Справа № 587/970/22
03 серпня 2022 року суддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Сумським РС УДМС України в Сумській області 27.07.2016 року, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №150117 від 24.06.2022 року - ОСОБА_1 не виконує батьківськи обов'язки щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось в тому, що останній 24.06.2022 року вийшов з свого місця мешкання та зник та його місце знаходження було невідомо та він знаходився в розшуку, подія відбувається неодноразово та вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП України.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №153463 від 19.07.2022 року - ОСОБА_1 в період часу з 19 год. 20 хв. по 21 год. 00 хв.10.07.2022 року за місцем мешкання АДРЕСА_1 , не виконувала обов'язки по вихованню свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2008 року народження, оскільки дитина перебувала без нагляду матері, наслідком чого ОСОБА_1 не піклувалась про життя та здоров'я свого сина, який має діагноз за станом здоров'я шизофренія інший тип безперервний прогресуючий перебіг F 20.8, чим своїми діями порушила вимоги ст. 150 Сімейного Кодексу України та вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП України.
Враховуючи те, що матеріали про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП перебувають в провадженні одного судді, та стосуються однієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зобов'язаний, відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, об'єднати їх в одне провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала частково, пояснила , що сина виховує сама та є матір'ю одиначкою, син має захворювання з діагнозом шизофренія, вони разом виходять на прогулянку, але син постійно тікає, вона вже його і прив'язувала до себе під час прогулянки, але він перериває мотузок та тікає, наздогнати вона його не в змозі так як він бігає швидко, їй пропонували віддати його в інтернат, але вона на це не погоджується, так як він в неї єдиний син, приймає заходи щодо уникнення подібних ситуацій. Від ухилення своїх батьківських обов'язків вона не ухиляється та не має наміру цього робити. Лише з виду специфіки захворювання сина на психічну хворобу, вона не має змоги постійно проконтролювати його, коли він втікає, так як це відбувається раптово, в одну секунду. Залишати його закритим, без прогулянки на подвір'ї вона також його не може.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №150117 від 24.06.2022 (а.с. 1), протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №153463 від 19.07.2022 (а.с. 13-14) ,письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с.2,17), письмові поясненнями ОСОБА_3 (а.с.15), письмові пояснення ОСОБА_4 (а.с. 16), довідку з армор (а.с.19), акт обстеження умов проживання (а.с.23), довідки з медичного закладу (а.с.24,33-34), та інші матеріалами справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. ст. 245, 280 КУпАП суд, керуючись принципами всебічності, повноти, об'єктивності та законності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона складу цього правопорушення - вина у формі умислу або необережності.
З диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП вбачається, що відповідальність за це правопорушення можлива лише у випадку вчинення конкретних дій, які проявляються в ухиленні батьків від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 виховує сина ОСОБА_2 , сама, є матір'ю одиначкою, син має діагноз шизофренія (інший тип, виражений психоорганічний дефект), стоїть на обліку у лікаря, та проявляє переживання за подальшу долю сина, після того, як син втиче з дому, вона займається його пошуками спочатку самостійно, а потім звертається до правоохоронних органів.
У відповідності до положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме його об'єктивної сторони, яка полягає в ухиленні від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання сина, а також суб'єктивної сторони, яка характеризується відсутністю її вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. 184, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сумський районний суд Сумської області.
Суддя Л.М. Гончаренко