29 липня 2022 року Справа № 280/883/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
про стягнення коштів за податковим боргом,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 10328,87 грн., у тому числі:
- по єдиному податку з фізичних осіб - 328,00 грн. (UA5089999803140406990000008471, отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ м.Василівка/18050400, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997);
- по орендній платі з фізичних осіб - 10000,87 грн. (UA468999980334189815000008471, отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ м.Василівка/18010900, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником податків та зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом. Внаслідок несплати відповідачем у повному обсязі узгоджених податкових зобов'язань, у нього утворився податковий борг, який на момент звернення до суду залишається несплаченим.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Лазаренко М.С.) від 08.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи.
Після повторного перерозподілу справи, проведеного в порядку КАС України, справу передано судді Запорізького окружного адміністративного суду Черновій Ж.М. на розгляд.
Ухвалою від 07.06.2022 адміністративну справу прийнято до провадження.
Від відповідача до суду відзиву на позовну заяву не надходило.
На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
З матеріалів справи судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку у Головному управлінні ДПС у Запорізькй області та є платником податків.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. 291.3. ст. 291 ПК України фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 293.1. ст. 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку для платників другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата).
Згідно з п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно п. 293.7 ст. 293 ПК України у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.
Згідно п. 295.1. ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені пп.12.3.4 п. 12.3 ст.12 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату подання позовної заяви за відповідачем обліковується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 328,00 грн., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків та податковим розрахунком.
ФОП ОСОБА_1 була подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 35435/фоп вiд 13.07.2020, вiдповiдно до якої відповідачем з 01.08.2020 обрано 2 групу платника єдиного податку зі ставкою 20%.
Щомісячна плата єдиного податку, вiдповiдно до розміру ставки, другої групи платників єдиного податку становить 20 % вiд розмiру мiнiмальної заробітної плати. З 01.01.2021 мінімальна заробітна плата складала 6000,00 грн., відповідно ставка єдиного податку для 2 групи протягом 2021 становила 1200,00 грн. щомісячно.
Відповідачем не сплачено єдиний податок за листопад 2021 року на загальну суму 1200,00 (термін сплати - 20.11.2021). Частково сума була сплачена відповідачем у розмiрi 872,00 грн., тому, залишок суми, який підлягає сплаті, складає - 328,00 грн.
Податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб, у розмірі 1200,00 грн. вiдповiдачем не сплачений.
Також, у відповідача наявний податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 10000,87 грн., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків та податковим розрахунком.
Вказана сума податкового боргу була сформована на підставі податкового повідомлення-рішення №1247263-2410-0803 від 29.03.2021 на суму 12562,79 грн. (термін сплати - 29.08.2021). Частково нарахована сума була сплачена відповідачем у розмірі 2561,92 грн., залишок суми складає - 10000,87 грн.
Податкове повідомлення-рішення було надiслане на адресу платника, не було вручено з незалежних від контролюючого органу підстав, повернуто відправнику з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується копією конверта.
Податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось в адмiнiстративному чи судовому порядку
Згідно зі ст. 67 Конституції України відповідач зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ПК України кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 56.17 ст. 56 ПК України визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується: зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
З урахуванням приписів пп. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов'язання набуло статусу податкового боргу, є узгодженим.
Відповідно до п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податковим органом було сформовано податкову вимогу від 15.09.2020 №45859-55, яка була надіслана за податковою адресою відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яка була повернута відправнику з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується копією конверта.
Відповідно до вимог п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Вказана вимога в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалась, доказів іншого відповідачем не надано.
Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів оскарження податкової вимоги в судовому чи адміністративному порядку відповідач не надав.
Також, відповідачем не надано відзиву на адміністративний позов та/або доказів погашення (часткового погашення) суми боргу.
Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг:
з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 328,00 грн. (триста двадцять вісім гривень 00 копійок) (UA5089999803140406990000008471, отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ м.Василівка/18050400, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997);
орендна плата з фізичних осіб - 10000,87 грн. (десять тисяч гривень 87 копійок) (UA468999980334189815000008471, отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ м.Василівка/18010900, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997).
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова