про закриття провадження у адміністративній справі
03 серпня 2022 рокум. Ужгород№ 260/2190/22
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Плеханової З.Б. , розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виноградівської міської громади про скасування рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_2 , Виноградівської міської громади про скасування рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Рішенням сесії Виноградівської міської ради від 03.06.2021 р. №241 позивачу надано дозвіл на розробку проекту земелеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1.8585 га. за адресою АДРЕСА_1 , на підставі якого було розроблено проект землеустрою на вказану земельну ділянку, проведено державну реєстрацію такої та присвоєно земельній ділянці кадастровий номер 2121285300:07:001:0046.
В подальшому Виноградівською міською радою рішенням від 28.09.2021 №522 було затверджено проект землеустрою та надано у власність конкретну визначену земельну ділянку : площею 1.8585 га. за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2121285300:07:001:0046.
Однак, відповідно до рішення сесії Виноградівської міської ради від 23.09.2009 року №129 , громадянину ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою у межах с. с. Тросник,, конткр НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,08 га., у звязку з чим ОСОБА_2 звернувся до Виноградівського райсуду про скасування державної реєстрації та рішення № 522 від 28.09.2021 року щодо ділянки , якою володіє позивач Вароді.
Ухвалою ЗОАС від 04 липня 2022 року було відкрито спрощене позовне провадження в справі за даним позовом та зобов'язано ОСОБА_1 надати суду судові рішення по справах: № 299/6379/21, №299/3922/17 із зазначенням прізвищ та назв сторін); позовну заяву з додатками, отриману позивачем у справі "299/6379/21, а також ухвала про відкриття провадження у даній справі; документи про право власності на нерухоме майно, належне позивачу , розміщене на земельній ділянці, про яку йдеться в оскаржуваному рішенні.
12 липня 2022 року до суду на виконання ухвали суду відповідачем подано Заяву про надання доказів з додатками , а саме:
Документи про право власності позивача на нерухоме майно , розміщене на спірній земельній ділянці:
- зокрема Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право приватної власності ОСОБА_1 : на виробничий будинок табакосушарки бригади № 1 за адресою АДРЕСА_1 ;
2)Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області по цивільній справі № 299/3922/17 за позовом ОСОБА_1 до Фанчиківської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно , яким визнано за позивачем право власності на виробничий будинок табакосушарки бригади № 1 за адресою АДРЕСА_1 .
25 липня 2022 року до суду надійшов Відзив відповідача, де він заперечує позовні вимоги, мотивуючи тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення Виноградівська міська рада ніяким чином не порушила права позивача. Зазначає, що розглянувши заяву гр. ОСОБА_2 рішенням 19 сесії 5 скликання від 23.09.2009 року №129 "Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства " надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , для особистого селянського господарства . Просить відмовити у задоволенні позову.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Суд зазначає, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Водночас, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №536/233/16-ц викладено правовий висновок про те, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Суд на підставі досліджених належних та допустимих доказів в їх сукупності, дійшов висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку КАСУ, оскільки позивач оспорює своє право власності на спірну земельну ділянку, зазначену в оскаржуваному рішенні, право власності на яку заявлено також і відповідачем.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 2а-8868/11/2670 встановивши, що виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з рішеннями міськради про передання третій особі земельних ділянок, оскільки на них розміщено споруди, які належать позивачу, а він не давав добровільної відмови від права користування ними, зробила висновок:
є невирішений спір про право на земельну ділянку, що унеможливлює його розгляд за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд не може встановити (визнавати) належність права власності (постійного користування) на земельну ділянку. Незважаючи на те, що оспорювані рішення міськради ще не було реалізовано (не укладено договори оренди з третьою особою). Велика Палата Верховного Суду вирішила, що спір є приватноправовим, оскільки спірні правовідносини пов'язані із захистом порушеного права користування земельною ділянкою позивача.
Судом встановлено , що спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно , належне позивачу, однак право на земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно , оспорено як позивачем , так і відповідачем в іншій цивільній справ на підставі рішень прийнятих органом місцевого самоврядування.
Отже, спір про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень щодо прав на землю має бути вирішено в загальному чи господарському суді, якщо оскаржуване рішення має ненормативний характер і вичерпує свою дію після його реалізації (на виконання рішення укладено договір оренди, купівлі-продажу тощо), а особа набула права на земельну ділянку на підставі оскаржуваного рішення (або якщо оскаржуване рішення ще не реалізовано, однак уже порушує право позивача на землю).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Водночас, спір у справі, що розглядається, стосується права власності та користування позивачем земельною ділянкою, а якій є належне позивачу нерухоме майно, тобто цивільного права, який повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАСУ суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, позивач має право звернутися до суду загальної юрисдикції в порядку ЦПКУ.
На підставі викладеного та керуючись ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виноградівської міської громади про скасування рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом п'ятнадцяти днів.
СуддяЗ.Б.Плеханова