03 серпня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/3428/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/3428/22 за позовом ОСОБА_1 до Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної шкоди,
15.03.2022 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області (надалі - Чутівська селищна рада, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 30.05.2022, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Комісії Чутівської селищної ради із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємства та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин (надалі - Комісія) при встановленні факту отруєння бджіл 16.09.2021 на пасіці №UA-53-08-82, яка належить ОСОБА_1 , у частині обов'язкового відбору у повному обсязі проб матеріалу для прямування в лабораторію, як це передбачено Інструкцією з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, зокрема відбору проб зеленої маси рослин та ґрунту у місці розташування пасіки, що призвело до неможливості проведення експертного дослідження;
- стягнути з Чутівської селищної ради спричинену матеріальну шкоду від отруєння бджолосімей у розмірі 134 331,50 грн.
Мотивуючи свої вимоги, заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку посадових осіб відповідача, які у складі Комісії при встановленні факту отруєння бджіл 16.09.2021 на пасіці №UA-53-08-82 не в повному обсязі виконали вимоги Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.02.2021 №338, оскільки не здійснили відбір зеленої маси рослин та ґрунту, що призвело до неможливості проведення експертного дослідження, за відсутності якого позивач позбавлений можливості звернутися з вимогою про відшкодування завданої шкоди до підприємства, яке її спричинило.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні), витребувано докази.
21.04.2022 до суду надійшла заява Чутівської селищної ради про виклик свідків (а.с. 35) та пояснення, відповідно до яких 16.09.2021 на засіданні Комісії було вирішено здійснити виїзд на місця загибелі бджіл. В цей же день був складений акт встановлення факту отруєння бджіл, яким зафіксовано факт загибелі 1 бджолиної сім'ї та факт отруєння 74 бджолиних сімей, тоді як копія акту, надана позивачем до суду, містить незасвідчений Комісією допис ОСОБА_1 , відповідно до якого всі 75 сімей загинули повністю, а також про невраховані загиблі нуклеуси. Відповідач повідомляє про факт відсутності звернень позивача з приводу відібрання проб ґрунту та рослин з місця розташування пасіки для подальшої експертизи, про що свідчить книга вхідної кореспонденції Виконавчого комітету Чутівської селищної ради за 2021 рік. До того ж, в порушення вимог ст. 17 Закону України "Про бджільництво", позивачем не проведено облік бджолиних сімей та їх продуктивності за результатами осінніх і весняних перевірок у встановленому порядку, у зв'язку з чим порушень вимог чинного законодавства у діях Комісії немає (а.с. 36-39).
Звертаючись із заявою про виклик свідків, представник відповідача мав намір з'ясувати обставини, які не заперечуються позивачем або не стосуються цього спору. Тож підстав для допиту в якості свідків осіб, визначених представником відповідача, із зазначених мотивів суд не знайшов.
28.04.2022 від позивача надійшли заперечення на заяву про виклик свідків (а.с. 47), а 30.08.2022 - відповідь на відзив, до якого ОСОБА_1 додав заяву про зменшення позовних вимог, що стосуються матеріальної шкоди, заявленої до стягнення з відповідача, до 134 331, 50 грн, яка прийнята судом до розгляду в порядку ч. 1 ст. 47 КАС України. У відповіді на відзив позивач повторив тези наведені у позовній заяві.
Розгляд справи, відповідно до статті 258, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Як стверджує позивач, він є власником пасіки, яка зареєстрована у Чутівській селищній раді, що підтверджується ветеринарно-санітарним паспортом пасіки №UA-53-08-82, зареєстрованим 28.04.2021 (а.с. 12-14). Станом на 15.05.2021 на пасіці налічувалося 350 бджолосімей. Така ж кількість зареєстрована у селищній раді та паспорті пасіки.
12-15 вересня ОСОБА_1 помітив на точках в смт. Чутове випадки масової загибелі бджіл. У зв'язку з цим 15.09.2021 він звернувся до Чутівської селищної ради із заявою, в якій повідомив про факт отруєння бджіл. 16.09.2021 на пасіку прибула Комісія, якою був здійснений огляд бджолосімей, проведено оцінку заподіяної шкоди та відібрані трупи бджіл для лабораторного дослідження. Комісією ОСОБА_1 було запропоновано прибути до Чутівського відділу Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини. Після прибуття, спеціалістом ветлікарні були видані трупи бджіл для лабораторії, які 17.09.2021 були доставлені позивачем до м. Києва у Дослідницько-випробувальний токсикологічний центр Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя МОЗ України. Проте ці матеріали для дослідження прийняті не були через те, що наданий неповний комплект (відсутні зразки рослин та ґрунту з ділянок, на яких можливо застосовувалася отрута). З огляду на це проводити дослідження лише трупів бджіл недоцільно, оскільки аналізи будуть неприкріплені до певної території.
Позивач зазначає, що отримати від Комісії повторно повний комплект біоматеріалів було вже недоцільно, оскільки ці матеріали придатні для досліджень не більше 48 годин після застосування отрути.
04.02.2022 позивач звернувся до голови Чутівської селищної ради із заявою, в якій пропонував добровільно відшкодувати йому спеціальну бюджетну дотацію за наявні бджолосім'ї, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2021 №107, а також повідомляв про непрофесійні дії Комісії, які виявилися у відмові її членів відібрати матеріали (проби ґрунту та рослин у місці знаходження пасіки), необхідні для проведення відповідного експертного дослідження за фактом загибелі бджіл та відшкодування шкоди (а.с. 25).
У відповідь на це звернення голова Чутівської селищної ради ОСОБА_2 своїм листом від 23.02.2022 №03-16/273 повідомив позивача про те, що 16.09.2021 Комісія встановила факт отруєння бджіл засобами захисту рослин, про що було складено відповідний акт, в якому позивач власноручно зробив допис про те, що всі 75 бджолосімей загинули. Державна ж дотація надавалася лише на наявні бджолосім'ї.
З приводу відшкодування державної дотації ОСОБА_1 звертався до суду з позовом, за наслідками розгляду якого Полтавський окружний адміністративний суд 28.06.2022 постановив рішення у справі №440/3939/22 (ще не набрало законної сили), яким визнав протиправною бездіяльність Чутівської селищної ради щодо внесення ОСОБА_1 у відомість фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які мають право на отримання дотацій за бджолосім'ї, за 2021 рік. Цим же рішенням суд стягнув з Чутівської селищної ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді неотриманої дотації на бджолині сім'ї за 2021 рік у розмірі 32796 грн.
Маючи намір стягнути з Чутівської селищної ради ще й матеріальну шкоду від отруєння бджолосімей внаслідок протиправної, як на думку позивача, бездіяльності посадових осіб Комісії, той знову звернувся до суду з новим позовом, який є предметом судового розгляду у цьому провадженні.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом регулює Закон України від 23.02.2000 №1492-ІІІ "Про бджільництво" (надалі - Закон №1492-ІІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону №1492-ІІІ, бджільництво - це галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості; пасічник - це фізична особа, яка займається утриманням та розведенням бджіл, виробництвом і первинною переробкою продуктів бджільництва; бджолина сім'я - цілісна біологічна одиниця, яка складається з однієї бджолиної матки, 15-60 тисяч у середньому робочих бджіл та приблизно двох тисяч трутнів; паспорт пасіки - документ про ветеринарно-санітарний стан бджолиних сімей, виданий власнику пасіки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини.
Відповідно до статті 11 Закону №1492-ІІІ, право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку, а також юридичні особи.
Зайняття бджільництвом здійснюється без окремого дозволу органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону №1492-ІІІ, з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Форма паспорта і порядок його видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики (ч. 3 ст. 13 Закону №1492-ІІІ).
Як вже встановлено судом вище, ОСОБА_1 є власником пасіки, яка зареєстрована у Чутівській селищній раді, що підтверджується ветеринарно-санітарним паспортом пасіки №UA-53-08-82, зареєстрованим 28.04.2021 (а.с. 12-14), яка станом на 15.05.2021 налічувала 350 бджолосімей.
Згідно з довідкою Виконавчого комітету Чутівської селищної ради від 29.09.2021 №1366/01-17 стаціонарна пасіка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (адреса потужності r-UA-1624-254) в межах Чутівської територіальної громади та належить ОСОБА_1 , зареєстрована в журналі обліку пасік від 03.08.2021 №1 (а.с. 15).
З урахуванням самого лише факту наявності у позивача ветеринарно-санітарного паспорту пасіки №UA-53-08-82 суд констатує, що ця пасіка вважається облікованою в порядку ст. 13 Закону №1492-ІІІ.
З огляду на цей факт усі твердження відповідача про недотримання позивачем вимог ст. 17 Закону №1492-ІІІ щодо обліку бджолиних сімей та їх продуктивності, який ведеться за результатами осінніх і весняних перевірок у встановленому порядку, суд відкидає як безпідставні.
Тому звернення ОСОБА_1 за фактом отруєння бджіл на облікованій пасіці має розглядатися у порядку визначеному чинним законодавством.
Основні причини отруєння бджіл, заходи щодо профілактики отруєння бджіл, установлення факту отруєння бджіл та допомоги постраждалим від отруєння бджолиним сім'ям, а також механізми визначення шкоди, заподіяної власникам пасік від отруєння бджіл встановлює Інструкція з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.02.2021 № 338 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.03.2021 за № 283/35905 (надалі - Інструкція №338).
Ця Інструкція є обов'язковою для виконання всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, юридичними особами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичними - особами підприємцями, зокрема сімейними фермерськими господарствами, що провадять діяльність у галузі бджільництва (далі - суб'єкти господарювання) та фізичними особами (п. 3 І розділу Інструкції №338).
Установлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин здійснюється відповідно до розділу ІV Інструкції №338, пунктом 1 якого передбачено, що обстеження пасіки і фіксація випадків отруєння бджіл на вимогу та за заявою власника пасіки до органів місцевого самоврядування здійснюються постійно діючою Комісією із встановлення факту отруєння бджіл (далі - Комісія).
Як свідчать наявні у справі письмові докази, розпорядженням Чутівського селищного голови від 07.04.2021 №72 було створено комісію із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємства та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин у складі: ОСОБА_3 - заступник селищного голови, голова комісії; члени комісії: Горобець В.М. - завідувач Чутівським відділом Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини; Дрожанова Ж.Ф. - провідний лікар відділу протиепізоотичних заходів ПОДЛВМ; ОСОБА_4 - заступник начальника СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП Головного управління національної поліції в Полтавській області (а.с. 41).
Позивач зазначає, що всупереч вимогам цього розпорядження на пасіку прибула комісія в іншому складі, де, окрім ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , були присутні сторонні особи - спеціаліст відділу фітосанітарної безпеки Полтавського районного управління Головного управління ДППС в Полтавській області - ОСОБА_6 та головний спеціаліст відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, комунального майна, благоустрою, охорони навколишнього середовища виконавчого комітету Чутівської селищної ради Бринько М.В., про що свідчать відповідні записи у пункті 2 Протоколу №1 Комісії від 16.09.2021 (а.с. 45).
У зв'язку з цим суд звертає увагу позивача на приписи пункту 9 розділу ІV Інструкції №338, яким передбачено, що Комісія є правоможною в разі присутності представників територіального органу або представників державної установи, що належить до сфери управління Держпродспоживслужби, органу місцевого самоврядування, Національної поліції України та власника пасіки або уповноваженої ним особи.
З огляду на чітке дотримання відповідачем критеріїв представництва, визначених пунктом 9 розділу ІV Інструкції №338, твердження позивача щодо неправомочності цієї Комісії суд відкидає як безпідставні.
Завданнями Комісії, відповідно до п. 2 розділу ІV Інструкції №338, є:
- установлення достовірності загибелі бджіл;
- установлення обставин, за яких сталася загибель бджіл;
- надання рекомендацій щодо визначення шкоди, заподіяної власникам пасік унаслідок отруєння бджіл;
- відібрання і спрямування в лабораторію проб матеріалу (патологічний матеріал, бджоли, продукція бджільництва, а також зелена маса рослин, ґрунт);
- установлення джерела та причин загибелі бджіл, надання висновків та пропозицій.
Відповідно до п. 11 розділу ІV Інструкції №338, відбір зразків для проведення аналізів (лабораторних досліджень) повинен здійснюватися однаковими методом та способом відповідно до законодавства.
Відібрані зразки упаковуються, опломбовуються та передаються власнику пасіки для доставки в лабораторію. До відібраних зразків додається супровідний лист.
16.09.2021 о 15:00 год. Комісією за участю власника пасіки ОСОБА_1 встановлено факт отруєння бджіл у смт. Чутове на пасіці №UA-53-08-82, про що складено відповідний Акт (а.с. 16-21).
Актом встановлення факту отруєння бджіл від 16.09.2021 зафіксовано повну загибель однієї бджолиної сім'ї та часткову загибель 74 бджолиних сімей із відсотком загибелі 50%. Попередня причина загибелі бджіл (діагноз) - хімічний токсикоз бджіл.
Зі свого боку ОСОБА_1 вніс до Акту зауваження у вигляді запису про загибель усіх 75 бджолосімей, а також про те, що не враховані загиблі нуклеуси.
Розділ 10 цього Акту містить запис ОСОБА_5 , члена комісії, який відібрав та опечатав зразок для проведення дослідження на підтвердження факту отруєння бджіл, відповідно до якого Комісією відібрані трупи бджіл у кількості 500 шт.
Відповідно до розділу 11 згаданого Акту, відібрані зразки передані ОСОБА_1 для зберігання або доставки в лабораторію, факт про що позивач підтвердив власним підписом.
У розділі 13 Акту вказано про факт повідомлення 06.09.2021 органу місцевого самоврядування про застосування пестицидів та агрохімікатів та про факт не повідомлення власника пасіки.
На цьому робота Комісії була завершена.
Як слідує з Акту встановлення факту отруєння бджіл від 16.09.2021 на пасіці №UA-53-08-82, яка належить ОСОБА_1 , під час роботи Комісія лише частково виконала завдання визначені пунктом 2 розділу ІV Інструкції №338 щодо відібрання і передачі власнику пасіки для спрямування до лабораторії проб матеріалу (патологічний матеріал, бджоли, продукція бджільництва, а також зелена маса рослин, ґрунт), оскільки були відібрані лише трупи бджіл у кількості 500 штук, тоді як зелена маса рослин та ґрунт відібрані не були.
Тож суд погоджується з твердженнями позивача щодо наявності порушень вимог чинного законодавства в діях Комісії, яка не виконала у повному обсязі своє ключове завдання щодо відібрання і спрямування до лабораторії проб матеріалу (патологічний матеріал, бджоли, продукція бджільництва, а також зелена маса рослин, ґрунт), чим фактично позбавила можливості постраждалого пасічника з'ясувати причину загибелі бджіл та встановити можливий причинний зв'язок загибелі із застосуванням сільськогосподарськими підприємствами засобів захисту рослин з порушенням вимог чинного законодавства.
З урахуванням цього висновку суд визнає протиправною бездіяльність посадових осіб Комісії під час встановлення факту отруєння бджіл 16.09.2021 на пасіці №UA-53-08-82, яка належить ОСОБА_1 , щодо виконання завдань, визначених пунктом 2 розділу ІV Інструкції №338, в частині відібрання і спрямування в лабораторію проб матеріалу (патологічний матеріал, бджоли, продукція бджільництва, а також зелена маса рослин, ґрунт), у зв'язку з чим відповідна вимога позивача підлягає задоволенню.
Надаючи оцінку вимозі позивача щодо стягнення з Чутівської селищної ради спричиненої матеріальної шкоди внаслідок отруєння бджолосімей у розмірі 134 331,50 грн, суд спирається на висновки, сформульовані Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 у справі №155/1204/16-ц.
Так, Верховний Суд зазначив, що згідно із статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 30 Закону України "Про бджільництво", юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов'язані забезпечити їх охорону.
Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов'язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.
Частиною другої статті 37 Закону України "Про бджільництво" визначено, що фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл (далі - Інструкція), затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 №9, яка є обов'язковою для виконання всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, посадовими особами та громадянами, зокрема пунктом 7.1.1. визначено, що профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманні вимог статті 30 Закону України "Про бджільництво", суворому дотриманні регламентацій застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин. Відповідно до пункту 7.1.2. цієї Інструкції, власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки, указують час ізоляції бджіл, а пунктом 7.1.3 передбачено, що обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діянь її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями її заподіювача та вина останнього у її заподіянні. Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює шкоду та з чого він виходить.
З огляду на викладені вище Верховним Судом тези щодо відповідальності у випадку отруєння бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів, суд у розрізі спірного питання констатує, що майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Всупереч наведеному імперативу, особа, яка завдала майнову шкоду позивачу, належними та допустимими засобами доказування не встановлена.
Незважаючи на це вимогу про відшкодування такої шкоди позивач заявляє до Чутівської селищної ради без будь-якого мотивування.
У зв'язку з цим суд звертає увагу позивача на приписи ч. 5 ст. 21 КАС України, якою передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Шкода, про відшкодування якої йде мова у процитованій нормі, має бути наслідком протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У спірному ж випадку майнова шкода внаслідок отруєння бджіл вже існувала на момент звернення позивача до відповідача з цього приводу. Тому вимога про її відшкодування має заявлятися у порядку цивільного судочинства і лише до особи, яка заподіяла цю шкоду.
З огляду на те, що позов у частині вимог щодо стягнення матеріальної шкоди заявлений до неналежного відповідача, за відсутності фактичної можливості у суду встановити належного відповідача через відсутність належних та допустимих доказів, які свідчать про вину конкретної особи, наслідком якої стала загибель бджіл, вимога позивача про стягнення з Чутівської селищної ради матеріальної шкоди у розмірі 134331,50 грн задоволенню не підлягає.
Тож заявлений позов у цілому належить задовольнити частково.
З урахуванням приписів ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4255,51 грн підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до обсягу задоволених судом вимог шляхом стягнення з Чутівської селищної ради на користь позивача 992,40 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Комісії Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємства та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин в процесі встановлення факту отруєння бджіл 16.09.2021 на пасіці №UA-53-08-82, яка належить ОСОБА_1 , в частині виконання завдань, визначених пунктом 2 розділу ІV Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.02.2021 № 338 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.03.2021 за № 283/35905, щодо відібрання і спрямування в лабораторію проб матеріалу (патологічний матеріал, бджоли, продукція бджільництва, а також зелена маса рослин, ґрунт).
В решті вимог - позов залишити без задоволення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області (вул. Набережна, 9, смт. Чутове, Полтавський район, Полтавська область, 38800, код ЄДРПОУ 21047282) частину судових витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку впродовж тридцяти днів з моменту його підписання в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун