П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/2487/21
Головуючий І інстанції Василяка Д.К.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Джабурії О.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на додаткове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року (м.Херсон, дата складання повного тексту судового рішення - 26.10.2021р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним рішення та стягнення коштів, -
03.06.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури, в якому просив суд:
- визнати протиправним рішення Дніпропетровської обласної прокуратури про відмову йому у виплаті матеріальної шкоди, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч.3 ст.81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що були визнані неконституційними, за період з 01.07.2015р. по 24.09.2019р, яка оформлена листом від 06.04.2021р. за вих.№21-287вих.21;
- стягнути з Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури на його користь матеріальну шкоду, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч.3 ст.81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що були визнані неконституційними, за період з 01.07.2015р. по 24.09.2019р. у сумі - 647156,16 грн.;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної прокуратури на його користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі - 15000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 2015р. працював на різних посадах в органах прокуратури, а 30.12.2020р. звільнений із посади прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №2. Разом із тим, відповідачем не проведено повного розрахунку при звільненні, а саме не виплачена заробітна плата, яка гарантована ч.3 ст.81 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі - 647156,16 грн. Позивач стверджує про те, що діями та рішенням Держави України (в особі Дніпропетровської обласної прокуратури) порушено його право власності (правомірні очікування на отримання заробітної плати у повному розмірі не були реалізовані), чим завдано майнову шкоду актом, що визнаний неконституційним.
Представник відповідача надав до суду першої інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року (ухваленим у відкритому судовому засіданні) позов ОСОБА_1 - задоволено повністю. Визнано протиправними рішення відповідача про відмову позивачу у виплаті матеріальної шкоди, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч.3 ст.81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що були визнані неконституційними, за період з 01.07.2015р. по 24.09.2019р., яка оформлена листом від 06.04.2021р. за вих.№21-287вих.21. Стягнуто з Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч.3 ст.81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями п.26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01.07.2015р. по 24.09.2019р. у сумі - 647156,16 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної прокуратури на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі - 3000 грн.
11.10.2021р. від представника позивача на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання про ухвалення додаткового судового рішення у справі №540/2487/21 та стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. Також, представником позивача подано до суду клопотання про долучення до справи документів, а саме копію акту №05/10/21 прийому-передачі виконаних робіт від 05.10.2021р.
Додатковим рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року (ухваленим в порядку письмового провадження) клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі було задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної прокуратури на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 750 грн. В іншій частині клопотання - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним вище додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
У поданій 22.11.2021р. апеляційній скарзі Дніпропетровська обласна прокуратура наголошує, що додаткове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.10.2021р. прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з'ясування судом обставин справи, у зв'язку із чим просить скасувати додаткове рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про стягнення судових витрат в повному обсязі.
20.12.2021р. матеріали справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами відповідача та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Згідно із п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходь висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.
Так, ухвалюючи додаткове судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). У зв'язку із чим, що при вирішені справи судом вже вирішувалось клопотання про розподіл судових витрат в частині витрат на правничу допомогу, прийнято рішення в цій частині та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн., суд першої інстанції дійшов висновку про те, що врахуванню підлягає тільки акт №05/10/21 прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 05.10.2021р. в частині витрат пов'язаних з участю 05.10.2021р. у судовому засіданні - 750 грн.
Статтею 16 КАС України регламентовано, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За приписами ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, як вірно було зазначено судом 1-ї інстанції, повинен бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами ч.ч.1,7 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього ж Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Якщо ж суд апеляційної або касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.6 ст. 139 КАС України).
Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. Тобто, у силу вимог ст.139 КАС України, єдиною підставою для стягнення на користь позивача суми судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, є задоволення позовних вимог такої особи.
Так, як уже встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, рішенням суду першої інстанції від 05.10.2021р. позов ОСОБА_1 було задоволено та, зокрема, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної прокуратури на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі - 3000 грн.
З огляду на конкретні обставини справи, приписи ч.5 ст.134 КАС України, а також виходячи з критерію пропорційності розподілу понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, Херсонський окружний адміністративний суд своїм додатковим рішенням від 26.10.2021р. стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 в якості витрат на правничу допомогу - ще 750 грн.
Натомість, як свідчать матеріали справи, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.10.2021р. було оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2022р. апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури - задоволено повністю. Тобто, рішення суду 1-ї інстанції від 05.10.2021р. фактично було скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено в повному обсязі.
Таким чином, враховуючи дані обставини та наведене вище правового регулювання, судова колегія приходить до висновку про те, що оскільки судом апеляційної інстанції було скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення основних позовних вимог та прийнято нове судове рішення - про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі, то відповідно, і підстав для стягнення на його користь судових витрат, у тому числі понесених ним витрат на професійну правничу допомогу - взагалі не має.
Як передбачено ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом 1-ї інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв'язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні клопотання представника позивача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.308,310,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури - задовольнити.
Додаткове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року - скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №540/2487/21 - відмовити в повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено: 03.08.2022р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: О.В. Джабурія
В.О. Скрипченко