03 серпня 2022 року Чернігів Справа № 620/15877/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача (лист від 04.08.2021 №2500-0205-8/39618) про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, відповідно до ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.14 Закону України від 05.11.1991 №1788 «Про пенсійне забезпечення»;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача (лист від 28.09.2021 №2500-0205-8/49428) про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, відповідно до ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.14 Закону України від 05.11.1991 №1788 «Про пенсійне забезпечення», зобов'язавши відповідача призначити та виплатити позивачу, починаючи з 27.07.2021 пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років, відповідно до ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.14 Закону України від 05.11.1991 №1788 «Про пенсійне забезпечення».
Позов мотивовано тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не врахувало до стажу період проходження строкової військової служби, який підтверджувався записами в трудовій книжці та військовому квитку, оскільки військовий квиток заповнено різними чорнилами. При цьому жодних підстав вважати недійсними чи підробленими зазначені документи не вбачається. Ці записи завірено підписами військового комісару та командира військової частини та печатками військової частини, а тому підстав ставити під сумнів відомості, що містяться у військовому квитку були відсутні. Крім того, у позивача наявний пільговий трудовий стаж роботи, що дає йому право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років, відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується записами в трудовій книжці та відповідними довідками.
Суд ухвалою від 17.02.2022 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представником відповідача, в межах встановленого судом строку відзив на позов не подано.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.8 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» визначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам зазначеним в абзаці першому пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається:
працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
У відповідності до вимог ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, зокрема, передбачено, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Тобто, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списком №1 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).
Тобто, положення вказаного пункту передбачають віднесення періодів роботи до пільгового стажу незалежно від дати внесення посади або професії до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 27.07.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із відповідною заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що підтверджується рішенням відповідача від 03.08.2021, викладене в листі від 04.08.2021 №2500-0205-8/39618 (а.с.15-16).
Зазначеним рішенням, відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, вказавши, що до страхового стажу не зараховано період військової служби з 13.06.1996 по 16.12.1997, оскільки у військовому квитку НОМЕР_1 дату закінчення служби дописано іншим чорнилом. Також вказав, що згідно поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від віку відсутнє, проте з 07.04.2027 позивач має право на пенсію за віком згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Одночасно запропоновано для зарахування періоду військової служби до страхового стажу надати уточнюючу довідку, що підтверджує періоди військової служби.
Позивач отримав архівну довідку від 31.08.2021 №1505, якою встановлено, що стрілець 4 роти рядовий ОСОБА_1 проходив військову строкову службу в складі військової частини 3006 з 20.06.1996 по 16.12.1997.
Зазначену довідку він направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із відповідною заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із врахуванням отриманої довідки і фактичним усуненням всіх зауважень.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області своїм рішенням від 21.09.2021 за №254150016091 відмовило йому в призначенні пенсії, посилаючись на те. що довідки №142 без д/в, №143 без д/в, №226 без д/в, №227 без д/в, №228 без д/в, №229 без д/в, №230 без д/в, №231 без д/в, №233 без д/в не можливо врахувати для призначення пенсії з огляду на відсутність в них дати видачі (а.с.19-20).
Суд зазначає, що статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону України №242-VIII від 05.03.2015) передбачено, що час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З записів в трудовій книжці позивача вбачається, що зазначені вище умови для зарахування періоду військової служби до страхового стажу дотримані. Отже, позивач має право на зарахування періоду військової служби до страхового стажу.
Крім того, така підстава для відмови у зарахуванні періоду військової служби до страхового стажу, як заповнення військового квитка різними чорнилами, на думку суду, є неправомірною.
На думку суду, жодних підстав вважати недійсними чи підробленими надані документи не було. Записи в трудовій книжці та військовому квитку завірено підписами військового комісару та командира військової частини та печатками військової частини. Вказані записи між собою пов'язані хронологічно, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв'язку із чим, наявність записів різними чорнилами не може бути підставою для відмови у зарахуванні вищезазначеного періоду проходження військової служби до стажу.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 №687/975/17.
Судом також встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці №3, 4, 5 за період з 02.02.1996 по 31.05.1996 позивач працював в ТОВ «ДТЕК «РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею (стаж 04 місяці); №8, 9, 10, 11, 12 за період з 19.01.1998 по 02.03.2005 працював в ДВАТ «Шахта імені М.В. Фрунзе» ДХК «РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» електрослюсарем підземним, гірським майстром, учнем гірника, гірником з повним робочим днем під землею (стаж 07 років 01 місяць 12 днів); №15, 16, 19, за період 03.03.2005 по 29.12.2011 працював в ВИ «Шахта імені М.В. Фрунзе» ДП «РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» учнем гірника, гірником з повним робочим днем під землею (стаж 06 років 09 місяців 27 днів); №20, за період з 30.12.2011 по 31.03.2013 працював в ВИ «Шахта імені М.В. Фрунзе» ТОВ «ДТЕК «РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» гірником з повним робочим днем під землею (стаж 61 рік 03 місяці 02 дні); №22, №24, за період з 01.04.2013 по 17.03.2017 працював в ВП «Шахтоуправління Ясенівське» ТОВ «ДТЕК «РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ» гірником з повним робочим днем під землею (стаж 03 роки 11 місяців 17 днів).
Вищевказані посади, зайняті на гарячих ділянках робіт та на роботах зі шкідливими умовами праці передбачені Списком № 1, розділом І, підрозділом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
Таким чином судом констатовано, що підтверджується документально, стаж роботи позивача роботи з повним робочим днем під землею за Списком №1 складає 19 років 05 місяців 28 днів.
Крім того, у трудовій книжці міститься запис під №13 про проведення атестації робочого місця, яке відповідає Списку № 1, у відповідності до наказу №984 від 05.06.2002; запис під №17 про проведення атестації робочого місця, яке відповідає Списку №1, у відповідності до наказу №789 від 06.06.2007; запис під №21 про проведення атестації робочого місця, яке відповідає Списку № 1, у відповідності до наказу №700 від 01.06.2012 та запис під №23 про проведення атестації робочого місця, яке відповідає Списку №1, у відповідності до наказу №169 від 03.04.2013.
Позивачем додатково на підтвердження записів в трудовій книжці надано довідки № 142 без д/в, № 143 без д/в, № 226, №227 без д/в, №228 без д/в, №230 без д/в, №231 без д/в, №233 без д/в. Всі вказані довідки, видані роботодавцем та надані позивачем для долучення до пенсійної справи, відповідачем не враховані, оскільки не містять дату видачі.
Суд зазначає, що останні видані в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і відповідають вимогам Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Підприємства були зареєстровані в Україні, на довідках містяться печатки державного зразку. При цьому, відсутність на останніх дати видачі жодним чином не спростовує викладену в них інформацію, яка також міститься в трудовій книжці позивача.
Щодо посилань відповідача у своєму рішенні на положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд зазначає, що у 1971 році Міжнародний суд ООН у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата, є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туреччини» (рішення від 18 грудня 1996 року, §45), «Кіпр проти Туреччини» (рішення від 10 травня 200Гроку) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (рішення від 23 лютого 2016 року) зазначив: «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
Визначаючись щодо достатності пільгового стажу для призначення позивачу пенсії слід зазначити наступне.
Законом України від 03.10.2017 №2148-III «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Прикінцевих положень «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пункт 16 цих положень передбачає, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пільгових пенсій.
Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, Що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У листі Міністерства соціальної політики України від 26.06.2018 №12281/0/2-18/21 зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 №1931 -XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі-Закон №1788), обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв'язку з тим, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини третьої ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», немає підстав зараховувати- позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.
Листом від 02.10.2018 №19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 №12281/0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених cm. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 12.09.2018 №1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до ст.14 Закону №1058, органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч.3 cт.114 Закону №1058 враховують роз'яснення №8.
Крім того, необхідність застосування вимог роз'яснень підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 28.08.2015 №20056/05. Згідно вказаного листа ОСОБА_1 , враховані вимоги роз'яснення №8, враховані довідки, та станом на 28.08.2015 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з тим що не вистачило загального пільгового стажу, який складав 24 роки 7 місяців 02 дні.
Таким чином, з урахуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8, до стажу роботи, повинен зараховуватися кожний повний рік роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто, до 19 повних років роботи за професією, яка відноситься до Списку №1, належить включити 14 років стажу (19 років х9 місяців :12 місяців у році - 14 повних років).
А отже, пільговий стаж роботи позивача складає більше 25 років.
Таким чином, позивач має наявний пільговий трудовий стаж роботи, що дає йому право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
За ч.2 цієї статті захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, в цілях недопущення безпідставного зловживання відповідачем своїми повноваженнями, яке виразилось у прийнятті двох протилежних за змістом рішень щодо відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії та зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 , відповідно до ч.3 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 27.07.2021 та провести її виплату.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії слід задовольнити частково, оскільки лист-відповідь не є рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії. Отже, належить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 21.09.2021 №254150016091 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 03.08.2021, викладене в листі від 04.08.2021 №2500-0205-8/39618.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 21.09.2021 №254150016091 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 03.08.2021, викладене в листі від 04.08.2021 №2500-0205-8/39618.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 , відповідно до ч.3 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 27.07.2021 та провести її виплату.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення згідно пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ( вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940)
Повне рішення суду складено 03 серпня 2022 року.
Суддя Л.О. Житняк