Дата документу 01.08.2022
Справа № 501/2505/21
2/501/292/22
(заочне)
01 серпня 2022 року м. Чорноморськ, Одеська область
Іллічівський міський суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Смирнова В.В.
за участю секретаря судового засідання - Слободчикової Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чорноморськ Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 501/2505/21
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області в письмовому порядку цивільну справу за
позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
до
відповідача: ОСОБА_2 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,
предмет та підстави позову: про поділ спільного майна подружжя,
учасники справи не з'явились.
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції заявника та представника позивача:
29.07.2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) по поділ майна подружжя. В обґрунтування позову зазначила, що перебувала з 16.04.2014 року в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. 12.07.2021 року позивач ОСОБА_1 подала до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області позов про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 ..
За час шлюбу подружжям було придбано майно, а саме; квартира, за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 51 м2 - зареєстрована за ОСОБА_2 від 31.07.2019 року.
Так як позивач ОСОБА_1 має право на поділ спільного майна подружжя, тому звернулася до суду та просить суд:
Виділити у власність ОСОБА_1 Ѕ частини квартири, зареєстрованої за ОСОБА_2 31.07.2019 року на підставі договору купівлі - продажу від 31.07.2019 року № 1509, розташованої за адресою: АДРЕСА_3
Судові витрати по справі покласти на відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Відповідач та представник відповідача були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явилися без поважних причин, відзив не надали (а.с. 31, 37, 129).
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надала до суду заяву про відкладення слухання справи (а.с. 39).
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надав до суду заяву про слухання справи без їх участі (а.с. 46-47).
31.01.2022 року відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву про відкладення слухання справи (а.с. 54).
15.02.2022 року відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву про відкладення слухання справи (а.с. 59).
23.02.2022 року відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву про відкладення слухання справи (а.с. 63).
22.03.2022 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надав до суду заяву про відкладення слухання справи (а.с. 72-73).
27.04.2022 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надав до суду заяву про слухання справи без їх участі (а.с. 74-76).
03.05.2022 року відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву про відкладення слухання справи (а.с. 79-80).
25.05.2022 року відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву про відкладення слухання справи (а.с. 89-90).
19.05.2022 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надав до суду заяву про слухання справи без їх участі (а.с. 93-94).
26.06.2022 року відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву про відкладення слухання справи (а.с. 104-105).
15.07.2022 року відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву про відкладення слухання справи (а.с. 113-114).
22.07.2022 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надав до суду заяву про слухання справи без їх участі, підтримав заявлені вимоги, просив суд задовольнити позов (а.с. 122-125).
28.07.2022 року відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву про відкладення слухання справи (а.с. 126-127).
01.08.2022 року позивач у судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. У разі неявки відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи (а.с. 129).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 20.08.2021 року справу прийнято до свого провадження, призначено судове засідання (а.с. 30).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 23.11.2021 року підготовче судове засідання закрито (а.с. 49).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 02.06.2022 року відмовлено з задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (а.с. 96).
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 ЦПК), в судове засідання не з'явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносин.
У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 11.04.2004 року, відповідно свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1 , актовий запис № 1 (т. 1 а.с. 11, 37).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 в сторін по справі народилась дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 12).
Відповідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 в сторін по справі народилась дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 13).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 в сторін по справі народилась дитина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1 а.с. 14).
Відповідно договору купівлі-продажу квартири від 08.11.2005 року ОСОБА_8 купив за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 30,7 м2 (т.1 а.с. 15-17, 38-43, 201-210).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно- будинок, загальною площею 52,5 м2 та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 0,6075 гектара - зареєстровано за ОСОБА_8 (т.1 а.с. 44-50).
Відповідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.01.2006 року з будинком, площею 357,4 м2 та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6 , - зареєстровано за ОСОБА_8 (т.1 а.с. 51-62).
V. Оцінка Суду.
Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (ч.2 ст. 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).
Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Відповідно до п. 30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст. 63, ч.1 ст. 65 СК.
При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз'яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позов слід задовольнити.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, (квитанція № ПН2591 від 22.07.2021 року (а.с. 1) відповідно в розмірі 1 857,30 грн..
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст. 60, 69-71 СК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.
Виділити у власність ОСОБА_1 1/2 частини квартири, зареєстрованої за ОСОБА_2 31.07.2019 року на підставі договору купівлі - продажу від 31.07.2019 року № 1509, розташованої за адресою: АДРЕСА_3
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_5 ) судові витрати у розмірі 1 857,30 грн. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят сім гривень 30 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області В.В. Смирнов.