20 липня 2022 року № 320/15067/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Янкового Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур гарнізонів, Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур гарнізонів, Офісу Генерального прокурора, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №241 від 13.09.2021 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Київської міської прокуратури №2769к від 19.10.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №1 м. Києва та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу 2 «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 20.10.2021;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №1 м. Києва з 20.10.2021;
- зобов'язати уповноважену кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), створену на підставі наказу Офісу Генерального прокурора, призначити ОСОБА_1 повторну дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки у відповідності до Порядку проходження прокурорами атестації;
- стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 20.10.2021 по день фактичного поновлення на посаді з урахуванням обов'язкових платежів до бюджету.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 08.10.2019 працював на посаді прокурора в Київській місцевій прокуратурі №1 міста Києва.
Рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 19.08.2021, його не включено до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
13.09.2021 протоколом №11 засідання П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурорами атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки у зв'язку з набранням балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту.
13.09.2021 П'ятнадцятою кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення №241 про неуспішне проходження ним атестації.
Наказом Київської міської прокуратури від 19.10.2021 №2769к ОСОБА_1 була звільнена з посади прокурора у зв'язку з неуспішним проходженням атестації, на підставі підпункту 2 пунку 19 розділу 2 «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 20.10.2021
Позивач вважає вказані наказ про звільнення, а також рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони не відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): прийняті усупереч вимогам Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», порушують його право на працю, на повагу до приватного життя, порушують засади рівності громадян, а тому мають бути скасовані, а його порушені права поновлені.
Офіс Генерального прокурора позов ОСОБА_1 не визнав, заперечував щодо його задоволення, з цього приводу надав суду відзив.
У відзиві зазначив, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ, який набрав чинності 25.09.2019 (далі - Закон № 113-ІХ), запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Зокрема, згідно з п. 6 розділу П Закону № 113-IX з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».
За приписами п. 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 12 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ визначено, що предметом атестації є оцінка професійної компетентності прокурора, професійної етики та доброчесності прокурора.
Нормами п. п. 9, 10 розділу II Закону № 113-ІХ визначено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
За приписами п. 11, пп. 7, 8 п. 22 розділу II Закону № 113-ІХ атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур, що утворюються як органи забезпечення проведення атестації прокурорів. Перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій визначається Генеральним прокурором.
Позивач був обізнаний щодо умов та процедур проведення атестації, визначеними у Порядку № 221, у тому числі з можливими наслідками набрання меншої кількості балів, ніж прохідний бал на відповідному її етапі, а також добровільно наддав персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, його буде звільнено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697. Така згода є усвідомленням, що у разі якщо за результатами складення іспитів він набере меншу кількість балів, ніж прохідний бал, то припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Відповідно до п. 12 розділу II Закону № 113-ІХ предметом атестації є оцінка професійної компетентності прокурора, професійної етики та доброчесності прокурора.
Згідно п. 5 розділу І Порядку № 221 предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Відповідно до п. 13 розділу II Закону № 113-ІХ атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваженню прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходженню прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Розділом III Порядку № 221 визначено такий етап як складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, та регламентовано організацію його проведення.
ОСОБА_1 складено іспит у формі анонімного тестування з використання комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, у зв'язку з чим її допущено до наступного етапу атестації. Водночас за наслідками складання іспиту 04.11.2020 у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички позивачем набрано 82 балів, що є менше прохідного балу (93 бали) для успішного складання іспиту, тому його не допущено до проходження співбесіди.
Ці результати відображено у відомості про результати тестування, у примітках до якої будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання цього іспиту відсутні. У примітках до відомості також відсутні будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
На засіданні першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) 04.11.2020 (додаток №2 до протоколу №10) складено список прокурорів, які 04.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, набравши менше 93 балів, де під порядковим номером 96 додатку №2 до протоколу №10 від 04.11.2020 зазначено ОСОБА_1 з результатом складеного іспиту у 82 бали. Рішення про неуспішне проходження атестації не було прийнято.
Таким чином, першою кадровою комісією приймалося процедурне, а не остаточне (про успішне/неуспішне проходження атестації) та про призначенні нового часу (дати) складання цього іспиту без визначення конкретної дати, рішення про неуспішне проходження атестації позивачем не було прийнято.
З метою забезпечення атестації прокурорів місцевих прокуратур військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) 22.07.2021 наказом Генерального прокурора № 239 створено п'ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - п'ятнадцята кадрова комісія), та визначено її персональний склад.
Положеннями п. 14 розділу ІІ Закону № 113-ІХ та п. 2 розділу ІІІ Порядку № 221 визначено, що графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Водночас, без вивчення матеріалів на підставі яких першою - четвертою кадровими комісіями прийнято дані рішення, не вбачалось за можливе вирішити питання про включення вказаних прокурорів до графіку складання, іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
На підставі листа голови п'ятнадцятої кадрової комісії від 11.08.2021, матеріали атестації (відомості, протоколи, заяви тощо) першої, другої, третьої та четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів стосовно прокурорів, щодо яких не прийнято рішення про неуспішне складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, Офісом Генерального прокурора передано до вказаної комісії актами приймання-передачі матеріалів атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), і, у подальшому, на засіданні п'ятнадцятої кадрової комісії 19.08.2021 (протокол № 3дванадцятепитання порядку денного) розглянуто заяви ОСОБА_1 щодо включення її до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Встановлено, що04.11.2020 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_1 набрала 82 бали, що з урахуванням наказу Генерального прокурора від 07.10.2020 № 474, є менше затвердженого прохідного балу (93) для успішного складання іспиту.
Позивач подав до першої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) заяви про повторне проходження тестування з підстав незадовільного стану здоров'я під час складання іспиту та некоректної роботи комп'ютерної техніки, на якій проводилось тестування.
При цьому, згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, проходження тестування з боку ОСОБА_1 було завершено, під час проведення тестування звернень від ОСОБА_1 до робочої групи та до членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин, відповідно до п. І розділу І Порядку №221, не складалися. Беззаперечним фактом є те, що ОСОБА_1 з'явилася на іспит і до початку тестування не подала до кадрової комісії заяву, відповідно до п. 11 розділу І Порядку № 221, про перенесення дати іспиту у зв'язку із поважною причиною (незадовільний стан здоров'я). Сам факт звернення прокурора із заявою про незадовільний стан здоров'я та технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження ним тестування не є доказом їх наявності.
За приписами п. 17 розділу II Закону № 113-ІХ та п. 7 розділу І Порядку № 221, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, забороняється. Підстав для повторного проходження позивачем тестування п'ятнадцятою кадровою комісією не встановлено.
Крім того, Офіс Генерального прокурора зазначив, що п'ятнадцятою кадровою комісією розглянуто заяви прокурорів, у тому числі і позивача, що надійшли на адресу п'ятнадцятої кадрової комісії з приводу включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки тощо та прийняла до відома вказані заяви.
Відповідно до п. 12 Порядку роботи кадрових комісій рішення комісії, крім зазначених в абзаці 2 цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів; присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати «за» чи «проти» рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
Враховуючи викладене, п'ятнадцятою кадровою комісією, відповідно до вимог п. п. 13, 16, 17 розділу II Закону № 113-ІХ, п. 6 розділу І, п. п. 5, 6 розділу ІІІ; Порядку №221, одноголосно прийнято законне та обґрунтоване рішення від 13.09.2021 №241 про неуспішне проходження позивачем атестації.
Зазначено, що помилковими є доводи позивача щодо безпідставності зміни рішення однієї кадрової комісії іншою кадровою комісією, оскільки жодним нормативно-правовим актом, що регламентує порядок проходження прокурорами атестації не встановлено заборон проведення першого та другого етапів атестації прокурорів однією кадровою комісією, а прийняття рішення за результатами атестації іншою кадровою комісією.
Відповідно до п.11 розділу ІІ Закону №113-ІХ атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур, утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи яких здійснюється Генеральним прокурором.
При цьому повноваження кадрових комісій Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур стосовно прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних та місцевих прокуратур Законом не розмежовано, що викликало необхідність врегулювання цих питань наказом Генерального прокурора від 19.02.2020 №102.
Зазначеним наказом п.2 розділу І Порядку №221 проходження прокурорами атестації доповнено третім абзацом, відповідно до якого проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур.
Кадрові комісії Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур утворюються як органи забезпечення проведення атестації прокурорів.
При цьому порядковий номер кадрової комісії, так само як і її особовий склад не впливає на прийняття рішення про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ,оскільки це питання урегульовано Порядком №221.
На підставі викладеного Офіс Генерального прокурора просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Позивач подав відповідь на відзив Офісу Генерального прокурора, в якій зазначив, що повністю не погоджується з доводами відповідача, оскільки вони не відповідають дійсності, є безпідставними та не знаходять законного обґрунтування. З цього приводу у відповіді вказав свої аргументи, які є ідентичними позову. Додатково додав, що члени П'ятнадцятої кадрової комісії не були присутні під час складання іспиту позивачем, чим також порушили п. 4 розділу ІІ Порядку проходження прокурорами атестації, яким передбачено, що тестування проходить автоматично за присутності членів відповідної кадрової комісії.
Чинне законодавство не наділяє кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами ревізувати (переглядати) власне рішення або рішення попередньої кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди, як і не передбачають права комісії або дій по вирішенню питання, чи включати до графіку складання іспитів прокурора, щодо якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту.
Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Київська міська прокуратура позов не визнала, заперечувала проти його задоволення, з цього приводу подала до суду відзив на позов.
У відзиві зазначила, що Згідно зі статтею 4 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII) статус прокурора визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 3 статті 16 Закон №1697-VII передбачено, що прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ, який набрав чинності 25.09.2019 (далі - Закон №113-ІХ), запроваджено реформування системи органів прокуратури.
На момент звільнення позивача підстави та порядок звільнення з посади прокурора могли визначатися не лише Законом України «Про прокуратуру», а й іншим законом, зокрема Законом №113-ІХ, в якому визначені підстави звільнення у зв'язку з запровадженням атестації.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ (зі змінами, внесеними Законом України від 15.06.2021 №1554-ІХ) прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 цього пункту (зокрема, які на день набрання чинності цим Законом займали посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах) можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах,окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.
Згідно з п. 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим законом усі прокурори Генеральної прокурори України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади.
Законодавець ввів у дію чітко та однозначно визначену процедуру реформування органів прокуратури, зазначивши, які саме дії мають вчинити прокурори для подальшого проходження служби в органах прокуратури, окресливши умови проходження служби, а саме:
1) подача заяви до Генерального прокурора про переведення та про намір у зв'язку з цим пройти атестацію (тобто донесення свого волевиявлення про намір продовження роботи в органах прокуратури);
2) успішне проходження атестації.
08.10.2019 ОСОБА_1 подала Генеральному прокурору заяву про намір пройти атестацію, відповідно до якої також підтвердила, що усвідомлює, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченої Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ, її буде звільнено з посади прокурора.
Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 №221, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ХІІ, її буде звільнено з посади прокурора.
Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 №39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур. Також наказом Генерального прокурора «Про день початку роботи окружних прокуратур» від 17.02.2021 №40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15.03.2021.
З урахуванням наказу Генерального прокурора від 19.08.2020 №45ш «Про встановлення граничної штатної чисельності обласних прокуратур та спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)» наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 №2ш, який набрав чинності 15.03.2021, у зв'язку з утворенням з 15.03.2021 окружних прокуратур і припиненням діяльності місцевих прокуратур, місцеві прокуратури міста Києва виключено зі структури та штатних розписів Київської міської прокуратури. Цим же наказом у структурі та штатних розписах Київської міської прокуратури встановлені окружні прокуратури та затверджено структуру та штатну чисельність Київської міської прокуратури, яка булла введена з 15.03.2021.
Станом на 15.03.2021 до Київської міської прокуратури не надійшло рішення як про успішне проходження позивачем атестації, так і про неуспішне її проходження. Враховуючи відсутність рішення кадрової комісії про успішне або неуспішне проходження атестації позивачем, підстави як для переведення (враховуючи вимоги п. 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ) на посаду прокурора окружної прокуратури, так і для звільнення з посади були відсутні.
У зв'язку з цим, наказом керівника Київської міської прокуратури від 15.03.2021 №775к ОСОБА_1 тимчасово було визначено робоче місце в Голосіївській окружній прокуратурі міста Києва.
Листом Офісу Генерального прокурора №07/1/1-2439вих-21 від 12.10.2021 до Київської міської прокуратури надійшли рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про неуспішне проходження атестації прокурорами місцевих прокуратур, серед яких і рішення від 13.07.2021 №241 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 . У зв'язку з чим, відповідно до положень підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ керівником Київської міської прокуратури видано наказ від 19.10.2021 №2769к про звільнення позивача з посади.
Київська місцева прокуратура вважає оскаржуваний наказ таким, що відповідає нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Позивач подав відповідь на відзив Київської міської прокуратури, в якій зазначив, що повністю не погоджується з доводами відповідача, оскільки вони не відповідають дійсності, є безпідставними та не знаходять законного обґрунтування. З цього приводу у відповіді вказав свої аргументи, які є ідентичними позову. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 дану позовну заяву залишено без руху та зобов'язано позивача усунути зазначені у мотивувальній частині ухвали недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 здійснено перехід до розгляду справи у порядку загального провадження. Призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою від 14.06.2022 закрито підготовче судове засідання, призначено розгляд справи по суті.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов, надав пояснення аналогічні змісту позову та відповіді на відзив.
Представник відповідачів позов не визнав, заперечував щодо його задоволення, надав суду пояснення аналогічні змісту відзивів на позов та заперечення на відповідь на відзив, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив таке.
Відповідно до наявної у справі копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури з 08.10.2019 по 20.10.2021 на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури.
Позивачем на ім'я Генерального прокурора подано заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Відповідно до змісту цієї заяви ОСОБА_1 підтвердила, що усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, її буде звільнено з посади прокурора.
23.10.2020 протоколом №6 засідання першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) ухвалено рішення про допуск прокурорів до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону відповідності здійснювати повноваження прокурора, складеного 23.10.2020.
Зокрема Рішенням від 23.10.2020 №1 «Про допуск прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп'ютерної техніки» затверджено списик осіб, допущених до етапу складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички. Позивач знаходиться у списку під порядковим номером 215 з кількістю балів - 76.
Відповідно до відомості про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 набрала за вербальний блок 81 бал, абстактно-логічний блок - 82. Середній арифметичний бал - 82. З вказаними результатами позивач погодився, про що у відповідній графі поставив особистий підпис.
04.11.2020 на засіданні першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових гарнізонів (на правах місцевих) Протоколом №10 затверджено список осіб, які 04.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (Додаток №2).
Під порядковим номером 96 у вказаному списку значиться ОСОБА_1 з кількістю балів - 82.
Відповідно до заяви, адресованої голові кадрової комісії обласної прокуратури з атестації прокурорів від 05.11.2020, під час складання 04.11.2020 другого етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, результат тестування був таким відповідно до якого позивач не набрав необхідної кількості балів.
У своїй заяві позивач повідомив, що під час складання другого етапу атестації, через наявну підвищену температуру, незадовільне самопочуття, стан здоров'я не давав можливості об'єктивно оцінити ситуацію та обстановку, надавати правильні відповіді на поставлені запитання.
Звернувся з проханням надати можливість перездачі другого етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.
20.11.2020 позивач звернувся до Офісу Генерального прокурора (для Голови першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) із заявою, відповідно до якої під час складання 04.11.2020 другого етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, результат тестування був таким відповідно до якого позивач не набрав необхідної кількості балів.
Зазначено, що після завершення другого етапу атестації пощивачем надіслано на електронну адресу кадрової комісії заяву щодо незадовільного стану самопочуття, підвищеної температури, у зв'язку з чим стан здоров'я не давав можливості об'єктивно оцінити ситуацію та обстановку, що призвело до негативного результату при складанні другого етапу атестації.
Повідомлено, що під час складання іспиту щодо позивача не спрацював адаптативний механізм визначення запитань внаслідок збою в роботі комп'ютерної техніки, що також призвело до неотримання необхідної кількості балів.
У зв'язку з чим просив надати можливість перездачі другого етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.
На засіданні Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 20.11.2020 прийнято протокольне рішення (пункт 6) за наслідками розгляду вказаної заяви позивача, згідно з яким виключено позивача зі списку осіб, які під час здачі іспиту 04.11.2020 не вклали іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. Вирішено призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.
Вказані обставини підтверджуються Протоколом № 12 від 20.11.2020 Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
Першою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) актом приймання-передачі були передані до Офісу Генерального прокурора матеріали атестації, у тому числі стосовно позивача.
На електронну адресу позивача було надіслано листа, відповідно до якого Перша кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) повідомила, що його заява розглянута, задоволена та позивачеві призначено нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички. Зазначено, що інформацію щодо місця та дати складання вказаного іспиту буде розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Наказом Київської міської прокуратури від 15.03.2021 №775к прокурору Київської місцевої прокуратури №1 міста Києва ОСОБА_1 тимчасово визначено робоче місце в Голосіївській окружній прокуратурі міста Києва.
Наказом Офісу Генерального прокурора від 22.07.2021 № 239 створено П'ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
11.08.2021 голова П'ятнадцятої кадрової комісії звернувся до начальника Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора із проханням передати до П'ятнадцятої кадрової комісії матеріали атестації (відомості, протоколи, заяви, акти тощо) або їх копії стосовно прокурорів, щодо яких прийнято рішення про призначення нового часу (дати) складання іспиту та згідно акту приймання -передачі вказані матеріали отримано.
За результатами розгляду прийнято рішення про необхідність звернення до кадрового підрозділу Офісу Генерального прокурора про передачу матеріалів атестації стосовно цих прокурорів.
Протоколом №3 від 19.08.2021 оформлено засідання П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), на якому, зокрема, проголосовано проти включення ОСОБА_1 до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Зі змісту вказаного протоколу (питання 12) вбачається, що кадрова комісія не врахувала як доказ факт звернення прокурора із заявою про незадовільний стан здоров'я та технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження ним тестування.
13.09.2021 П'ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) проведене засідання, оформлене протоколом № 11, яким прийнято рішення (36 питання) про неуспішне проходження прокурорами атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки у зв'язку з набранням балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту. До цього переліку включено позивача (№241), що підтверджується Додатком №1 до протоколу №11 від 13.09.2021.
Рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №241від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» ОСОБА_1 не допущено до етапу проходження співбесіди та припинено її участь в атестації, оскільки за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички вона набрала 82 бала, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту. У зв'язку із цим, позивач визнаний таким, що неуспішно пройшов атестацію.
П'ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) актом приймання-передачі від 08.10.2021 були передані до Офісу Генерального прокурора матеріали атестації, у тому числі стосовно позивача.
Наказом Офісу Генерального прокурора від 15.11.2021 визнано таким, що втратив чинність, наказ Генерального прокурора про створення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
Також судом встановлено, що наказом керівника Київської міської прокуратури від 19.10.2021 №2769к звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №1 міста Києва та органів прокуратури, у зв'язку з неуспішним проходженням атестації, на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 20.10.2021.
Вважаючи протиправним звільнення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).
Відповідно до статті 4 Закону № 1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом №113-IX запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв'язку із чим до Закону № 1697-VII були внесені зміни. Статтею 14 Закону № 1697-VII, у зв'язку із внесенням до неї змін Законом №113-ІХ, передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону № 1697-VII кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ.
У тексті Закону №1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора» , «обласні прокуратури» , «окружні прокуратури» .
Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Згідно з пунктами 11, 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур. Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
Відповідно до пункту 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
За пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї з наступних підстав:
1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв'язку із цим пройти атестацію;
2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;
3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;
4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.
Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.
Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України «Про прокуратуру» .
Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 (далі - Порядок № 221; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), атестація прокурорів - це встановлена розділом ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур. Атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
Згідно із пунктом 11 розділу І Порядку № 221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов'язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред'являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров'я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту.
Пунктом 7 розділу І Порядку № 221 визначено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
За пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 221 кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу II цього Порядку.
Відповідно до пунктів 3-6 розділу ІІІ Порядку № 221 зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту. Тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Згідно із пунктом 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233 (далі - Порядок № 233), рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати «за» чи «проти» рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії. Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
Таким чином, у зв'язку з реформуванням органів прокуратури та створення Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур Закон № 113-ІХ визначив успішне проходження прокурорами атестації як необхідну і обов'язкову умову для переведення до них з раніше діючих Генеральної прокуратура України, регіональних, місцевих прокуратур. При цьому, визначення порядку проходження прокурорами атестації, порядків утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи кадрових комісій, які безпосередньо проводять атестацію, віднесено до повноважень Генерального прокурора. Сама процедура атестації складається з послідовних етапів, одним з яких є складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до наступного етапу атестації (іспиту або співбесіди) та припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ.
З наведених вище нормативно-правових актів також вбачається, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається.
Проте, суд зауважує, що з цього загального правила є виняток, визначений в реченні другому пункту 7 розділу I Порядку № 221, а саме: якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора. Тобто, за наявності вказаних обставин кадрова комісія не вправі приймати рішення про неуспішне проходження прокурором атестації та зобов'язані призначити прокурору новий час (дату) складання відповідного іспиту.
З матеріалів справи вбачається, що 04.11.2020 при складенні іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки позивач набрав 82 балів, що є меншим за прохідний бал (прохідний - 93 балів).
Суд враховує, що позивач неодноразово звертався до кадрової комісії із заявами щодо повторного складання вказаного іспиту. У вказаних заявах та у тексті позовної заяви позивач вказує на ті обставини, які істотно вплинули на перебіг та результат складання іспиту (збій у роботі комп'ютерної техніки та погане самопочуття).
Першою кадровою комісією вказані заяви позивача було розглянуто по суті та задоволено. Зокрема, Перша кадрова комісія (протокол № 12 від 20.11.2020) по вказаному питанню вирішила: на підставі пункту 11 розділу 1 Порядку №221 та за результатами розгляду заяв визнати причини поважними; виключити ОСОБА_1 зі списку осіб, які 04.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички для позивача.
При цьому, вказане рішення мотивоване тим, що вивченням доводів заявників, долучених документів, а також змісту проведеного інструктажу встановлено, що зазначені у зверненнях факти знайшли своє підтвердження. Вказане є поважною причиною, яка істотно вплинула на перебіг і результат складання іспиту.
Суд наголошує, що вказане рішення Першої кадрової комісії, яке оформлене протоколом № 12 від 20.11.2020, прийнято одноголосно та підписане всіма присутніми членами комісії, з дотриманням вимог пунктів 12, 13 Порядку №233. Крім того, суд виходить з того, що зазначене рішення Першої кадрової комісії, яке оформлене протоколом №12 від 20.11.2020, є чинним, жодних доказів його скасування чи визнання нечинним суду не надано, а відтак це рішення не підлягає будь-якому ревізуванню судом у межах цієї справи. При цьому, вказане рішення прийняв те саме на підставі пункту 7 розділу І Порядку №221 (тобто, тієї правової норми, яка передбачає, що складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, тому комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора). Стосовно конкретної нової дати складання іспиту, то така дата вказаним рішенням не була та не могла бути встановлена з огляду на приписи пункту 2 розділу ІІ Порядку № 221, які передбачають визначення конкретної дати, часу та місця проведення тестування саме у графіку складання іспитів, які формує відповідна кадрова комісія.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що за збігом значного проміжку часу П'ятнадцятою кадровою комісією на засіданні 19.08.2021 (протокол №3) поставлено на голосування та не прийнято рішення про включення позивача до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, а в подальшому оскаржуваним рішенням №241 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» ОСОБА_1 визнано такою, що не допущена до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації, такою, що неуспішно пройшла атестацію.
Разом з тим, суд звертає увагу, що Закон № 113-ІХ, Порядок № 221 та Порядок № 233 не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами ревізувати (переглядати) власне рішення або рішення іншої (попередньої) кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди, як і не передбачають вчинення кадровою комісією повторно дій щодо визначення підстав для призначення нового часу (дати) складання іспиту чи проведення співбесіди, як не передбачають і права комісії або дій по вирішенню питання, чи включати до графіку складання іспитів прокурора, щодо якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту.
На думку суду, у цьому спірному випадку єдиним можливим правомірним варіантом дій П'ятнадцятої кадрової комісії було прийняття рішення про включення позивача (на підставі рішення Першої кадрової комісії, яке оформлене протоколом №12 від 20.11.2020) до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Проте, П'ятнадцята кадрова комісія, не зважаючи на чинне рішення Першої кадрової комісії, оформлене протоколом №12 від 20.11.2020, безпідставно не прийняла рішення про включення позивача до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, а в подальшому прийняла рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.
Суд також звертає увагу, що за змістом рішення Першої кадрової комісії, оформленим протоколом №12 від 20.11.2020, позивача було виключено зі списку осіб, які 04.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. Тобто, фактично на даний час отриманий 04.11.2020 результат анонімного тестування позивача на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (82 балів) у встановленому порядку кадровою комісією не затверджений, а тому в оскаржуваному рішенні №241 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» П'ятнадцята кадрова комісія не мала правових та фактичних підстав стверджувати про не складення позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки у зв'язку із набранням 82 балів, що є меншим прохідного балу (93).
Суд вважає неприйнятними посилання відповідачів на правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 24.09.2021 у справі №160/6596/20, від 20.10.2021 у справі №420/4196/20, від 21.09.2021 у справі №160/6204/20, від 29.09.2021 у справі №440/2682/20 та інші, оскільки обставини у зазначених справах істотно відрізняються від обставин у цій справі.
Зокрема, у розглянутих Верховним Судом справах, на відміну від цієї, кадрові комісії не приймали рішень про виключення прокурора зі списку осіб, які не склали іспит та про призначення прокурору нової дати складання такого іспиту. Саме наявність чинного рішення кадрової комісії про виключення позивача зі списку осіб, які не склали іспит у формі анонімного тестування та про призначення йому нової дати складання такого іспиту, є основною підставою даного адміністративного позову. Зазначеної підстави позову у вказаних вище справах, розглянутих Верховним Судом, не було.
Суд зазначає, що під час складання позивачем іспиту мали місце обставини, які істотно вплинули на результат складання ним іспиту, Перша кадрова комісія підтвердила такі обставини, визнала їх поважними причинами, які істотно могли вплинули на успішність проходження вказаного іспиту позивачем, фактично анулювала результати складання ним іспиту та прийняла рішення призначити нову дату складання іспиту для позивача.
Відповідно позивач очікував та розраховував на результат реалізації такого рішення, а саме, що йому буде визначено нову дату складання іспиту шляхом затвердження відповідного графіку складання іспиту, як це передбачено пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №221. Тобто позивач за наслідками прийняття Першою кадровою комісією рішення, оформленого протоколом №12 від 20.11.2020 набув відповідних легітимних очікувань щодо саме такого застосування норм вказаного Порядку№221.
Однак, впродовж тривалого періоду часу (майже 1 рік) рішення про призначення конкретної дати для складання іспиту позивачу шляхом формування відповідного графіку не приймалось.
Незважаючи на вказане рішення Першої кадрової комісії, оскаржуваним рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії №241 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», вирішено, що позивач не успішно пройшов атестацію.
Фактично вказані обставини створили правову невизначеність для позивача та свідчать про непослідовність дій компетентних органів - кадрових комісій, в тому числі П'ятнадцятої кадрової комісії, що, у свою чергу, вказує на недотримання принципу належного урядування, який вимагає, щоб державні органи діяли в належний і послідовний спосіб, на підставі відповідних внутрішніх правил та процедур.
Конституційний Суд України у Рішенні від 29.06.2010 №17-рп/2010 вказав, що одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих Обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної (абзац третій підпункту 3.1 мотивувальної частини).
Конституційний Суд України виходив із того, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №1-2/2016).
Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 вказано, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування).
Сутність принципів правової визначеності та належного урядування, як складових елементів загального принципу верховенства права, розкрито також в ряді рішень Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
Так, у рішеннях ЄСПЛ у справах « C.G. та інші проти Болгарії» (заява №1365/07, § 39), «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11, § 170) констатується, що елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають (вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих.
У рішенні від 20.11.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04, §70- 71) ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур/не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
У свою чергу, відсутність в діях компетентних органів достатньої послідовності при вирішенні питання доступу особи до професії, ЄСПЛ розцінює як порушення визначеного ст. 8 Конвенції права на повагу до приватного життя в аспекті доступу до професії, зокрема такого висновку Суд дійшов в рішенні від 28.05.2009 у справі «Бігаєва проти Греції» (заява №26713/05, § 35).
Отже, П'ятнадцята кадрова комісія при прийнятті рішення від 19.08.2021 (протокол №3 пункт 12), яким ОСОБА_1 не включено до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, та від 13.09.2021 №241, яким позивача визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України, з порушенням принципів юридичної визначеності та належного урядування, унаслідок чого позбавила позивача можливості скласти іспит та прийняла оскаржувані у цій справі рішення, які з огляду на викладені висновки суду є протиправними.
При вирішені даного спору суд також враховує, що П'ятнадцятою кадровою комісією на засіданні 13.09.2021 (протокол №11) приймалися й позитивні рішення про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки щодо окремих прокурорів, які писали звернення про повторне проходження тестування з підстав некоректної роботи комп'ютерної техніки та незадовільного стану здоров'я (питання порядку денного 4, 11, 17, 25, 27). Водночас за аналогічних підстав щодо повторного проходження тестування з підстав некоректної роботи комп'ютерної техніки та незадовільного стану здоров'я П'ятнадцятою кадровою комісією на засіданні 19.08.2021 (протокол №3) не підтримано рішення про включення позивача до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (пункт 12 порядку денного), а згідно протоколу від 13.09.2021 №11 П'ятнадцятою кадровою комісією прийнято рішення про неуспішне проходження атестації прокурорами згідно з додатком №1 до протоколу, до якого включено і позивача.
Вказані обставини свідчать про наявність неоднакового підходу членів П'ятнадцятої кадрової комісії щодо вирішення питання про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки, про порушення принципів незалежності, неупередженості членів комісії та принципу рівності всіх перед законом, а також непослідовність дій компетентних органів - кадрових комісій.
Згідно із частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, належним способом захисту інтересів позивача буде визнання протиправним та скасування рішень П'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №241 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» прийняте відносно ОСОБА_1 слід задовольнити.
Щодо правомірності наказу керівника Київської міської прокуратури від19.10.2021 №2769к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №1 міста Києва та органів прокуратури, суд зазначає таке.
Оскаржувані акти індивідуальної дії, в силу нормативного урегулювання питань проходження атестації прокурорами, є взаємопов'язаними. Зокрема, прийняття наказу керівником Київської міської прокуратури від19.10.2021 №2769к обумовлено наявністю рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №241 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», а отже визнання протиправним останнього має наслідком визнання протиправним і наказу про звільнення (в силу принципу "незаконне не може породжувати законне").
Підсумовуючи вище викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасуванню наказу керівника Київської міської прокуратури від19.10.2021 №2769к, яким позивача звільнено із займаної посади.
Щодо зобов'язання поновити позивача на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №1 міста Києва, суд зазначає таке.
Положеннями спеціального законодавства, а саме нормами законів №1697, № 113, не врегульовано процедуру поновлення на посаді прокурора в разі його незаконного звільнення.
Отже, з метою ефективного відновлення порушених прав позивача та уникнення декларативності судового рішення суд повинен застосувати до спірних правовідносин окремі положення КЗпП України.
Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку, свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Отже, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Вищенаведене відповідає сталій практиці Верховного Суду. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 по справі №П/9901/101/18 (провадження № 11-217заі18), постановах Верховного Суду від 04.07.2018 по справі № 826/12916/15, від 06.03.2019 по справі № 824/424/16-а, від 13.03.2019 по справі № 826/751/16, від 27.06.2019 по справі № 826/5732/16, від 26.07.2019 по справі № 826/8797/15, від 09.10.2019 по справі № П/811/1672/15, від 12.09.2019 по справі № 821/3736/15-а, від 22.10.2019 по справі № 816/584/17, від 15.04.2020 по справі № 826/5596/17, від 19.05.2020 по справі № 9901/226/19, від 20.01.2021 у справі № 804/958/16.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 по справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11), звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення її порушених прав зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
З огляду на викладене, а також враховуюче те, що відносно позивача не завершена процедура атестації, суд дійшов висновку, що іншого способу, окрім як поновлення позивача на попередній роботі, не існує. За таких обставин позивач підлягає поновленню саме прокурором Київської місцевої прокуратури №1 міста Києва.
Датою поновлення позивача на роботі є 21.10.2021.
Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Із пункту 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100) вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку №100).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку №100).
Відповідно до довідки Київської міської прокуратури від 03.02.2022 №21/28, сума середньоденної заробітної плати позивача складає342,05 грн.
Оскільки день звільнення (20.10.2021) є останнім робочим днем позивача, то період вимушеного прогулу розпочинається з наступної дати, що слідує за днем звільнення, в даному випадку це 21.10.2021.
Отже вимушений прогул позивача слід обраховувати з 21.10.2021 по день ухвалення судового рішення 20.07.2022, що складає 192 робочих дня.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 65673,60грн (342,05грн х 192 робочих дня), який підлягає стягненню з Київської міської прокуратури на користь позивача.
Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).
Таким чином, Київська міська прокуратура, як податковий агент відповідно до норм Податкового Кодексу України та як страхувальник відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зобов'язаний виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.
Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 7297,07 грн підлягають негайному виконанню.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання уповноважену кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), створену на підставі наказу Генерального прокурора, призначити ОСОБА_1 новий час (дату) повторного проходження (складання) етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, то вони також не підлягають задоволенню.
Так, згідно підпункту 3 пункту 7 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX положення щодо проходження атестації, передбаченої цим розділом, поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які звільнені з органів прокуратури у зв'язку з настанням підстав, передбачених підпунктами 1 і 2 пункту 19 цього розділу, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах.
Проходження атестації особами, зазначеними в підпункті 3 цього пункту, розпочинається з етапу, на якому було прийнято рішення про неуспішне її проходження.
Також відповідно до пункту 3-2 Розділу V Порядку №221 у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурор, якого поновлено на посаді чи рішення про звільнення якого з посади за наслідками атестації не приймалось з підстав, визначених законодавством України допускається кадровою комісією до проходження того етапу атестації, за результатами якого кадровою комісією прийнято відповідне рішення.
Отже, в силу приписів вказаних нормативно-правових актів наявність рішення суду, яке набрало законної сили, про скасування рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурора, якого поновлено на посаді, вже є підставою для проходження позивачем атестації на тому з етапів, на якому було прийнято рішення про неуспішне її проходження.
Крім того, суд може зобов'язати конкретного суб'єкта владних повноважень, який порушив права позивача - відповідача по справі вчинити певні дії. Станом на теперішній час П'ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) ліквідована, нова комісія Генеральним прокурором не утворена.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Як вбачається з пункту 1 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами пункту 2 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 134 цього Кодексу щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Крім того, у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії, заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що 08.11.2021 між адвокатом Молинем Романом Петровичем та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, за умовами якого адвокат надає правову допомогу Замовнику у вигляді написання позовної заяви про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (про оскарження звільнення на підставі наказу №2769к від 19.10.2021 Київської міської прокуратури та поновлення на роботі).
Так, відповідно до пункту 3.1 договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.2 Договору замовник сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі 5000,00 грн.
Згідно пункту 4.1 договору за домовленістю сторін оплата правової допомоги може здійснюватися також у вигляді передоплати або авансу, але не пізніше як протягом 3 днів з моменту підписання Акту надання правової (професійної правничої) допомоги.
Відповідно пункту 4.2. договору факт надання правової допомоги підтверджується актом надання правової (професійної правничої) допомоги відповідно до Додатку 1 до договору.
Згідно Додатку №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги та представництво інтересів від 08.11.2021 сума гонорару адвоката за договором становить 5000,00 гривень.
Актом про надання правової (професійної правничої) допомоги згядно Договору про надання правової (правничої) допомоги та представництво інтересів від 08.11.2021 сторони погодили, що адвокат надав правову (професійну правничу) допомогу, передбачену пунктами 1.1 та 1.2. Договору, а саме: позовна заява про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (про оскарження звільнення на підставі наказу №2769к від 19.10.2021 Київської міської прокуратури та поновлення на посаді). Загальна вартість послуг становить 5000,00 гривень.
Відповідно до квитанції від 16.11.2021 №0.0.2342907266.1 ОСОБА_1 сплатила за правову допомогу (написання позовної заяви) 5000,00 гривень. Отримувач - ОСОБА_2 .
Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 сформовано правову позицію, згідно якої не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Дослідивши надані позивачем документи, враховуючи наведені норми права та судову практику, суд дійшов висновку про відповідність зазначеним вимогам нормативних актів та судовій практиці Верховного Суду визначеного у договорі про надання правової допомоги від 08.11.2021 розміру загальної вартості послуг адвоката.
Відтак, враховуючи складність справи, слід присудити судові витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київської міської прокуратури.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №241 від 13.09.2021 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Київської міської прокуратури №2769к від 19.10.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №1 м. Києва та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу 2 «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 20.10.2021.
Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №1 м. Києва з 21.10.2021.
Стягнути з Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ: 02910019, адреса: 03150, м.Київ, вул. Предславинська, 45/9) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 65 673,60 грн (шістдесят п'ять тисяч шістсот сімдесят три гривні 60 копійок) з відрахування обов'язкових платежів та зборів.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №1 м.Києва з 21.10.2021.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7 297,07грн (сім тисяч двісті дев'яносто сім гривен 07 копійок) з відрахуванням обовязкових платежів та зборів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувать Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ: 02910019, адреса: 03150, м.Київ, вул. Предславинська, 45/9) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у сумі 5000грн (п'ять тисяч гривен 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я. В. Горобцова
Суддя Горобцова Я.В.