03 серпня 2022 року Чернігів Справа № 620/2345/22
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови № 25-01-124/0033/87 від 06.09.2021 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу за правопорушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 96000,00 грн, винесену Управлінням Держпраці у Чернігівській області в особі заступника начальника управління Хоменко Ірини Іванівни.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова про накладення штрафу призвела до неспівмірного співвідношення між цілями державного контролю та засобами їх досягнення, а також не враховує відсутність встановленої у визначеному порядку вини/порушення з боку позивача, який до прийняття постанови надав докази, що чітко та беззаперечно вказують на відсутність порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 16.07.2021 на підставі наказу та направлення посадові особи Управління Держпраці здійснили інспекційне відвідування позивача за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 , кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Вказує, що чоловік, який назвався ОСОБА_2 , почав вимагати від інспекторів праці залишити приміщення кафе, заважав проведенню інспекційного відвідування, у зв'язку з чим відповідно до пункту 14 Порядку № 823 було складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю від 16.07.2021 № 25-01-124/0033. Вказує, що за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин шляхом ненадання інформації, документів, пояснень відповідачем винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Начальником відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення Управління Держпраці у Чернігівській області Дудар Л. на ім'я начальника Управління Держпраці у Чернігівській області підготовлено доповідну записку від 16.07.2021 № 1523 про проведення інспекційного відвідування позивача (а.с. 34).
На підставі вказаної доповідної записки 16.07.2021 відповідачем були видані наказ №1143-Н про проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин та направлення № 531 з терміном інспекційного відвідування з 16 по 23.07.2021 (а.с. 35, 36).
На підставі вищезазначених наказу та направлення інспектором праці Велікановим А.В. за участю начальника відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення Управління Держпраці у Чернігівській області Дудар Л.М., заступника начальника відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення Управління Держпраці у Чернігівській області Козлова Д.В., головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення Управління Держпраці у Чернігівській області Пушенко Н.М. та дільничних офіцерів поліції Чернігівського районного управління поліції Андрієнка А.А., Ворушила М.М. здійснено спробу проведення інспекційного відвідування, за результатами якої складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю № 25-01-124/0033 від 23.07.2021, підписаний головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення Управління Держпраці Велікановим А.В., дата підпису 16.07.2021 (а.с. 37).
У вказаному акті зафіксовано, що захід державного контролю неможливо провести у зв'язку: з ненаданням інформації, необхідної для проведення заходу державного нагляду (контролю); ненадання керівником (його уповноваженим представником) / працівниками об'єкта відвідування усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю / охорону праці; ненадання можливості фіксувати проведення заходу державного нагляду (контролю) з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
Листом від 19.07.2021 відповідач позивачу направив акт про неможливість проведення заходу державного контролю від 16.07.2021 № 25-01-124/0033 та направлення від 16.07.2021 № 531. Однак, поштове відправлення не було вручено та повернуто 20.08.2021 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 38,39).
28.07.2021 інспектором праці Велікановим А.В. складено акт № 25-01-0124/0059 про відмову від підпису, який також був направлений рекомендованим листом позивачу, але поштове відправлення не було вручено та повернуто 30.08.2021 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 43,44).
30.07.2021 відповідачем сформовано Повідомлення № 10-04/6405, в якому зазначено про те, що на виконання пункту 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, зі змінами, повідомляє про одержання 29.07.2021 акту про неможливість проведення заходу державно контролю від 16.07.2021 № 25-01-124/0033, яким встановлені факти створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абзацом восьмим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (а.с. 45). Повідомлення направлялось поштовим зв'язком та повернулось з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
06.09.2021 Управлінням Держпраці прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 25-01-124/0033/87, відповідно до якої встановлено створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин шляхом ненадання інформації, документів, ведення яких передбачено законодавством про працю вирішено накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 96000,00 грн (а.с. 9-10).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
У відповідності з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Відповідно до статті 4 Кодексу законів про працю України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Так, частиною першою статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон).
Так, згідно абзацу третього статті 1 Закону заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 2 Закону заходи контролю здійснюються, серед інших, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.
Частинами другою, третьою статті 7 Закону передбачено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Водночас, частина п'ята статті 7 Закону встановлює, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі)посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Вказаний обов'язок органу державного нагляду (контролю) щодо надання суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення) кореспондується з визначеним частиною першою статті 10 Закону правом суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу.
Згідно з підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015, Державна служба України з питань праці (Держпраці) відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі Порядок № 823).
Згідно пункту 5 Порядку № 823, підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема: рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
Зі змісту вказаних норм, суд робить висновок, що підставою для проведення інспекційного відвідування з питань використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин та оплати праці може бути не будь-яке рішення керівника органу контролю, а лише те, яке прийняте на підставі наявної інформації, яка в достатній мірі свідчить про можливі порушення трудового законодавства в частині використання праці осіб без укладання трудових договорів.
Тобто, оцінка правомірності рішення керівника про призначення інспекційного відвідування, повинна надаватися з урахуванням достатності інформації про можливі порушення та змісту наказу (направлення на проведення заходу) для висновків про наявність фактичної підстави проведення відповідного відвідування. Відсутність такої інформації свідчить про відсутність підстав для проведення відвідування, призводить до визнання відвідування протиправним та відсутності правових наслідків такого.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для інспекційного відвідування відповідачем був наказ від 16.07.2021 № 1143-Н, в якому зазначено про ухвалення його з урахуванням інформації доповідної записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення Управління Держпраці у Чернігівській області Дудар Л.
Водночас зі змісту доповідної записки від 16.07.2021 № 1523 не вбачається яка саме інформація слугувала підставою для проведення інспекційного відвідування позивача, а відповідачем до суду не надано доказів, що підтверджують наявність підстави для проведення інспекційного відвідування позивача, передбаченої підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 823.
Суд зазначає, що інформація, яка слугувала підставою призначення інспекційного відвідування повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства про працю, контроль за яким покладено на відповідача.
З вказаного випливає відсутність підстав для проведення Управлінням Держпраці у Чернігівській області інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Пунктом 8 Порядку № 823 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів (пункт 9 Порядку № 823).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 823 вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
У пункті 13 Порядку № 823 закріплено, що під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право, зокрема: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; 3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 823 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об'єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
З матеріалів справи вбачається, що 23.07.2021 посадовою особою відповідача складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю № 25-01-124/0033, в якому зазначено про те, що 16.07.2021 здійснено спробу проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Захід державного контролю неможливо провести у зв'язку: з ненаданням інформації, необхідної для проведення заходу державного нагляду (контролю); ненадання керівником (його уповноваженим представником) / працівниками об'єкта відвідування усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю / охорону праці; ненадання можливості фіксувати проведення заходу державного нагляду (контролю) з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
В подальшому дату акту було виправлено, про що свідчить його копія, надана відповідачем (а.с. 37).
Положеннями частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження (абз. 2); недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз. 7); вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз. 8).
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі Порядок № 509).
Відповідно до положень Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються, зокрема, на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування (пункт 2).
Пунктом 3 Порядку № 509 передбачено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
З матеріалів справи вбачається, що 30.07.2021 уповноваженою посадовою особою відповідача сформовано Повідомлення № 10-04/6405, в якому вона повідомляє позивача про одержання 29.07.2021 акту про неможливість проведення заходу державно контролю від 16.07.2021 № 25-01-124/0033, яким встановлені факти створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належно оформлення трудових відносин фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абзацом 8 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку (пункт 10 Порядку № 509).
Суд зауважує, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення (акту).
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Зважаючи на вказане та з огляду на встановлені судом обставини щодо необґрунтованості відповідачем підстав для здійснення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що вказані порушення зумовлюють протиправність здійсненого заходу державного нагляду (контролю) та прийняття за його наслідками постанови про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, оскільки описані вище порушення виключають допустимість як доказів відомостей, отриманих в ході такої перевірки, та, відповідно, нівелюють її результати.
Стосовно інших посилань учасників справи, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що постанова Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу №25-01-124/0033/87 від 06.09.2021 є протиправною та підлягає скасуванню.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
За приписами частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану із розглядом у цій справі в розмірі 10000,00 грн було надано суду договір про надання професійної правової допомоги № б/н від 06.01.2022, копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правової допомоги, акт про прийняття-передачі наданих послуг від 09.02.2022, протокол погодження договірної ціни від 06.01.2022, квитанція до прибуткового касового ордеру № 10 від 01.02.2022 (а.с. 11-17).
Відповідач у відзиві заперечував проти розміру витрат на надану професійну правничу допомогу, вказав, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи.
Так, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені документально та знайшли своє відображення в матеріалах судової справи, надані позивачем документи містять інформацію про вартість години надання правової допомоги певного виду та час, витрачений на неї, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7443,00грн.
Також, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу №25-01-124/0033/87 від 06.09.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 8435,40грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Управління Держпраці у Чернігівській області, вул.П'ятницька, буд.39,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 39779238.
Повний текст рішення виготовлено 03 серпня 2022 року.
Суддя Д.О. Виноградова