П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/8636/22
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Коваля М.П.,
судді - Кравченка К.В.,
судді - Зуєвої Л.Є.,
розглянувши питання про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката Воронкова Володимира Олексійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛУМ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛУМ» до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, третя особа: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання протиправною та скасування постанови,-
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга адвоката Воронкова Володимира Олексійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛУМ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛУМ» до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, третя особа: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду: заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин такого поновлення.
01 серпня 2022 року апелянтом до суду надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження апелянт посилається на те, представником позивача не було отримано повний текст оскаржуваного рішення Одеського окружного адміністративного суду під час судового засідання. Окрім того, апелянт вважає, що чинним Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено вручення судового рішення шляхом надіслання рішення в електронному вигляді одержувачу в його електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», у зв'язку з чим такий спосіб вручення судового рішення не можна вважати належним. На думку апелянта, офіційною електронною адресою представника позивача - адвоката Воронкова В.О. є електронна адреса, що була зазначена у всіх процесуальних документах позивача по справі № 420/8636/22 - veter18@gmail.com.
Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку, що зазначені в обґрунтування пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження причини не є поважними з огляду на наступне.
Стаття 287 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, та частина шоста якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було проголошене 11 липня 2022 року, водночас апеляційна скарга направлена до суду апеляційної інстанції 25 липня 2022 року, тобто апеляційну скаргу подано з пропуском строку, встановленого статтею 287 КАС України.
Згідно вимог п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
За правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Таким чином, у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.
При цьому суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року (справа №212/2354/18).
Враховуючи викладене, суд вважає, що у разі недотримання порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України, враховуючи положення ст. ст. 287, 295 КАС України, у даній категорії справ учасник справи має право подати апеляційну скаргу на протязі 10 днів з моменту отримання повного тексту рішення суду.
Водночас, з відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом вбачається, що оскаржуване рішення в електронному вигляді "Рішення відмова" від 11.07.22 по справі № 420/8636/22 (суддя Потоцька Н.В.) було надіслано одержувачу адвокат Воронков Володимир Олексійович в його електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» та доставлено 11.07.22 о 22:13, про що секретарем судового засідання 12.07.2022 року складено відповідну довідку.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Щодо доводів апелянта, що чинним Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено вручення судового рішення шляхом надіслання рішення в електронному вигляді одержувачу в його електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», у зв'язку з чим такий спосіб вручення судового рішення не можна вважати належним, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до положень ст. 18 КАС України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв'язку.
З урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, то підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв'язку офіційно розпочали функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
За визначенням, наведеним у підпункті 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Таким чином, оскільки вручення судового рішення шляхом направлення на офіційну електронну адресу відбувається за допомогою сервісу Електронного кабінету ЄСІТС, що визначено чинним процесуальним законодавством, доводи апелянта є неповажними.
За таких обставин, оскільки повний текст оскаржуваного рішення було отримано апелянтом 12 липня 2022 року, проте апеляційну скаргу надіслано до суду апеляційної інстанції 25 липня 2022 року, підстави, вказані апелянтом, не можуть вважатись поважними причинами поновлення строку на апеляційне оскарження.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до положень ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, оскільки наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 286, 298, 299, 325, 328, 329 КАС України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Воронкова Володимира Олексійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛУМ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛУМ» до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, третя особа: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль
Суддя: К.В. Кравченко
Суддя: Л. Є. Зуєва