29 липня 2022 року справа №320/975/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області з позовом до ОСОБА_1 в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти в сумі - 5744,60 грн. в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб, який утворився у зв'язку із несплатою нарахованих останньому коштів відповідно до заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування за період з 20.12.2020 по 20.04.2021.
Позивач зазначає, що податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб за період з 20.12.2020 по 20.04.2021 в сумі 5744,60 грн. у добровільному порядку відповідачем сплачено не було, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 відкрито спрощене провадження у справі № 320/975/22 без проведення судового засідання.
Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Ухвалу суду було направлено на адресу електронної пошти відповідача 10.02.2022, про що свідчить звіт Інтернет провайдера, електронного повідомлення, що вміщує файл с копією судового рішення.
Суд зазначає, що у встановлений судом п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач правом надати суду відзив на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 02.11.2020 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №2003610000000011136, що підтверджується даними з АС "Податковий блок".
Також, згідно з даними АС "Податковий блок" 02.11.2020 позивача взято на облік як платника податків в податковому органі за місцем реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2020 відповідачем до ГУ ДПС у Київській області, Фастівської ДПІ (м. Фастів) було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, номер реєстрації в органі ДПС 108337/ФОП/10-36, є платником єдиного податку з фізичних осіб.
Згідно із вказаною заявою від 04.11.2020, відповідач обрав ставку єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та групу ІІ.
05.04.2021 позивачем припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця за власним рішенням, про що свідчать дані про відповідний реєстраційний запис від 05.04.2021 №2003610060001011136 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з інтегрованої картки платника податків, відповідачем не сплачено до бюджету щомісячно нараховані кошти відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування за період з 20.12.2020 по 20.04.2021 на загальну суму 5744,60 грн.
Згідно з довідкою ГУ ДПС у Київській області про наявний борг з податків і зборів станом на 21.06.2022 сума боргу відповідача з єдиного податку з фізичних осіб становить 5744,60 грн.
Оскільки у добровільному порядку відповідач узгоджені податкові зобов'язання не сплачував, на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом було направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 22.06.2021 № 0032846-1303-1035 у розмірі 5744,60 грн. Вказана податкова вимога була повернута на адресу податкового органу із відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання”.
Отже контролюючим органом було здійснено всі необхідні заходи, спрямовані для погашення податкового боргу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Порядок нарахування, строки сплати, ставки та групи платників єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Відповідно до підпунктів 291.2, 291.3 статті 293 Податкового кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
Згідно з підпунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до підпункту 2 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Положеннями пунктами 294.1, 294.2 статті 294 ПК України передбачено, що (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Абзацами першим та другим пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, даних інтегрованої картки платника, на підставі самостійно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 108337/ФОП/10-36 від 04.11.2020 відповідач у встановлені податковим законодавством строки єдиний податок за період з 20.12.2020 по 20.04.2021 не сплатив.
Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Київській області відповідач має податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 5744,60 грн.
Суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума податкового боргу у сумі 5744,60 грн. з єдиного податку з фізичних осіб, відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а саме: податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено податкову вимогу форми "Ф" від 22.06.2021 № 0032846-1303-1035 на суму 5744,60 грн. Вказана податкова вимога була повернута на адресу податкового органу із відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання”.
Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 5744,60 грн.
У зв'язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) 5744,60 грн. ( п'ять тисяч сімсот сорок чотири грн. 60 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги вРішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата складення повного рішення суду - 29.07.2022.
Суддя Кушнова А.О.