03 серпня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3144/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 82% до 70% від грошового забезпечення під час перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2016 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 82% та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком (з урахуванням раніше виплачених сум) починаючи з 01.01.2016 року по час проведення перерахунку.
Ухвалою судді від 08.07.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.24).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Пенсія позивачу призначена у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення. ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016, проте зменшено відсоткове значення основного розміру пенсії 70%, яке вважає протиправним та порушенням його прав, Конституції України та законодавства України про пенсійне забезпечення.
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.25-26), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідач вказує, що пенсійна виплата позивачу обраховується та виплачується у визначеному нормами чинного законодавства України порядку. Крім того, вказував, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами за період з 01.01.2016.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та йому з 01.07.2008 призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992, у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення. (а.с.29)
У зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців УМВС України в Кіровоградській області з метою перерахунку пенсії позивача складена та направлена до ГУ ПФУ в Кіровоградській області довідка №9188 від березня 2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, за нормами, чинними на 01.01.2016 року (а.с.102).
На підставі цієї довідки ГУ ПФУ в Кіровоградській області у квітні 2018 року здійснено з 01.01.2016 року перерахунок пенсії, призначеної позивачу за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обчислено її основний розмір, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення, тобто застосовано відсоток менший ніж при призначенні пенсії (а.с.100)
Крім того, державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області” виготовлено довідку від 18.05.2022 №9188 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 для перерахунку пенсії позивачу, складену із врахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі від 14.05.2019 р. №826/12704/18 (набрало законної сили 19.11.2019 р.) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19. Відповідно до даної довідки розмір грошового забезпечення позивача складає14842,46 грн. (а.с.103).
Позивач звертався до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою, у якій просив провести перерахунок його пенсії з 01.12.2019 року на підставі цієї довідки. Проте відповідачем було відмовлено.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №340/2825/22 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області” від 18.05.2022 року №9188. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області” від 18.05.2022 року №9188, з урахуванням раніше виплачених сум. (а.с.16-19). Вказане рішення суду набрало законної сили 02.08.2022.
Позивач 24.06.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про проведення перерахунку його пенсії з 01.01.2016, взявши за основу 82% грошового забезпечення (а.с.10).
Листом від 28.06.2022 року повідомлено позивача про те, що на момент проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (а саме на січень 2016 року) Законом визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, тому в Головного управління немає правових підстав для здійснення перерахунку пенсії виходячи із розміру, вищому ніж 70 % грошового забезпечення. Також зазначено, що пенсія позивачу призначена відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а тому на час здійснення перерахунку пенсії застосуванню підлягає саме ця стаття в редакції, яка є чинною (а.с.11).
Позивач, не погоджуючись зі зменшенням відсотку, застосованого відповідачем при перерахунку його основного розміру пенсії, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду суд враховує наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суд, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.
Відповідно до частини 3 статті 51, частини 2 статті 55 Закону №2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, а нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Так, суд зазначає, що порушення своїх прав позивач дізнався у червні 2022 року, отримавши листа відповідача. Отже, позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі за текстом - Закон №2262-ХІІ) визначені умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.11 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до ч.ч.3, 18 ст.43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Статтею 51 Закону №2262-ХІІ визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
З огляду на ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ є підставою для перерахунку пенсії. Водночас, слід враховувати, що підставою для перерахунку пенсії є як зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, так і введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій у розмірах, встановлених законодавством. При цьому умови, порядок та розміри перерахунку пенсій передбачаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” від 11.11.2015 №988 (далі за текстом - Постанова №988), чинної з 02.12.2015, встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання вимог статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" та постанови КМУ №988 Міністерство внутрішніх справ України видано наказ №260 від 06.04.2016 року, яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260). Цей наказ набрав чинності з 27.05.2016 року та застосовується з дня набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Пунктом 3 Порядку №260, до складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” Кабінетом Міністрів України прийнято постанову “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 р. №103 (далі за текстом - Постанова №103).
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 р. №103 (далі за текстом - Постанова №103), чинним на час виникнення права на перерахунок пенсії, постановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Так, відповідачем у квітні 2018 року здійснено перерахунок пенсії, призначеної позивачу за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та обчислено її основний розмір з 01.01.2016 у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому відповідач, керувався нормою частини 2 статті 13 цього Закону (у редакції, чинній на момент здійснення перерахунку), згідно з якою максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу пенсія була призначена з 01.07.2008 відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-XII та загальний розмір основної пенсії, призначеної позивачу, склав 82% відповідних сум грошового забезпечення.
Так, до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII неодноразово вносилися зміни.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
В подальшому, Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” (Закон України від 27 березня 2014 року №1166-VII) внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно яких цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”.
Тобто, зміна максимального розміру пенсії за вислугу років, що призначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи з 2011 року і до 01.01.2016, розмір пенсії позивача за вислугу років складав 82% відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 року щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), частину 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У рішенні від 05.04.2001 року №3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки) Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 наведено тлумачення поняття “звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина”, що міститься в частині 3 статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Таким чином, визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.
Отже, зміна максимального розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася у ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Внесення Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% відповідного грошового забезпечення стосується порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верхового Суду від 03 квітня 2018 року у справі справа №175/1665/17 (провадження №К/9901/9550/18; від 24 квітня 2018 року у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Згідно з ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Так, Верховний Суд у зразковому рішенні зазначив, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2016 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Таким чином, при перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ, її розмір має обчислюватися, виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію, і їх розмір не може бути зменшений наступними змінами в законодавстві.
З урахуванням наведеного, відповідач, здійснюючи у квітні 2018 року перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 року у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, протиправно зменшив основний розмір пенсії за вислугу років, призначеної та виплачуваної у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення, до 70% відповідних сум грошового забезпечення, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому Законом.
Також, суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року № 21-420а13 та № 21-348а13, від 17 грудня 2013 року № 21-445а13.
Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач, під час проведення перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років, протиправно змінив розмір його пенсії, обмеживши максимальний розмір пенсії 70 процентами відповідних сум грошового забезпечення, а тому саме вказані дії відповідача необхідно визнати протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 82% відповідних сум грошового забезпечення, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком, при цьому також врахувати рішення суду від 30.06.2022 №340/2825/22.
Посилання відповідача на те, що фінансування на виплату пенсій здійснюється Пенсійним фондом на центральному рівні безпосередньо, суд вважає такими, що не стосується предмету доказування у даній справі, адже судом вирішується спір з приводу неправомірного обмеження розміру пенсії позивача, а не спір з приводу фінансування такої пенсії. Більш того, той факт, що фінансування пенсій в Україні здійснюється на центральному рівні через Пенсійний фонд не може позбавити позивача права на отримання пенсійних виплат в належному розмірі.
Також, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №580/5962/20, оскільки вони стосуються перерахунку пенсій іншої категорії громадян - працівників прокуратури, у відповідності до Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VII.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 992,40 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 , виходячи з 82% відповідних сум грошового забезпечення, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина