Справа № 495/2663/22
Номер провадження 3/495/1331/2022
28 липня 2022 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О. розглянувши матеріали, що надійшли від Державної прикордонної служби «Старокозаче» 25 прикордонного загону Південне регіональне управління України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,-
10.05.2022 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від відділу прикордонної служби «Старокозаче» 25 прикордонний загін Південне регіональне управління Державна прикордонна служба України надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення гр. ОСОБА_1
28.04.2022 року інспектором прикордонної служби було складено адміністративний протокол серії ПдРУ № 163883 відносно гр. ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2022 року близько о 20 год. 00 хв., на околиці н.п. Удобне Одеського району на вході в ППр «Паланка-Маяки-Удобне» був виявлений гр. ОСОБА_1 , який мав намір перетнути державний кордон України з Республікою Молдова, через пункт пропуску, але не мав для того законних підстав, враховуючи той факт що вказаний громадянин підлягає мобілізації. Своїми діями порушив ст. 9, 12 ЗУ «Про Державний кордон України». За вищезазначені дії передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання особа не з'явилась. Про розгляд справи повідомлялась належним чином.
Згідно ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст. ст.251 КУпАП).
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідальність за ч.2 ст.204-1 КУпАП, настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
За таких фактичних даних обставин адміністративного провадження відсутні правові підстави притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, неможливо встановити наявність складу вказаного адміністративного правопорушення, та як із фабули викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення це не вдається можливим.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст.204-1 КУпАП не відповідає вимогам, передбаченим ст. 256 КУпАП.
Відповідно до Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом. Усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника.
Факт перетинання кордону гр. ОСОБА_1 , в складі групи осіб не зафіксовано, для цього не надано жодних доводів та доказів.
Відповідно до матеріалів справи, вбачається, що особа повторно протягом року за ч.1 ст. 204-1 КУпАП, не притягалась.
Будь-яких інших переконливих доказів по даній справі суду не надано та переконливо.
Отже, оцінюючи викладені вище докази у їх сукупності, суд вважає, що винуватість гр. ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП не доведена.
При таких обставинах суд знаходить, що адміністративну справу щодо гр. ОСОБА_1 , за ст. 204-1 ч.2 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст. ст.204-1 ч.2, 247, 251, 252, 255, 283, 284 КУпАП, суд, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів, з дня її винесення.
Суддя: Боярський О.О.