29 липня 2022 року м. Дніпросправа № 280/10062/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді - доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року в адміністративній справі № 280/10062/21 (суддя І інстанції - Бойченко Ю.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс» до Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними,
Позивач звернувся до суду із заявою про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24400,00 грн. (а.с. 128-130)
14 червня 2022 року Запорізьким окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення (а.с. 151-152), яким заяву задоволено частково; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погодившись з таким додатковим рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат у повному обсязі.
В обґрунтування скарги зазначає, що стягнуті судом витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом послуг у ході розгляду справи та не відповідають критерію розумності розміру таких витрат.
У відзиві позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Від відповідача-2 відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати наказ відповідача-1 від 08.10.2021 № 2981-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС»»; визнати противоправними дії відповідача-2 щодо включення позивача до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року позов задоволений частково: визнано протиправним і скасовано наказ відповідача-1 від 08.10.2021 № 2981-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІМПЕКС»»; у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
14.02.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс» (вх. № 10719) про стягнення судових витрат з відповідача у розмірі 24400,00 грн. (а.с. 128-130)
На підтвердження надання правничої допомоги позивачем надано:
Договір про надання юридичних послуг від 01.10.2021, укладеного із ФОП ОСОБА_1 , який є керуючим партнером Адвокатського об'єднання «АССИРІЯ», із Додатковою угодою № 1 та Договір про надання правової (правничої) допомоги від 27.02.2018, укладеного із Адвокатським об'єднанням «АССИРІЯ», із Додатком (а.с.131-139);
акт приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2021 № 10/08, підписаним із ФОП ОСОБА_1 , до якого включено наступні послуги: консультація щодо подальших дій, пов'язаних з отриманням підприємством наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки, обговорення всіх можливих варіантів 2 год., 2600 грн; підготовлено та направлено до відповідача адвокатський запит 1,5 год., 3150 грн; відрядження до м. Запоріжжя з метою здійснення процедури недопуску ревізорів-інспекторів до проведення перевірки 0 год., 3000 грн; здійснено супровід процедури недопуску ревізор-інспекторів до проведення перевірки 1 год., 2150 грн; підготовлено позовну заяву до суду 4 год., 5400 грн (а.с. 140);
акту приймання-передачі наданих послуг від 04.01.2022 № 01/03, підписаним із АО «АССИРІЯ», до якого включено наступні послуги: підготовлено відповідь на відзив 6 год., 8100,00 грн (а.с. 141);
платіжних доручень від 15.11.2021 № 2766 на суму 26200,00 грн та від 25.01.2022 № 3046 на суму 13300,00 грн (а.с. 142)
Стягуючи з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 4 тисяч гривень, суд першої інстанції при визначенні суми компенсації таких витрат виходив з того, що відшкодування відповідачем понесених позивачем адвокатських витрат у сумі 24400 гривень не відповідає критеріям розумності, співрозмірності і тому підлягає зменшенню і стягненню з відповідача на користь позивача витрат на послуги адвоката в суді у загальній сумі 4 000 грн.
29 липня 2022 року за наслідками апеляційного перегляду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року, Третім апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року в адміністративній справі № 280/10062/21 залишено без змін.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ
За приписами ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За приписами ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 КАС України.
Згідно з частиною 1 цієї статті при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відсутність розрахунку витрат на професійну правничу допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18.
Позивач в заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначив, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами у розмірі 24400 грн, розрахунки за договором про надання правової допомоги проведені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 142).
Водночас детального опису робіт (наданих послуг), розрахунку витрат на професійну правничу допомогу позивачем не надано.
Разом з тим, за приписами частини четвертої статті 134 КАС України подання учасником справи для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, є обов'язковим.
Тобто, для визначення розміру витрат на правничу допомогу, сторона зобов'язана надати документальне підтвердження судових витрат - саме детальний опис робіт (наданих послуг). Норми частини 4 статті 134 є імперативними, тобто обов'язковими для виконання.
За таких обставин, оскільки позивачем не надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, тобто не додержані приписи ч. 4 ст. 134 КАС України, підстави для ухвалення додаткового судового рішення та стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення додано акт приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2021 № 10/08 та акт надання правової допомоги від 04.01.2022 № 01/03, за змістом яких надані послуги (консультація щодо подальших дій, пов'язаних з отриманням підприємством наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки, обговорення всіх можливих варіантів 2 год., 2600,00 грн; підготовлено та направлено до відповідача адвокатський запит 1,5 год., 3150,00 грн; відрядження до м. Запоріжжя з метою здійснення процедури недопуску ревізорів-інспекторів до проведення перевірки 0 год., 3000,00 грн; здійснено супровід процедури недопуску ревізор-інспекторів до проведення перевірки 1 год., 2150,00 грн; підготовлено позовну заяву до суду 4 год., 5400,00 грн; підготовлено відповідь на відзив 6 год., 8100,00 грн) склали 24400 гривень.
З цього приводу колегія суддів зауважує, що акт приймання-передачі послуг, який підписується між адвокатом та клієнтом, по суті є звітом адвоката про виконання договору про надання правової (правничої) допомоги, з чим погоджується або ні замовник (клієнт), тобто є внутрішнім документом, що регулює їх взаємовідносини, проте законодавець не визначив цей документ як такий, що подається суду для для цілей розподілу судових витрат, встановивши, що таким документом є детальний опис.
Також колегія суддів зазначає, що КАС України не передбачає можливості подання замість детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, якогось іншого документу, зокрема акту приймання-передачі наданих послуг або акту надання правової допомоги, а тому подані акти не виключали обов'язку позивача надати суду саме детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. За відсутності такого опису підстави для розподілу судових витрат в частині професійної правничої допомоги відсутні.
Суд першої інстанції уваги на зазначені обставини не звернув і помилково ухвалив додаткове рішення за відсутності детального опису робіт (наданих послуг).
Судом першої інстанції при ухваленні додаткового судового рішення порушені норми процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, додаткове рішення - скасувати, а в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Імпекс" про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 132, 134, 139, 242, 243, 252, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.
Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року в адміністративній справі № 280/10062/21 скасувати.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Імпекс" про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 280/10062/21 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя - доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко