02 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 160/21519/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 р. в адміністративній справі №160/21519/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 р. позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем 11 липня 2022 р. подано апеляційну скаргу, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2022 р. залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 295,296 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині дотримання строку на апеляційне оскарження та надання документа про сплату судового збору.
Отримання скаржником 21 липня 2022 р. копії зазначеної ухвали суду про залишення без руху апеляційної скарги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог даної ухвали скаржник заявив клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з введеним в Україні воєнним станом та відсутністю коштів.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" в редакції станом на дату подання скаржником апеляційної скарги та на даний час визначено, що суд враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі або звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких може бути відстрочено сплату судового збору, і будь - які зміни до вказаної статті, у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану не вносилися. Крім того, відповідно до рішення Європейського
суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими. У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника.
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в обгрунтування якого вказано, що первинно апеляційну скаргу було подано у встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк. Однак, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2022 р. її було повернуто, у зв'язку з несплатою судового збору.
Верховним Судом у постанові від 15 червня 2019 р. у справі № 804/1274/18 (адміністративне провадження №К/9901/64727/18) визначено, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду. У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму; воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2021 р. у справі № 640/10030/19, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Обставина несвоєчасності сплати скаржником судового збору та повернення у зв'язку з цим поданої первинно апеляційної скарги, не може вважатись поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Будь - яких інших підстав для поновлення строку скаржником не зазначено. Також суд наголошує на тривалий проміжок між рішенням суду першої інстанції від 09 березня 2022 та зверненням скаржником з апеляційною скаргою вдруге 11 липня 2022 р.
Враховуючи дані обставини, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника та поновлення йому строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У зв'язку з тим, що станом на 02 серпня 2022 р. недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуті, апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 р. в адміністративній справі №160/21519/21 - повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили 02 серпня 2022 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук