79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
11.10.06 Справа № 18/140
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Процика Т.С.
суддів Галушко Н.А.
Юрченка Я.О.
при секретарі судового засідання Болехівській І.В.
розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сарненському районі Рівненської області (далі ДПІ у Сарненському районі) від 18.05.2006р. № 1333/10-20
на постанову Господарського суду Рівненської області від 25.04.2006р.
у справі № 18/140
за позовом Клесівського споживчого товариства, смт. Клесів Сарненського району Рівненської області
до відповідача Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області, м. Сарни Рівненської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача: Сирота В.С. - голова правління ; Тушич З.Є - головний бухгалтер ; Овдійчук О.О. - представник; Шевчук І.О. - юрисконсульт.;
від відповідача: Янок Т.М. - завідувач юридичного сектору.
Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.
Постановою Господарського суду Рівненської області від 25.04.2006р. у справі № 18/140, суддя Гудак А.В., допущено процесуальне правонастунництво Сарненської МДПІ її правонаступником ДПІ у Сарненському районі, позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0004152340/3 від 15.04.2005р. з моменту його прийняття.
Постанова суду мотивована нормами п.5.1, 5.2.1 п.5.2., п.5.3-5.8 ст.5, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5; п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.3 п.7.4 ст.7; п.п. 8.1.1 п.8.1, п.п. 8.2.1 п.8.2 ст.8, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, п.п. "б" п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", розд.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003р. № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за №271/7592, а також тим зокрема, що відповідачем не доведено та документально не підтверджено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Сарненському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Рівненської області від 25 квітня 2006 року по справі № 18/140 і прийняти нову постанову, якою у позові Клесівському споживчому товариству до ДПІ у Сарненському районі відмовити, оскільки при винесенні постанови судом неповно з'ясовано обставини справи та було допущено неправильне застосування норм матеріального права.
У запереченні на апеляційну скаргу Клесівське споживче товариство просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ДПІ у Сарненському районі від 18.05.2006р., оскільки вважає що постанова суду винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необгрунтованою.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представники позивача у судовому засіданні заперечили вимоги апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Сарненською МДПІ проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Клесівським споживчим товариством за період з 01.07.2003р. по 30.06.2004р., про що складено акт перевірки від 26.10.2004р. №80/23/01764768. За наслідками перевірки встановлено завищення податку на прибуток за 3 кв. 2003 року на суму 5300 грн., за 4 кв. 2003 року на суму 57200 грн., за 1 кв. 2004 року на суму 45700 грн., за 2 кв. 2004року на суму 6500 грн., в результаті порушення п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5; п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.3 п.7.4 ст.7; п.п. 8.1.1 п.8.1, п.п. 8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями.
За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 004152340/0 від 28.10.2004р. (а.с.6), яким згідно із п.п. "б" п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3 п.7.4 ст.7; п.п. 8.1.1 п.8.1, п.п. 8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 цього ж Закону визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 215240,00 грн., в т.ч. основний платіж -164700 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові санкції) -50540 грн. 00 коп.
Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової адміністрації України № 3030/6/25-1015 від 12.04.2005р. про результати розгляду повторної скарги скасовано податкове повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції від 28 жовтня 2004 року №0004152340/0 в частині сум податку на прибуток по встановлених перевіркою сумах валових доходів по операціях з надання фізичним особам в оренду торгівельних площ та у відповідній частині застосовані штрафні санкції з податку на прибуток, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
На підставі даного рішення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004152340/3 від 15.04.2005р. (а.с.5), яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 213990,00 грн., в т.ч. основного платежу -163400, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 50290,00 грн., що є предметом судового розгляду.
Відповідно до декларацій з податку на прибуток, витрати, пов'язані з шкільним харчуванням, що входять до складу валових витрат за 4 кв. 2003 року та 1-2 кв. 2004 року складають: 4 кв. 2003 року - 285,1 (257,5+27,6) тис.грн., де: 257,5 - витрати на придбання товарів для шкільного харчування, 27,6 -витрати на придбання робіт (послуг) для шкільного харчування; 1 кв.2004 року -330,5 (307,7 +22,8) тис.грн., де: 307,7 -витрати на придбання товарів для шкільного харчування, 22,8 - витрати на придбання робіт (послуг) для шкільного харчування; 2 кв. 2004 року - 251,5 (234,0+17,5) тис.грн., де: 234,0 -витрати на придбання товарів для шкільного харчування, 17,5 - витрати на придбання робіт (послуг) для шкільного харчування; Всього 867,1 (285,1+330,5+251,5) тис.грн.
Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), пов'язані з шкільним харчування, що включені СТ Клесівське у валові витрати, відображені у деклараціях з податку на прибуток підприємства за період 3 кв. 2003 року, 2003 рік, 1 кв. 2004 року та півріччя 2004 року, підтверджені первинними документами, що відповідає вимогам Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003р. № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за № 271/7592 в розд.1: "дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності)".
Судом першої інстанції було оглянуто оригінал головної книги з відображенням даних сум, оборотно-сальдові відомості К-41 рахунок 361 (розрахунки з постачальниками) та товарно-грошові звіти та надана розшифровка витрат набраних з первинних бухгалтерських документів за ІІІ та ІV кв. 2003 року, І, ІІ кв. 2004 року.
У п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями передбачено наступне: "Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку".
У даному випадку, враховуючи вищенаведене, витрати на придбання товарів (робіт, послуг), пов'язані з шкільним харчуванням, підтверджені первинними документами обліку у сумі 867,1 тис.грн., належать до складу валових витрат товариства.
У матеріалах справи міститься копія договору №13 від 02.01.2001р. про надання СТ Клесівське платних послуг господарсько-правового характеру апаратом управління райспоживспілки. Перелік платних послуг господарсько-правового характеру, які надаються працівниками апарату правління райспоживспілки надано в додатку №1 до вищевказаного договору (а.с. 46, 47). Так, в даному додатку пунктом 15 визначено: "Надання методичної, консультативної та практичної допомоги у питаннях господарсько-фінансової діяльності".
У відповідності до наданих копій актів прийому-здачі виконаних робіт (послуг) за період з липня 2003 року по червень 2004 року правлінням Сарненськой райспоживспілки було надано Клесівському СТ послуг господарсько-правового характеру та консультативно-правового характеру, як зазначено вищевказаним пунктом Додатку №1 до договору, на загальну суму 44000 грн., в т.ч.: липень 2003 року -на суму 4000 грн., серпень 2003 року -на суму 4000 грн., вересень 1003 року- на суму 4000 грн., жовтень 2003 року - на суму 4000грн., грудень 2003 року - на суму 4000 грн., січень 2004 року -на суму 4000 грн., лютий 2004 року -на суму 4000 грн., березень 2004 рку -на суму 4000 грн., квітень 2004 року -на суму 4000грн., травень 2004 року -на суму 4000 грн., червень 2004 року -на суму 4000 грн.
Згідно поданих у судовому засіданні місцевого господарського суду розшифровок витрат, набраних з первинних бухгалтерських документів СТ Клесівське, сума витрат з вищевказаних консультативних послуг, включених до валових витрат товариства за період з липня 2003 року по червень 2004 року (код рядка 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства), складає 20000грн., в т.ч.: 3 кв. 2003 року -12000 грн. (Д-т 93/2, 93/3 К-т 683), 4 кв. 2003 року - 12000 грн. (Д-т 93/2, 93/3 К-т 683 (-24000)грн. (сторно 24000 Д-т 93/2, 93/3 К-г 683); 1 кв. 2004 року -12000грн. (Д-т 93/2, 93/3 К-т683); 2 кв. 2004 року - 8000 грн. (Д-т 93/2, 93/3 К-т 683).
Таким чином, дані декларацій з податку на прибуток підприємства СТ Клесівське підтверджуються первинними документами, що відповідає Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003р. № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за №271/7592, розд.1: «Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності)».
У п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.94р. № 34/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями передбачено наступне: "Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку".
З врахуванням вищевказаного витрати з консультаційних послуг, підтверджені актами прийому-здачі виконаних робіт (послуг), належать до складу валових витрат СТ Клесівське.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.8 цієї статті.
Апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом в тому, що лише у тому разі, якщо у п.п.5.3-5.8 ст.5 зазначеного Закону міститься пряма заборона щодо включення вищевказаних витрат до валових витрат, такі включення можливо кваліфікувати як неправомірні.
Згідно із пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідачем у даному випадку безпідставно розширено коло документів, якими мають бути підтверджені валові витрати за надані консалтингові послуги, придбання продуктів дитячого харчування, про які зазначено в пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств».
Крім того, згідно з п.5.11 ст.5 зазначеного Закону встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат виробництва та обігу крім тих, що зазначені у Законі, не дозволяється.
Щодо посилання відповідача на пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", то суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що у цьому пункті є посилання на "правила ведення податкового обліку". Однак при цьому ст.11 "Правила ведення податкового обліку" цього Закону не встановлює жодних вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку.
Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.
Однак, у даному випадку всі необхідні первинні бухгалтерські документи на витрати, пов'язані з дитячим харчуванням, наданням консалтингових послуг, були в наявності у позивача, які не взято відповідачем до уваги.
Таким чином, відповідач під час перевірки фактично запровадив додаткові обмеження щодо віднесення до валових витрат витрати, пов'язані з дитячим харчуванням, консалтингові послуги, які не передбачені жодною нормою Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Згідно із п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідачем у даному випадку безпідставно розширено коло документів, якими мають бути підтверджені валові витрати, про які зазначено в п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Порядок визначення амортизації передбачений Законом України від 28.12.94р. №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями. У відповідності до вимог ст.8 вищевказаного Закону передбачено наступне: п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 «під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею"; п.п.8.2.1 п.8.2 "під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом". Підпунктом 8.2.2 п. 8.2 ст.8 даного Закону передбачено, що "основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в т.ч. жилі будинки та їхні частини".
Таким чином, будівля магазину "Універмаг" смт. Клесів відноситься до 1 групи основних фондів, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з фізичним та моральним зносом. Отже, витрати на придбання магазину "Універмаг" підлягають амортизації - поступовому віднесенню їх на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених ст.8 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями.
Апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом в тому, що висновок податкового органу (акт № 80/23/01764768 від 26.10.2004р.) щодо відсутності СТ Клесівське права нараховувати амортизацію на основні фонди 1-ї групи -магазину "Універмаг" у зв'язку з невикористанням його у господарській діяльності, нормативно не обгрунтовані.
Висновки господарського суду про необґрунтованість донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій по оспорюваному податковому повідомленню-рішенню, також підтверджуються і висновком судового-бухгалтерської експертизи № 0234 від 18.09.2005р. Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (Волинське відділення), в якому експерт зазначає, що дослідженням поданих документів експертом документально не підтверджуються заниження Клесівським споживчим товариством податку на прибуток за 3 кв. 2003 року на суму 5300 грн., за 4 кв. 2004 року на суму 56500 грн., що визначено актом Сарненської МДПІ № 80/23/01764768 від 26.10.2004р., як результат заниження валових доходів у 2004 році на 3,9 тис.грн., завищення валових витрат у 2003 році - на 215,4 тис. грн., у 2004 році - 586,8 тис. грн. та завищення суми амортизації у 2003 році - на 11,3 тис. грн., у 2004 році - 5,5 тис. грн.
Крім цього, відповідно до вимог п.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2002р. № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002р. за № 1023/7311 (далі - Порядок), за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено. При цьому додати до акту письмові пояснення посадових осіб підприємства щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій) та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих.
Апеляційний господарський суд також погоджується з місцевим господарським судом в тому, що висновки, викладені в акті перевірки, повинні грунтуватись саме на конкретних чітко визначених нормах законодавства, із зазначенням первинних документів, на підставі яких робиться висновок про наявність порушення, а не на припущеннях про порушення податкового законодавства.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено та документально не підтверджено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський УХВАЛИВ:
Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Дана ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дана ухвала складена в повному обсязі 04.10.2007р.
Головуючий-суддя Процик Т.С.
суддя Галушко Н.А.
суддя Юрченко Я.О.