Ухвала від 02.08.2022 по справі 540/932/22

Справа № 540/932/22

УХВАЛА

02 серпня 2022 року м. Одеса

суддя Одеського окружного адміністративного суду, Бжассо Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про стягнення заборгованості та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просить суд:

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заборгованість по перерахунку пенсії за період з 01.12.2019 року по 30.11.2021 року у сумі 153 314,96 грн.

- стягнути з відповідача моральну шкоду заподіяну неправомірними діями у розмірі 150 000,00 грн.

З КП «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73005, м. Херсон, вул. 28-ї Армії, 6) про стягнення заборгованості та моральної шкоди.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 року №11/0/9-22, відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», змінено територіальну підсудність судових справи Херсонського окружного адміністративного суду та визначено суд, якому визначається територіальна підсудність справи - Одеський окружний адміністративний суд.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи зазначена справа передана судді Бжассо Н.В.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень п.2 та п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовні заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вимог ст.160 КАС України позивачем не зазначено в позові офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача та відповідача; реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача та код ЄДРПОУ відповідача.

В позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.11. ч.5 ст.160 КАС України).

В порушення вимог п.11. ч.5 ст.160 КАС України позивачем не надано власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суд зазначає, що положеннями ч. 2 ст.14, ч. 1 ст.370 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Відповідно до статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч.1 ст.383 КАС України).

Отже, приписами ст.ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів накладення штрафу (ч.2 ст.382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України); судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).

Суд звертає увагу, що зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Верховний Суд у постанові від 19.08.2019 року у справі № 295/13613/16-а дійшов наступного висновку: «... Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 267 до 15 грудня 2017 року, стаття 382 після 15 грудня 2017 року), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.»

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які вчинені або не вчинені на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Як вбачається зі змісту поданого позову, підставою для звернення позивача з даним позовом до суду стало те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області на виконання рішення суду по справі № 540/3316/21 здійснено перерахунок пенсії позивача, проте, заборгованість по перерахунку пенсії за період з 01.12.2019 року по 30.11.2021 року у сумі 153 314,96 грн позивачеві невиплачена.

Тобто, предметом спору у цій справі є саме невиконання/неналежне виконання органом державної влади судового рішення у справі № 540/3316/21.

Суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій (бездіяльності), вчинених або не вчинених на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаних судових рішень порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.

Враховуючи викладене, суддя зазначає позивачу, що у разі незгоди із діями відповідача, що вчиненні на виконання судового рішення, позивач має звернутися до суду не із позовною заявою, а із відповідною заявою по справі № 540/932/22 в порядку, визначеному ст..383 КАС України.

Таким чином, суддя зазначає позивачу про необхідність надання належного обґрунтування на підтвердження виникнення між сторонами нового спору, що не пов'язаний з питаннями виконання рішення у справі № 540/932/22.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду уточненої позовної заяви з урахуванням зазначеного судом в даній ухвалі суду, зокрема належного обґрунтування на підтвердження виникнення між сторонами нового спору, що не пов'язаний з питаннями виконання рішення у справі № 540/932/22 та зазначити в позові офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача та відповідача; реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача та код ЄДРПОУ відповідача; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Керуючись ст.ст. 160,161, 169 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про стягнення заборгованості та моральної шкоди.

Повідомити позивача про необхідність у термін протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення адміністративного позову без руху усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду не належить до оскарження.

Суддя Н.В. Бжассо

Попередній документ
105551244
Наступний документ
105551246
Інформація про рішення:
№ рішення: 105551245
№ справи: 540/932/22
Дата рішення: 02.08.2022
Дата публікації: 05.08.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби