П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 522/22268/21
Головуючий в 1 інстанції: Ковтун Ю.І.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 23 лютого 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
22 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4641775 від 15.08.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що посадова особа відповідача розглянула справу та притягнув його до відповідальності з відсутністю доказів вчинення правопорушення, за відсутності доказів його вини, упереджено, керуючись лише домислами та припущеннями та неіснуючими даними. Вказане підтверджує відсутність події та складу адміністративного правопорушення та підтверджує той факт, що позивачем жодного адміністративного правопорушення не вчинено.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Atlas, на номерний знак НОМЕР_1 якого було нанесено пористу тоновану плівку, що не давала чітко визначити номер на відстані 20 м., чим порушив п. 2.9. В Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується фото файлами та відеозаписом працівників поліції №IMG_1824. Позивач від отримання постанови на місті складання відмовився.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 23 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4641775 від 15.08.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.
Справу відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення закрито.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки відеофіксації та фотофіксації, долученої до відзиву на позовну заяву, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
15 серпня 2021 року інспектором УПП винесено постанову серія ЕАО №4641775, про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Постановою встановлено, що 15.08.2021 о 19 год. 18 хв. у м. Одеса, по вул. Миколаївська дорога, 259 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Atlas, номерний знак НОМЕР_2 , на номерному знаку якого нанесено пористу тоновану плівку, що не давала чітко визначити символи на відстані 20 м., чим порушив п. 2.9. в) Правил дорожнього руху.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з фотознімку, на якому на віддаленій відстані зображений автомобіль, яким керував позивач, а також з короткого фрагменту відеозапису, вбачається, що номерний знак транспортного засобу позивача можливо ідентифікувати. Доказів того, що символи номерного знаку неможливо чітко визначити з відстані 20 метрів відповідачем не надано.
Судова колегія погоджується з таким висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух” від 30.06.1993 № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно п. 2.9. "в" ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знаку або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Частиною 6 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, відповідно ч. 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 73 КАС України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Зі змісту ст. 251 КУпАП України та ст. 72 КАС України, доказами в зазначеній справі є будь - які фактичні дані, на основі яких компетентним органом (посадовою особою) - при складенні постанови про накладення адміністративного стягнення та судом при розгляді справи щодо оскарження даної постанови в порядку адміністративного судочинства, встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи, в тому числі винність особи, обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб та забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частина 2 ст.77 КАС України покладає обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Отже обов'язок доказування наявності в діях позивача адміністративного правопорушення, в даному випадку, покладається саме на відповідача.
На підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення п.2.9 «в» ПДР, відповідачем до відзиву на позовну заяву долучені два фото та відеозапис, з яких вбачається, що дійсно на державному номері позивача наявна сітка.
Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначено, що зазначеними доказами підтверджується, що державний номер позивача є повністю читабельним.
Обов'язковою умовою для притягнення водія до відповідальності за порушення ним п.2.9 в ПДР України є сукупність двох умов: закритий номерний знак стороннім предметом та неможливість розпізнати символи номерного знаку з відстані 20 метрів.
На думку колегії суддів, важливою обставиною для накладення штрафу залишається уточнення у п.2.9 ПДР України про відстань у 20 метрів. Тобто, замір «на око» не є приводом для накладення штрафу. Інспектор повинен зафіксувати на фото або відео факт неможливості розпізнати символи на знаку автомобіля з відстані у 20 метрів.
Отже, належним доказом вчинення правопорушення передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт того, що сітка перешкоджає чи ускладнює ідентифікацію символів номерного знаку з відстані 20 метрів. Проте, таких доказів або будь - яких замірів до суду відповідач не надав.
Наявність на державному номері сітки, яка не перешкоджає його читабельності, не є порушенням п.2.9 в ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.6 ст.121 КУпАП.
З подібними правовими висновками погодився і Верховний Суд у постанові по справі № 161/7041/17 від 28 жовтня 2019 року.
Враховуючи відсутність доказів того, що у транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , неможливо було чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст.286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 23 лютого 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко