02 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 280/2817/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 р. в адміністративній справі №280/2817/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, про визнання протиправною та скасування вимоги,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 19 травня 2022 р. подано апеляційну скаргу, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2022 р. залишена без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам, встановленим статтями 295,296 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині дотримання строку на апеляційне оскарження та надання документа про сплату судового збору.
Отримання скаржником 08 липня 2022 р. копії зазначеної ухвали суду про залишення без руху апеляційної скарги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог даної ухвали скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обгрунтування якого зазначено, що вперше він звернувся до суду з апеляційною скаргою у межах строку на апеляційне оскарження, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 р. скаргу йому було повернуто у зв'язку з несплатою судового збору.
Вирішуючи клопотання скаржника, суд також застосовує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 червня 2019 р. у справі № 804/1274/18 (адміністративне провадження №К/9901/64727/18), і які полягають у тому, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду. У справі Іліан проти Туреччини Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2021 р. у справі №640/10030/19, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Обставина несвоєчасності сплати скаржником судового збору та повернення у зв'язку з цим поданої первинно апеляційної скарги, не може вважатись поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Будь - яких інших підстав для поновлення строку скаржником не зазначено. Також суд наголошує на тривалий проміжок між рішенням суду першої інстанції від 11 червня 2021 р. та зверненням скаржником з апеляційною скаргою вдруге 19 травня 2022 р.
Враховуючи дані обставини, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника та поновлення йому строку на апеляційне оскарження.
Крім того, скаржником не виконано вимоги ухвали суду від 30 червня 2022 р. в частині надання документа про сплату судового збору в розмірі 1362,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У зв'язку з тим, що станом на 02 серпня 2022 р. недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуті, апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 р. в адміністративній справі №280/2817/21- повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили 02 серпня 2022 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук