02 серпня 2022 року м. Чернівці Справа № 600/1359/22-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, співвідповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача 1, ІНФОРМАЦІЯ_2, щодо призову на військову службу під час мобілізації 07.03.2022 року позивача ОСОБА_1 ;
зобов'язати відповідача 2, ІНФОРМАЦІЯ_3, застосувати до позивача ОСОБА_1 рядового 2 роти 3 стрілецького батальйону 24 полку в місті Чернівці, відстрочку в мобілізації на підставі ч. 2 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він має троє дітей віком до 18 років, тому не може бути призваний до військової служби, тому має право для надання відстрочки від мобілізації згідно статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Крім того, позивач вказував, що є обмежено придатним до військової служби з 04.03.2019.
Враховуючи наведене, позивач вважає, що відповідачі протиправно призвали його на військову службу під час мобілізації.
За вказаною позовною заявою відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи (у письмовому провадженні).
ІНФОРМАЦІЯ_2, правом передбаченим ст. 162 КАС України, не скористався, відзив на позов до суду не надав.
ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3) повідомив в листі, що ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, ІНФОРМАЦІЯ_3 не призивався.
Ухвалою суду від 10.05.2022 залучено до участі у справі як співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_4.
ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - співвідповідач) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявленого позову.
В обґрунтування заперечень співвідповідач зазначав, що в тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 , наданого до ІНФОРМАЦІЯ_2, відомості про виключення позивача з військового обліку станом на 07.03.2022 відсутні. На момент прийняття рішення про призов на військову службу під час мобілізації позивача в особистій розмові при уточненні облікових даних, які вносяться до облікової картки військовозобов'язаного, ним не було повідомлено, що на утриманні у нього знаходиться троє неповнолітніх дітей. Відомості про сімейний стан не подавав, із заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання відстрочки не звертався.
Співвідповідач наголошує, що відстрочка від призову на військову службу по мобілізації надається військовозобов'язаним та може бути реалізована лише до призову на військову службу. Позивач вже являється військовослужбовцем, тому відстрочка йому надаватися не може. Крiм того, відстрочка від призову надається за місцем перебування на військовому обліку (постійному або тимчасовому), а позивач на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 не перебував. Звільнення ж з військової служби військовослужбовців здійснюється за місцем проходження служби, за наявності підстав, передбачених ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 10-12).
Згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № 97, позивач є рядовим, спеціальність: діловод, взятий на військовий облік військовозобов'язаних Святошинським РВК м. Києва 27.12.2001.
04.03.2019 медичною комісією при Святошинському РВК м. Києва визнаний обмежено придатним до військової служби по гр. ст. 61-в (наказ МОУ № 402 від 2008) (а.с. 13-14).
Як зазначав позивач у позові, на час звернення до суду він є рядовим 2 роти 3 стрілецького батальйону 24 полку на території міста Чернівці.
Із змісту листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.04.2022 № 1618 видно, що 07.03.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач був направлений для проходження служби у військову частину НОМЕР_5, відповідно до заключення медичної комісії при Святошинському РВК м. Києва від 0.03.2019, згідно якої визнаний обмежено придатним до військової служби.
Вважаючи дії відповідачів щодо призову на військову службу під час мобілізації протиправними, позивач звернувся до суду.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" - продовжено строк його дії на 30 діб, з 26 березня 2022 року, а Указом Президента України від 18.04.2022 №159/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" - продовжено строк його дії ще на 30 діб, з 25 квітня 2022 року.
Законом України від 17 травня 2022 року №341/2022 затверджено Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102- IX (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, та Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законові України від 21 квітня 2022 року №212-ІХ), строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
В п. 8 цього Указу встановлено, місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку:
1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини;
2) здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України;
3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Відповідно до ч.10 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року № 3543-XII.
Згідно абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни України зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Виклик в телефонному режимі не суперечить нормі законодавства щодо оповіщення про прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно підпункту 2 пункту 1 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" та пункту 18 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають особи, які прибули з інших місцевостей на нове місце проживання.
Відповідно до частини 3 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військовозобов'язані після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.
Згідно частини 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Отже, після оголошенням Президентом України загальної мобілізації військовозобов'язані та резервісти після отримання ними повісток та у встановлені строки, зазначені в отриманих ними документах, зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У відповідності до вимог частини 13 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України призвані на військову службу під час проведення мобілізації проходять обов'язковий медичний огляд.
Порядок проходження медичного огляду викладено в "Положенні про військову-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженому наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за №402, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800.
За приписами п. 20.3 Положення про військово-лікарську Збройних Силах України при медичному огляді військовослужбовців, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402, при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: г) "Обмежено придатний до військової служби".
Постанова приймається щодо військовослужбовців за контрактом офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу.
Одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові в довільній формі вказується, які види служби та роботи даній особі протипоказані. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, до служби в аеромобільних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах, льотної роботи, роботи за фахом - непридатні.
З метою медичної та соціальної реабілітації зазначені особи можуть бути переоглянуті госпітальними (гарнізонними) ВЛК ВМКЦ, але не раніше ніж через 3 роки після прийняття постанови про обмежену придатність до військової служби.
Аналіз наведених норм свідчить, що обмежена придатність не є підставою для звільнення від призову під час мобілізації.
Судом встановлено, за результатами військово-лікарської комісії визнано позивача обмежено придатним до військової служби.
Медичний огляд резервістів на військову службу в особливий період, відповідно до наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.02.2022 №2 "Про призов резервістів на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період" та листа Начальника комісії - голови військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 24.02.2022 №598/493 проводити за спрощеною процедурою.
Як свідчать матеріали справи, призов позивача здійснений ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході виконання заходів загальної мобілізації.
Матеріалами справи підтверджено, що позивача 07.03.2022 призвано на військову службу по мобілізації та направлено до в/ч НОМЕР_5 iз врахуванням заключення медичної комісії при Святошинському РВК м. Києва від 04.03.2019, згідно якого останнього визнано "обмежено придатним до військової служби.
Позивач має на утриманні трьох дітей до 18 років, що підтверджується копіями свідоцтва про їх народження. Проте, про вказані обставини ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачем не повідомлялося.
Розглядом справи по суті встановлено, що на момент медичного огляду будь-яких скарг щодо стану здоров'я від позивача не находило, документів, що підтверджують наявність хронічних або гострих захворювань не надано, висновок військово-лікарської комісії зареєстровано у Книзі обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 № 562 від 04.03.2022; протокол зареєстровано у Книзі протоколів ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 12. У тимчасовому посвідченні станом на 07.03.2022 відомості щодо зняття позивача з військового обліку відсутні.
Статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, за приписами абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
Суд зауважує, що відстрочка від призову на військову службу по мобілізації надається військовозобов'язаним та може бути реалізована лише до призову на військову службу.
Позивач вже являється військовослужбовцем, тому відстрочка йому надаватися не може.
У відзиві співвідповідач стверджував, що під час призову позивача під час мобілізації працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою з'ясування наявності чи відсутності підстав, передбачених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", які дають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, проведено бесіду, в ході якої позивачем не надано жодного підтверджуючого документа, які б надавали останньому право на відстрочку від призову під час мобілізації.
Більше того, відомостей щодо утримання позивачем трьох дітей представникам мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент призову не останнім не надано. Позивач не звертався до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову по мобілізації та не подавав документів, які б вказували на наявність підстав для надання такої відстрочки. Вказана обставина не заперечується позивачем у позовній заяві.
Як стверджує, відповідач у відзиві, 07.03.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 був направлено позивача для проходження служби у військову частину НОМЕР_5.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачі та співвідповідач по справі, не можуть надати військовослужбовцю солдату ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, яка передбачена абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки він 07.03.2022 призваний та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_5.
Відповідачі та співвідповідач в даній справі не наділені повноваженнями щодо розгляду рапортів та документів, які підтверджують підстави звільнення з військової служби.
Суд зауважує, що усі заяви з приводу проходження військової служби позивачу необхідно подавати до командира військової частини НОМЕР_5.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положення ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність своїх дій, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Доводи позивача щодо протиправності дій відповідача, суд відхиляє, оскільки під час розгляду справи по суті ним не доведено факту порушення оскаржуваними діями своїх прав, свобод чи інтересів.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 72, 73, 77, 90, 139, 241-243, 246, 287 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, співвідповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві 16.12.2011);
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2);
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_3);
співвідповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 (АДРЕСА_4, код ЄДРПОУ НОМЕР_4).
Суддя В.К. Левицький