справа№380/8727/22
03 серпня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1, ЄДРПОУ 43317547) про скасування постанови про накладення штрафу,-
Встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), у якій просить суд скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Литвиненка Х.А. ВП №68446832 від 27.05.2022 про накладення штрафу на Головне управління ДПС у Львівській області у розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога, виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Оскаржувана постанова повинна бути винесеною у разі повного невиконання боржником судового рішення при наявності реальної можливості (фізичної та фінансової) виконання судового рішення. Окрім вказаного, у постанові державного виконавця не вказано дій контролюючого органу, спрямованих на умисне та свідоме невиконання рішення суду, при цьому маючи реальну можливість виконувати свої зобов'язання. До Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було скеровано лист-відповідь №6790/6/1301-24-09 від 13.05.2022 року, у якому державного виконавця було повідомлено щодо формування Висновку на повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску та оформлення розрахункового документу на повернення ОСОБА_1 помилково сплачених кошті єдиного внеску в сумі 27 287, 67 грн виконати неможливо, оскільки відсутня інформація про реквізити рахунку на який необхідно повернути кошти. Вказує, що з метою належного виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 року у справі № 380/1435/21 платником необхідно надати електронний рахунок відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018р №162 «Про затвердження міжнародного банківського рахунку (IBAN) в Україні». Просив позов задовольнити.
Позиція відповідача викладена у письмовому відзиві на позов, який надійшов до суду 2.08.2022. Відповідач зазначає, що 02.02.2022 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження, в якій зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Відповіді від боржника на адресу Відділу не надходило, тому 13.04.2022 року державним виконавцем скеровано вимогу, якою зобов'язано виконати рішення суду, про що інформувати державного виконавця протягом десяти робочих днів з дня отримання вимоги та зазначено, що після спливу 10-денного терміну, наданого для виконання рішення суду боржнику буде накладено штраф в розмірі 5100 гривень. На адресу Відділу 16.05.2022 року надійшла відповідь боржника від 13.05.2022 року №6790/6/13-01-24-09, в якій боржник зазначає, що «виконати рішення неможливо, оскільки відсутня інформація про реквізити рахунку на який необхідно повернути кошти». Вказує, що як вбачається з відповіді боржника рішення суду не виконано. Просив суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду доказу про сплату судового збору в належному розмірі.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 5.07.2022 продовжено процесуальний строк, встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 25.07.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження №68446832 з виконання виконавчого листа №380/1435/21 виданого 20.10.2021 року Львівським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ДПС у Львівській області сформувати Висновок про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску та оформити розрахунковий документ на повернення ОСОБА_1 помилково сплачених коштів в сумі 27287,67 гри. з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та направити його органу Державної казначейської служби України.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Литвиненко Х.А. ВП №68446832 від 27.05.2022 постановлено накласти штраф на Головне управління ДПС у Львівській області у розмірі 5100,00 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою про накладення штрафу позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404 (далі Закону № 1404).
Статтею 1 Закону № 1404 встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною 3 статті 18 Закону № 1404 встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має зокрема право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Частинами першою-третьою статті 63 Закону N 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону N 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Предметом спору у справі, що розглядається, є правомірність дій державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду без поважних причин.
Нормами Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" регламентовано, що судове рішення, яке вступило в законну силу, є обов'язковим до виконання, за невиконання судового рішення передбачено юридичну відповідальність.
Законом № 1404-VIII на державного виконавця покладено обов'язок вживати заходів щодо примусового виконання рішень, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема шляхом винесення постанов про накладення стягнення у вигляді штрафу та вимог щодо виконання рішень, які є обов'язковими на всій території України. У свою чергу, вказаним законом визначено, що постанова про накладення на боржника штрафу виноситься за умови невиконання рішення без поважних причин, однак, не визначено, які саме обставини є поважними.
Суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 380/1435/21 зобов'язано ГУ ДПС у Львівській області сформувати висновок про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску та оформити розрахунковий документ на повернення ОСОБА_1 помилково сплачених коштів в сумі 27287,67 грн з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та направити його органу Державної казначейської служби України.
20.10.2021 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі № 380/1435/21.
2.02.2022 державним виконавцем відкрито виконавче провадження, в якій зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, яку було скеровано боржнику.
Відповіді від боржника на адресу Відділу не надходило, тому 13.04.2022 року державним виконавцем скеровано вимогу, якою зобов'язано виконати рішення суду, про що інформувати державного виконавця протягом десяти робочих днів з дня отримання вимоги та зазначено, що після спливу 10-денного терміну, наданого для виконання рішення суду боржнику буде накладено штраф в розмірі 5100 гривень.
На адресу Відділу 16.05.2022 року надійшла відповідь боржника від 13.05.2022 року №6790/6/13-01-24-09, в якій боржник зазначає, що «виконати рішення неможливо, оскільки відсутня інформація про реквізити рахунку на який необхідно повернути кошти».
Відповідач стверджує, що як вбачається з відповіді боржника рішення суду не виконано.
Позивач стверджує, що з метою належного виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 року у справі № 380/1435/21 платником необхідно надати електронний рахунок відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018р №162 «Про затвердження міжнародного банківського рахунку (IBAN) в Україні».
В той же час позивачем жодних доказів про те, ним вживалися будь-які заходи щодо отримання від платника ОСОБА_1 електронного рахунку суду не надано.
Суд зазначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/1435/21 було прийнято ще 31 березня 2021 року, виконавчий лист у справі № 380/1435/21 видано 20.10.2021, а 2.02.2022 державним виконавцем відкрито виконавче провадження, в якій зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, яку було скеровано боржнику.
Суд наголошує, що у боржника було достатньо часу - більше року для виконання рішення суду у справі № 380/1435/21, чого позивачем зроблено не було.
Суд вважає, що сама лише відповідь боржника від 13.05.2022 року №6790/6/13-01-24-09, в якій боржник зазначає, що «виконати рішення неможливо, оскільки відсутня інформація про реквізити рахунку на який необхідно повернути кошти» є недостатнім доказом, який може підтверджувати поважність причин невиконання рішення суду.
З системного аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов'язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вищезазначеним Законом. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено.
Згідно з ч.2 та ч.3 ст.14 КАС України, ст.129-1 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судових рішень - це заключна стадія судового процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту чи відновлення порушених прав.
В свою чергу, тривале невиконання рішення суду 31.03.2021 року у справі № 380/1435/21 з формальних підстав призведе до того, що права та інтереси ОСОБА_1 , що суперечить основним принципам національного законодавства України та практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до положень статей 6 КАС України є його складовою.
Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 7 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії» : по-перше, нагадав, що п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини (Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950) надано кожному право звертатися до суду у разі будь-якого спору про його цивільні права («право на суд»), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що являє право порушувати позовне провадження у судах з питань цивільно-правового характеру; проте таке право було б ілюзорним, якби правова система держави-учасника Європейської конвенції припускала, щоб судове рішення, яке набрало чинності та є обов'язковим до виконання, залишалося б недіючим; по-друге, визнав немислимим, що п.1 ст.6 Конвенції, детально визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд справи, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень; по-третє, наголосив, що виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, повинно розглядатись як складова «судового розгляду».
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 липня 2006 року у справі «Васильєв проти України» зазначив, що виконання рішення щодо боржника залишається обов'язком держави.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця прийнята відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", а позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України судовий збір з сторін не стягується.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 293, 295 суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Брильовський Р.М.