03 серпня 2022 року справа №200/8327/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 р. у справі № 200/8327/19-а (головуючий І інстанції суддя Т.В.Давиденко) за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2019 року у справі № 200/8327/19-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо припинення виплати пенсії з 01.05.2018 року по 01.07.2019 року, стягнення пенсії за період з 01.05.2018 року по 01.07.2019 року в сумі 45975 грн., зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати, зобов'язання поновити нарахування виплату пенсії з 01.05.2018 року по 01.07.2019 року, допустити до негайного виконання рішення суду в межах стягнення суми пенсії за один місяць, зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення (з урахуванням уточнень від 31.07.2019 року) задоволені частково.
Визнано протиправними дії Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018 року; Маріупольське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зобов'язане поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018 року та виплатити заборгованість за весь період.
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у зв'язку з реорганізацією та заміну способу виконання рішення шляхом зміни зобов'язання боржнка на: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.05.2018 року та виплатити заборгованість за весь період».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року у справі № 200/8327/19-а заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Замінено боржника у виконавчому провадженні у справі № 200/8327/19-а з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3).
В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду в частині відмови Донецьким окружним адміністративним судом у заміні способу виконання судового рішення № 200/8327/19-а від 06 листопада 2019 року, прийняти нове рішення в частині зміни способу виконання судового рішення від 06 листопада 2019 року у справі № 200/8327/19-а.
В обґрунтування апеляційної скарги наведено причини, які, на думку апелянта, підтверджують наявність підстав для заміни способу виконання судового рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Справа розглянута поза датою, визначеною в ухвалі суду від 14 лютого 2022 року, з огляду на прийняття Верховною Радою України Законів України «Про правовий режим воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, від 15 березня 2022 року № 2119-IX, від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, від 22 травня 2022 року № 2263-1Х, якими в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року і продовжено його до 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
За змістом ч. 2 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 року № 925 передбачено проведення реорганізації деяких територіальних органів Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях шляхом приєднання до головних управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях за переліком згідно з додатком.
У додатку визначено, що Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області приєднано до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074.
У разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу, згідно п. 6 Порядку № 1074 права та обов'язки органів виконавчої влади переходять до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.
Пунктом 8 Порядку № 1074 передбачено, що внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов'язки якого переходять його правонаступникам.
Унормуванням ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України занотовано: юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Правила ч. 1 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
За приписами п. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідно до 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Частиною 1 ст. 263 КАС України обумовлено: за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
За наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Під порядком виконання рішення слід розуміти визначену законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також прав і обов'язків суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Частиною 2 ст. 263 КАС України встановлено, що зміна способу і порядку виконання рішення допускається у лише виняткових випадках. Наприклад, необхідність у зміні способу та порядку виконання виникає тоді, коли при виконанні рішення, яким присуджено певні речі, виявляється неможливість виконання за відсутності присудженого майна внаслідок його знищення, пошкодження або підміни. Зміна способу і порядку виконання полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
За визначенням пункту 2 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.
З огляду на положення статті 124 Конституції України та статті 14 КАС України рішення в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов'язання вчинити дії чи стягнення з нього коштів).
Змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсії на стягнення та виплати заборгованості, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року (справа № 21-394а14).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у зв'язку з реорганізацією.
Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків судів та не дають підстав вважати, що судом невірно застосовано норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 205, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 р. у справі № 200/8327/19-а - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 р. у справі № 200/8327/19-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення прийнято 03 серпня 2022 року.
Колегія суддів Г.М. Міронова
І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв