Справа №521/11726/21
Провадження №3/521/44/22
28 січня 2022 року місто Одеса
Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Плавич І.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що тимчасово не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-2, 130 КУпАП,
Як указано в протоколі серії ДПР18 №065180 від 18 липня 2017 року, ОСОБА_1 18 липня 2021 року о 21 годині 32 хвилин, керуючи мотоциклом марки «Skybike Kayo T4-250», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Тираспольське шосе, 17 у місті Одесі, при подачі сигналу поліцейським про зупинку за допомогою спецсигналів, проігнорував вимогу, чим порушив вимоги пункту 2.4 ПДР України.
Згідно з відомостями протоколу серії ААБ №012205 від 18 липня 2021 року, ОСОБА_1 18 липня 2021 року о 21 годині 50 хвилин, керував мотоциклом марки «Skybike Kayo T4-250», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Путьовій у місті Одесі, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на місці зупинки відмовився, від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога в медичному закладі відмовився.
Частина статті 122-2 КУпАП, за якою, на думку інспектора патрульної поліції, передбачена відповідальність ОСОБА_1 у протоколі серії ДПР18 №065180 не зазначена.
Пункт ПДР України, який, на думку інспектора патрульної поліції, порушив ОСОБА_1 у протоколі серії ААБ №012205 не зазначений.
За означеними фактами інспекторами патрульної поліції відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення за статтями відповідно 122-2 та 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у відкрите судове засідання з'явився, вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.
Відповідно частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Водночас, як регламентує пункт 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Згідно з пунктом 2.4. ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Як регламентує пункт 2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, як регламентує пункт 2.9.«а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №065180 від 18 липня 2021 року містить зазначення про відсутність свідків. До протоколу не додано жодних доказів учинення правопорушення.
Інспектором поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №012205 від 18 липня 2021 року не зазначено в протоколі суть адміністративного правопорушення, яке б точно відповідало би ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у частині 1 статті 130 КУпАП із посиланням на пункт ПДР України, за якою складено протокол, що унеможливлює встановити склад правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 .
Так, відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є зокрема своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення. Склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт і суб'єктивну сторону.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, його наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі). Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Як передбачає стаття 122-2 КУпАП правопорушенням уважається невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу (частина 1), а також невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу (частина 2).
Згідно з диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП є бланкетною правовою нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст.
Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає деталізацію відповідних положень інших нормативно правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Зазначаючи в протоколі суть адміністративного правопорушення, інспектором поліції не вказано, який саме пункт ПДР України порушено особою та які саме дії особи утворюють, на думку інспектора поліції, склад адміністративного порушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Судом досліджено показання технічного приладу («нагрудний відеореєстратор №1023»), що має функцію відеозапису, які відтворені в електронному вигляді на носії інформації (КД-диску «MyMedia DVD-R «Ткаченко ААБ 012205») та додані до протоколу серії ААБ №012205 від 18 липня 2021 року.
Як свідчить відеоряд файлу «01023@2021071901582210.mp4» ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим інспектор поліції повідомив, що зараз викличе на місце екіпаж. Пізніше ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.
ОСОБА_1 в суді пояснив такі дії юридичною необізнаністю та нерозумінням юридичних наслідків.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Усталена практика Європейського суду з прав людини свідчить, що стандарти Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, поширюються на провадження у справах про адміністративні правопорушення (наприклад, рішення у справах «Лучанінова проти України» («Luchaninova v. Ukraine», заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08).
Висновки Європейського суду з прав людини вказують, що суд в праві права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Адже діючи таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись при цьому статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08) Європейський суд з прав людини розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам національного законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. За висновками ЄСПЛ, при наявності певної неповноти чи суперечностей, перебирання на себе функції обвинувачення судом, самостійне відшукування доказів винуватості особи становить порушення частини 1 статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. За таких умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого обвинувачення перед незалежним судом.
Як установлюють частини 1, 2 статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним та достатнім доказом вини особи в тому чи іншому протиправному діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи. Протилежний висновок не узгоджувався б із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (див., наприклад рішення ЄСПЛ у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» («Ireland v. the United Kingdom», заява №5310/71), «Кобець проти України» («Kobets v. Ukraine», заява №16437/04), «Коробов проти України» («Korobov v. Ukraine», заява №39598/03).
Ураховуючи викладене, зважаючи на принцип верховенства права, суд доходить висновку про відсутність підстав вважати доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих правопорушень.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, суд закриває провадження в справі про адміністративні правопорушення, що передбачені статтями 122-2, 130 КУпАП.
Керуючись статтями 1, 9-11, 33, 40-1, 124, 221, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративні правопорушення, що передбачені статтями 122-2, 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складів адміністративних правопорушень.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови
Суддя І.В. Плавич