Справа № 158/1516/22
Провадження № 1-кп/0158/124/22
03 серпня 2022 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні за №12022035590000165 від 11.07.2022 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, жителя АДРЕСА_1 , мобілізованого відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022р. №32/321/501/13т, які прибули з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, з 27 червня 2022 року призначеного на посаду водія автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення, шпк «старший солдат» військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022 №32/321/501/13т, солдата ОСОБА_3 27 червня 2022 року призвано ІНФОРМАЦІЯ_2 під час мобілізації.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.06.2022 № 19 солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду водія автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , шпк «старший солдат».
Відповідно до вимог ст. ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.
Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Однак, солдат ОСОБА_3 , під час проходження військової служби у Збройних Силах України, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях при наступних обставинах.
Так, 10.07.2022 близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи на території тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні до командира 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку вчинюваних ним дій, маючи при собі складний ніж, умисно, наніс останньому один удар клинком вказаного ножа в ділянку лівого плеча, внаслідок чого спричинив йому тілесне ушкодження у вигляді рани з садном ділянці лівого плеча, яке, за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, оскільки для загоєння необхідний час більше шести діб.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_3 в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 31.07.2022р. подав заяву, відповідно до якої визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини і дає згоду на розгляд обвинувального акту у його відсутності. Обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено вимоги ч. 2 ст. 302 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_4 також подав заяву, у якій не заперечує щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, без проведення судового засідання, без його участі та участі ОСОБА_3 . Потерпілому ОСОБА_4 роз'яснено вимоги ч. 2 ст. 302 КПК України.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01.08.2022 року ухвалено розглянути даний обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За вимогами частини 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження №12022035590000165 приходить до наступного висновку.
Як вбачається із письмової заяви від 31 липня 2022 року обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченому роз'яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин. ОСОБА_3 згідний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності підтвердив захисник - адвокат ОСОБА_5 .
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення кримінального правопорушення у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
Згідно зі ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети, принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності, ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком та даних про особу винного, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, приймаючи до уваги те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації, та має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу в межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався.
Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує відповідно до вимог ст. ст. 100, 174 КПК України.
Згідно протоколу доступу до речей і документів від 02.08.2022р., у кримінальному провадженні №12022035590000165 від 11.07.2022р. на підставі ухвали слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 02.08.2022р. (справа №158/1527/22, провадження 1-кс/0158/598/22), слідчим СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_6 , вилучено, з поміж інших документів, згідно опису, у кримінальному провадженні №12022035590000165 від 11.07.2022р. - ніж з чорною рукояткою, який поміщено до сейф-пакету №SUD2071298 та згідно квитанції №413від 11.07.2022р. передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, за адресою: м. Ківерці, вул. Залізнична, 52 Волинської області, який у вищевказаному кримінальному провадженні визнаний речовим доказом та на який, згідно ухвали слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.07.2022 року, накладено арешт, оскільки він не має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, так як даним ножем, тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 не наносились.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 381, 382, КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Речовий доказ - складний ніж, який поміщено до сейф-пакету №KIV114061 та згідно квитанції №413від 11.07.2022р. передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, за адресою: м. Ківерці, вул. Залізнична, 52 - знищити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.07.2022 року - скасувати.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини справи.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1