Справа № 588/546/22
провадження № 2/588/254/22
про залишення позовної заяви без руху
02 серпня 2022 року м. Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Щербаченко М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
Позивачка ОСОБА_3 у липні 2022 року звернулася до суду із указаним позовом, у якому просить суд: визнати спільною сумісною власністю земельну ділянку площею 450 кв.м. та житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та у порядку поділу указаного нерухомого майна визнати за ОСОБА_3 право на Ѕ його частину.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що заява повинна бути залишена без руху, виходячи з таких мотивів.
Позовна заява має відповідати вимогам, передбаченим статтею 175 ЦПК України. І повинна містити ціну позову та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності дійсною вартістю нерухомого майна (пункт 9 частини 1 статті 176 ЦПК України).
Позивачка, крім вимоги про поділ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , просить суд визнати спільною сумісною власністю сторін справи земельну ділянку площею 450 кв.м., яка розташована за указаною адресою та визнати за нею право власності на Ѕ її частину.
Водночас ціну позову ОСОБА_3 визначила виходячи з вартості Ѕ частини спірного житлового будинку. При цьому доказів дійсної вартості спірної земельної ділянки до позовної заяви не надала та до ціни позову не врахувала та як наслідок не оплатила суму судового збору з урахуванням дійсної вартості земельної ділянки, сплативши лише 1% від ціни позову виключно з вартості Ѕ частини житлового будинку.
Крім того, у позовній заяві позивачка посилається на набуття сторонами справи спірної земельної ділянки саме у власність на підставі Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності від 18.10.1989 року, хоча указаний Договір підтверджує набуття права користування земельною ділянкою, а не перехід права власності до подружжя ОСОБА_4 . Слід звернути увагу ОСОБА_5 , що лише Земельний кодекс України в редакції від 13.03.1992 року закріпив право приватної власності громадян на землю, що виключає можливість набуття нею та чоловіком у 1989 році права приватної власності на землю.
Отже, позивачка не навела обставин набуття під час шлюбу з відповідачем спірної земельної ділянки у власність шляхом безоплатної приватизації чи в інший спосіб, визначений Земельним кодексом України та не послалась на відповідний правовстановлюючий документ (рішення міської ради про передачу у власність, державний акт про право власності на землю тощо).
З огляду на викладене, ОСОБА_3 слід подати уточнену позовну заяву з додатковим примірним для відповідача з даними про ціну позову, виходячи з дійсної вартості всього нерухомого майна, з приводу поділу якого вона заявила позовні вимоги, з викладенням обставин набуття спірної земельної ділянки саме у власність під час шлюбу з посиланням на докази, а також наданням доказів дійсної вартості спірної земельної ділянкою та доказів доплати судового збору відповідно до уточненої цін позову.
Стосовно подання копій письмових доказів вважаю за необхідне вказати позивачці на таке.
Відповідно до частини 2 статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Додані ОСОБА_3 письмові докази в копіях не відповідають вимогам статті 95 ЦПК України, оскільки не засвідчені належним чином.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивачка у позовній заяві просить витребувати у відповідача документи про право власності на спірне нерухоме майно, проте відомостей, які передбачені частиною 2 статті 84 ЦПК України в позовній заяві в обґрунтування заявленого клопотання не наведено.
Відповідно до статті 185 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, зазначених у статтях 175 і 177 ЦПК України - підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві.
За таких обставин, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням ОСОБА_3 часу для усунення указаних вище недоліків:
Керуючись вимогами статей 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя залишити без руху.
Надати ОСОБА_6 для усунення недоліків строк тривалістю 10 (десять) днів, який обчислюється з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачці, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву буде визнано неподаною та повернено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Щербаченко