20 липня 2022 року м. ПолтаваСправа № 554/659/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Маннік М.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача-1 - Каліновської О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області, старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коваленко О.С. про скасування постанов, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
25 січня 2022 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшов адміністративний позов, в якому позивач просив:
- скасувати Постанову № ЕАО 5001943 від 07.11.2021 року Управлінням патрульної поліції в Полтавській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за КУпАП;
- скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП № 68042870 від 06.01.2022 року Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтава винесену старшим державним інспектором Коваленко О.С.;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 68042870 від 06.01.2022 року Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтава винесену старшим державним інспектором Коваленко О.С.;
- стягти кошти на користь ОСОБА_1 з Управління патрульної поліції в Полтавській області матеріальну шкоду в сумі 350000 гривень та моральну 1500000 гривень;
- стягти кошти на користь ОСОБА_1 з Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) матеріальну шкоду в сумі 3500000 гривень та моральну 150000 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що 10.01.2022 позивачу стало відомо про відкриття виконавчого провадження №68042870 на підставі постанови №ЕАО 5001943 від 07.11.2021 Управління патрульної поліції в Полтавській області. Позивач стверджує, що постанова №ЕАО 5001943 від 07.11.2021 Управління патрульної поліції в Полтавській області є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки була винесена працівниками патрульної поліції на місці зупинки транспортного засобу. Крім того, позивач стверджує про протиправність постанов державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про арешт коштів боржника ВП № 68042870 від 06.01.2022 та про відкриття виконавчого провадження ВП № 68042870 від 06.01.2022.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.01.2022 справу №554/569/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області, старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коваленко О.С. про скасування постанов, стягнення матеріальної та моральної шкоди - передано на розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.
21.03.2022 справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана до провадження судді Петрової Л.М.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2022 поновлено позивачу строк звернення до суду із цим позовом, задоволено клопотання позивача про звільнення від сплати судових витрат, звільнено позивача від сплати судових витрат у справі №554/659/22, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 554/659/22, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження на 25.05.2022.
23.05.2022 до суду від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшов відзив на позов в якому зазначено про правомірність оскаржуваних постанов, оскільки постанова Управління патрульної поліції в Полтавській області відповідала вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, зазначено, що з метою забезпечення реального виконання постанови №ЕАО 5001943 від 07.11.2021 Управління патрульної поліції в Полтавській області на підставі статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. Також представником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зазначено, що згідно з Журналом реєстрації загальної вхідної кореспонденції за 2022 рік заява про ознайомленням з матеріалами виконавчого провадження була надана позивачем 19.01.2022, проте, позивач не з'явився до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
25.05.2022 до суду від Управління патрульної поліції в Полтавській області надійшов відзив на позов в якому зазначено щодо правомірності винесеної постанови, оскільки 07.11.2021 о 21 год. 23 хв. під час несення служби по вул. Сковороди, м. Полтава, екіпажом патрульної поліції ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме водій транспортного засобу «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Сковороди, 2-б, та в темну пору доби не ввімкнувши ближнє світло фар, чим порушив п. 19.1 а) Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, інспектором було прийнято рішення про зупинку транспортного засобу. Після зупинки транспортного засобу інспектор поліції Терегеря Н.М. представилася, назвала причину зупинки транспортного засобу, встановила особу водія, пояснила суть скоєного правопорушення, вказала про достатність підстав та доказів для притягнення водія до адміністративної відповідальності, зачитала водієві статтю 63 Конституції України та статтю 268 КУпАП (водій від підпису та ознайомлення відмовився). Зазначено, що відповідно до статті 268 КУпАП позивач на місці ознайомився із усіма наявними матеріалами справи, окрім того мав можливість надати пояснення, докази, заяви, клопотання, однак від позивача жодних клопотань не надходило. З огляду на зазначене, представник Управління патрульної поліції в Полтавській області стверджує, що звинувачення позивача позбавлення його можливості скористатися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП, є необґрунтованими та недоречними. За результатами розгляду справи, інспектором було винесено рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАО №5001943 від 07.11.2021 відносно ОСОБА_1 за ознаками частини 2 статті 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. Також зазначено, що від отримання копії винесеної постанови позивач відмовився про що є відмітка в оскаржуваній постанові. 08.11.2021 за вих. № 17549/41/26/2021 копія адміністративної постанови була направлена рекомендованим листом на адресу проживання ОСОБА_1 . Крім того, зазначено, що згідно з частиною першою статті 276 КУпАП та пункту 2 розділу 3 Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою та другою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення, тому претензії позивача щодо проведення розгляду справи за місцем вчинення правопорушення та винесення постанови без складення протоколу є безпідставними. Крім того, представник Управління патрульної поліції в Полтавській області зазначає про безпідставність вимог позивача щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди.
25.05.2022 перенесено розгляд справи на 01.06.2022.
01.06.2022 відкладено розгляд справи до 15.06.2022.
15.06.2022 у зв'язку з перебуванням судді Петрової Л.М. у відпустці розгляд справи не відбувся.
15.06.2022 до канцелярії суду позивачем подано клопотання про недовіру та відвід судді Петрової Л.М.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 для вирішення по суті клопотання позивача ОСОБА_1 про відвід судді Петрової Л.М. передано справу №554/569/22 до відповідного підрозділу Полтавського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 (суддя Головко А.Б.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Петрової Л.М. у справі № 554/569/22 відмовлено.
У судовому засіданні 30.06.2022 протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Управління патрульної поліції в Полтавській області про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 закрито підготовче провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області, старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коваленко О.С. про скасування постанов, стягнення матеріальної та моральної шкоди, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12.07.2022.
12.07.2022 до суду позивачем подано клопотання про недовіру та відвід судді Петрової Л.М.
У судовому засіданні 12.07.2022 протокольною ухвалою суду клопотання про відвід судді Петрової Л.М. залишено без розгляду.
12.07.2022 відкладено розгляд справи до 20.07.2022.
15.07.2022 до суду надійшло клопотання позивача про недовіру та відвід судді Петрової Л.М., яке містить ідентичні мотиви, які були зазначені позивачем у клопотанні від 15.06.2022.
19.07.2022 до суду від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника управління.
У судовому засіданні 20.07.2022 протокольною ухвалою суду було залишено без розгляду клопотання позивача про недовіру та відвід судді Петрової Л.М., яке було подано 15.07.2022.
У судовому засіданні 20.07.2022 позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
У судовому засіданні 20.07.2022 представник Управління патрульної поліції в Полтавській області проти задоволення позову заперечувала.
Заслухавши думку учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2021 о 21:44:01 (місце розгляду справи: м. Полтава, вул. Майдан Незалежності, 5Б) УПП в Полтавській області поліцейським сержантом поліції Терегерею Н.М. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАО №5001943 відносно ОСОБА_1 за порушення, останнім, вимог п. 19.1 в ПДР України, оскільки водій керував Т.З. у якого в темну пору доби не були ввімкнені фари ближнього світла.
Зазначеною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративний штраф у розмірі 510,00 грн.
Також у постанові зазначено, що на підставі статті 307, ч. 2 статті 308 КУпАП у разі несплати порушником штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу 1020,00 грн.
Постанова містить запис про відмову позивача від підпису та запис про ознайомлення позивача із правами за стеттею 268 КУПАП та строком оскарження за статтею 289 КУпАП.
08.11.2021 за вих. № 17549/41/26/2021 копія постанови серії ЕАО №5001943 була направлена рекомендованим листом, що підтверджено поданими відповідачем - Управління патрульної поліції в Полтавській області доказами /а.с. 72-75/.
04.01.2022 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшла заява від Управлінням патрульної поліції в Полтавській області в якій заявник просить прийняти до примусового виконання в порядку статті 308 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення для стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1020,00 грн та накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно шляхом внесення відомостей до ДРОМ /а.с. 36/.
06.01.2022 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68042870, з примусового виконання постанови серії ЕАО №5001943.
Крім того, 06.01.2022 керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винесено постанову про арешт коштів боржника ВП№ 68042870, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено за законом, та належить боржнику.
Позивач не погоджуючись із зазначеними постановами, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку правомірності постанови Управлінням патрульної поліції в Полтавській області № ЕАО 5001943 від 07.11.2021, суд дійшов наступного висновку.
Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови, суд відповідно до частини другої статті 2 КАС України перевіряє чи прийняте оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Як свідчить зміст оскаржуваної постанови, вона винесена сержантом поліції Терегерею Н.М. відповідно до правил, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Позивач стверджує про незаконність постанови Управлінням патрульної поліції в Полтавській області, з огляду на те, що розгляд справи здійснено патрульними на місці зупинки транспортного засобу.
Відповідно до статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом; 4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, Верховним Судом; 5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Частиною першою статті 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, як зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачених частинами другою статті 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв. /частини друга та третя статті 122 КУпАП).
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (стаття 249 КУпАП).
Статтею 258 КУпАП передбачено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Зокрема, частиною другої статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 /надалі - Інструкція/ у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 122 КУпАП віднесено по повноважень Національної поліції. Під час розгляду справ такої категорії протокол про адміністративне правопорушення, перед винесенням постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не складається.
Щодо місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, то слід зазначити, що пункт 1 та 2 розділу III Інструкції вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пункт 9 розділу ІІІ. Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Тобто, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП, виноситься працівником поліції на місці вчинення правопорушення.
Згідно з приписами статті 245 КУпАП завданнями провадження в адміністративних правопорушеннях є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне, з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадські організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимоги до змісту постанови про адміністративне правопорушення визначені статтею 283 КУпАП. Такі відповідно до частини третьої статті 283 КУпАП постанова про справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, зазначених у частині другій цієї статті повинна, зокрема, містити відомості, зокрема, і про технічний засіб, яким зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак).
Із наведеного слідує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. А у разі розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП, у постанові має бути вказано технічний запис, яким зафіксовано факт вчинення цього порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, фіксація порушення була здійснена бодікамерою ВІ 00132, реєстратора Аспірінг про що зазначено у постанові Управління патрульної поліції в Полтавській області № ЕАО 5001943 від 07.11.2021.
Частиною другою статті 122 КУпАП визначено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно Розділу І ПДР України темна пора доби - частина доби від заходу до сходу сонця.
Відповідно до п. 19.1 ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла; б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі; в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі.
Суд вважає, що позивачем не надано доказів на спростування обставин викладених у оспорюваній постанові, а висновок про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП повністю відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи.
Крім того, у судовому засіданні 20.07.2022 у якості свідків були допитані інспектор патрульної поліції - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в своїх поясненнях підтвердили виклад обставин, зазначених у постанові № ЕАО 5001943 від 07.11.2022.
Також суд вважає безпідставними посилання позивача щодо позбавлення його відповідачем прав, передбачених статтею 268 КУпАП, оскільки позивач мав можливість надати пояснення, докази, заяви клопотання.
Водночас під час розгляду справи судом не встановлено, що від позивача надходили пояснення, докази, заяви клопотання.
Приймаючи до уваги те, що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд приходить до переконання, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому постанова в справі про адміністративне правопорушення, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, - є законною та обґрунтованою.
Надаючи оцінку вимогам позивача в частині скасування постанови про арешт коштів боржника ВП № 68042870 від 06.01.2022 Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтава винесену старшим державним інспектором Коваленко О.С. та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 68042870 від 06.01.2022 року Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтава винесену старшим державним інспектором Коваленко О.С., суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII /надалі - Закон № 1404-VIII/ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Положеннями статті 4 Закону № 1404-VIII визначено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі /частина 1 статті 28 Закону № 1404-VIII/.
Суд звертає увагу на те, що позивачем не заперечується отримання оскаржуваних постанов, оскільки в позові зазначено, що 11.01.2022 ОСОБА_1 отримав копії постанов у поштовому відділенні № 39 /а.с. 6/.
Також зазначене підтверджено доданою до позову копією рекомендованого повідомлення /а.с. 15/.
Таким чином, державним виконавцем дотримано вимоги частини першої статті 28 Закону № 1404-VIII, та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» надіслано оскаржувані копії постанов позивачу.
Як вище, зазначено у ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про правомірність постанови УПП в Полтавській області № ЕАО 5001943 від 07.11.2021.
Зазначена постанова відповідає вимогам, які встановлені статтею 4 Закону № 1404-VIII.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що державний виконавець діяв в межах та на підставі Закону № 1404-VIII приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження № 68042870 від 06.01.2022.
Положеннями частин першої та другої статті 56 Закону № 1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
З урахуванням зазначеного, на виконання вимог статті 56 Закону № 1404-VIII державним виконавцем правомірно винесено 06.01.2022 постанову про арешт коштів боржника під час відкриття виконавчого провадження.
Суд вважає, що позивачем не надано доказів протиправності оскаржуваних постанов винесених державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), з огляду на, що вимоги позивача щодо скасування постанов Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 06.01.2022 про відкриття виконавчого провадження та арешт коштів боржника ВП № 68042870, задоволенню не підлягають.
Надаючи оцінку вимогам ОСОБА_1 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Управління патрульної поліції в Полтавській області матеріальну шкоду в сумі 350000 гривень та моральну 1500000 гривень та стягнення на користь позивача з Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) матеріальну шкоду в сумі 3500000 гривень та моральну 150000 гривень, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
З пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди №6 від 27.0.1992 вбачається, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, та коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Отже, обов'язок доказування спричиненої як морально, так і матеріальної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу, що позивається із таким позовом.
Таким чином, для вирішення питання про відшкодування моральної та матеріальної шкоди необхідно встановити факт заподіяння шкоди; неправомірність дій (бездіяльності); причинний зв'язок між шкодою та неправомірними діями (бездіяльності); наявність вини. Відсутність хоча б одного з вказаних елементів є підставою для відмови у відшкодування такої шкоди.
Позивачем не надано до суду жодних доказів завдання відповідачами моральної чи матеріальної шкоди.
Водночас у ході розгляду цієї справи, суд дійшов висновку щодо законності дій відповідачів та правомірності оскаржуваних постанов.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
В силу положень статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході розгляду справи, а тому задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції в Полтавській області (вул. Кременчуцька, 2-В, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751, код ЄДРПОУ 40108646), старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коваленко О.С. (пров. Стешенка, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36023, код ЄДРПОУ 34963066) про скасування постанов, стягнення матеріальної та моральної шкоди -відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01.08.2022.
Суддя Л.М. Петрова