Справа № 540/998/22
02 серпня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов'язання зняти арешт з коштів на рахунку,
ОСОБА_1 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить: зобов'язати Корабельний відділ Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з коштів на рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_1 в АТ "Альфа Банк" у частині надходжень заробітної плати.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року вказану позовну заяву залишено без руху.
Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 року №11/0/9-22 “Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)”, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду, та визначено територіальну підсудність справ Одеському окружному адміністративному суду.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 року, зазначена справа передана на розгляд судді Андрухіву В.В.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначений у розділі X Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII).
Статтею 3 Закону № 1404-VIII передбачений перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень іноземних судів; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Тобто, примусовому виконанню підлягають, зокрема, виконавчі документи, видані судами у передбачених законом випадках на виконання судових рішень, а також рішення інших органів.
Відповідно до ч.1 ст.74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Виходячи із системного аналізу норм КАС України та Закону України "Про виконавче провадження", в порядку адміністративного судочинства підлягають вирішенню питання, пов'язані з примусовим виконанням постанов про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат виконавчого провадження та про накладення штрафу, тобто постанов, які є окремими виконавчими документами.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що позивач просить зобов'язати Корабельний відділ Державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з коштів на рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_1 в АТ "Альфа Банк" у частині надходжень заробітної плати.
З постанови про арешт коштів боржника від 09.09.2021 року ВП №51145998 вбачається, що Корабельним районним відділом ДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) накладено арешт на кошти ОСОБА_1 з виконання виконавчих листів №2-7645, виданих 22.11.2010 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 209702,24 грн., виконавчого листа № 2-7713, виданого 15.09.2010 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 212240,66 грн., та виконавчого листа №2-1898/10, виданого 22.10.2010 року Комсомольським районним судом м. Херсон про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 338033,17 грн.
Отже, у провадженні відповідача перебуває зведене виконавче провадження ВП №51145998 з виконання виконавчих листів № 2-7645 від 22.11.2010 року, № 2-7713 від 15.09.2010 року та № 2-1898/10 від 22.11.2010 року, стягувачем за якими є ПАТ КБ "Надра", та які видано на виконання рішень про стягнення заборгованості, ухвалених судами в порядку цивільного судочинства, що випливає з суб'єктного складу учасників справи (спір між фізичною та юридичною особою (не суб'єктом владних повноважень)) та підтверджується, зокрема, судовими рішеннями в ЄДРСР № 13289195, 96781049, 98688024.
Також, згідно відомостей з АСВП за реєстраційним номером виконавчого провадження 51145998 (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors), боржником у вказаному виконавчому провадженні є фізична особа ОСОБА_1 , стягувачем - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДНІПРОФІНАНСГРУП" (заміна стягувача ПАТ КБ "Надра" правонаступником відбулася згідно ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 20.09.2021 року у цивільній справі № 2-1898/10, в ЄДРСР № 99760617).
У постанові від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18) Велика Палата Верховного Суду розглянула питання юрисдикційності справ за скаргами на дії державного виконавця та зробила висновок про те, що оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, Велика Палата Верховного Суду вважає, що в такому випадку потрібно застосовувати частину першу статті 287 КАС України і вказані справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Надалі у постанові від 05.12.2018 року у справі № 904/7326/17 Велика Палата Верховного Суду зробила такий висновок. У постанові від 14 березня2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18) Велика Палата Верховного Суду розглянула питання юрисдикційності справ за скаргами на дії державного виконавця та зробила висновок про те, що вказані справи мають розглядатися в порядку того судочинства, у якому постановлено судові рішення, на виконання яких видано виконавчі документи, і це правило діє і при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано судові рішення, ухвалені за правилами однієї юрисдикції (п.77 постанови ВП ВС від 05.12.2018 року у справі № 904/7326/17).
Вказана правова позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 року у справі № 175/1571/15 (пункти 85, 86 постанови).
Отже, згідно наведених правових висновків Великої Палати Верховного Суду справи з оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб ДВС мають розглядатися в порядку того судочинства, у якому постановлено судові рішення, на виконання яких видано виконавчі документи, і це правило діє і при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано судові рішення, ухвалені за правилами однієї юрисдикції.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
З огляду на вищевикладене, вказані позовні вимоги ОСОБА_1 , яка є стороною зведеного виконавчого провадження з виконання виконавчих документів, усі з яких видані на виконання судових рішень, ухвалених в порядку цивільного судочинства, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.170 КАС України слід відмовити.
Керуючись ст.19, п.1 ч.1 ст.170, ст.ст. 248, 256, 293 КАС України, суддя,
Прийняти до свого провадження матеріали за позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов'язання зняти арешт з коштів на рахунку.
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов'язання зняти арешт з коштів на рахунку - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства за правилами підсудності, встановленими ЦПК України.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Суддя В.В. Андрухів