Справа № 450/4661/21 Провадження № 2/450/518/22
(заочне)
"15" червня 2022 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Кукси Д.А.
при секретарі Оленич О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про (предмет спору): стягнення аліментів, -
суд постановив таке рішення:
підстава позову (позиція позивача): позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 8000,00 гривень щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення донькою повноліття.
Зазначає, що протягом останніх 8 років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося. Відтак, відповідач звернувся до суду про з позовною заявою про розірвання шлюбу. Зазначає, що відповідач, як батько неповнолітньої ОСОБА_3 , зобов'язаний утримувати дитину, повинен піклуватися про неї та створювати належні соціально-побутові умови. Як стверджує позивачка у позовній заяві, вони з відповідачем дійшли згоди про те, що він зобов'язується сплачувати аліменти утримання неповнолітньої доньки в сумі 8000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позиція відповідача: відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції, яку згідно поштового повідомлення було отримано.
У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.
Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд вважає, що існує достатньо підстав, визначених ст. 280 ЦПК України для проведення судового розгляду справи за наявними у ній доказами та ухвалення за його результатом заочного рішення, відповідно до ст. 282 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
05.11.2021 року ухвала про залишення позовної заяви без руху; 16.11.2021 року скерування ухвали суду; 29.03.2022 року розпорядження керівника апарату щодо повторного автоматизованого розподілу справ; 29.03.2022 року протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями; 06.04.2022 року ухвала про повернення позовної заяви в частині позовної вимоги про визначення місця проживання дитини; 06.04.2022 року ухвала про відкриття провадження у справі.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Дослідивши матеріали цивільної справи, надані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Сторони перебувають у шлюбі з 19.09.1998 року, який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому, актовий запис №1775, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 19.09.1998 року.
Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції 11.06.2009 року, актовий запис №3345.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (пункти 2 і 3 статті 5 Сімейного кодексу України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини. Згідно ч. 3 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
Положеннями статей 141, 180 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком обох сторін. Причому є обов'язком особистим, індивідуальним, але ні в якому разі не солідарним.
Згідно ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати такі обставини, як стан здоров'я і матеріальний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина, а також інші обставини, які мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.18 Конвенції батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов'язок виховувати та розвивати дитину - найважливіший обов'язок матері і батька.
Із системного аналізу зазначених норм закону слідує висновок, що участь батька у вихованні дитини є його (батька) обов'язком, який реалізується з метою нормального розвитку та забезпечення потреб дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Позивач у відповідності до ч.3 ст.181 СК України скористалася своїм правом, звернувшись із позовом про стягнення аліментів, шляхом їх присудження у твердій грошовій формі.
Як зазначила позивач у позовні заяві, сторони фактично дійшли згоди щодо сплати аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 в розмірі 8000,00 грн. щомісячно.
В ході судового розгляду справи відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав, жодних клопотань не заявляв, чим фактично визнав позовні вимоги щодо зазначеного в позові розміру аліментів.
Враховуючи те, що позивач наполягає на стягненні аліментів у примусовому порядку, а також враховуючи пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, визначений законом прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно у примусовому порядку стягнути аліменти на утримання їх неповнолітньої доньки.
Так, при визначенні розміру аліментів, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, враховує вік та стан здоров'я дитини, потреби на її утримання, те, що обов'язок брати участь в утриманні дітей до досягнення ними повноліття покладено на кожного з батьків, та приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 8000,00 грн. з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення фізичного розвитку дитини, підтримки її життєдіяльності на достатньому рівні та не заперечується відповідачем. Розмір аліментів, визначений судом не є надмірним, і є достатнім для забезпечення розумних потреб неповнолітньої дитини.
Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позивач звернулася в суд з даним позовом 03.11.2021 року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції суду.
Виходячи із вищенаведеного та зазначених у ст. 3 ЦК України засад розумності, справедливості і добросовісності цивільного законодавства, інтересів дитини, а також з урахуванням того, що відповідач є здоровим та працездатним, суд приходить до висновку, що він може надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання доньки.
Докази того, що на утриманні відповідача знаходяться інші діти та непрацездатні члени сім'ї, а також докази щодо неспроможності сплачувати кошти на утримання дитини, відповідачем суду не представлено.
Докази, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов'язку утримувати дитину в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи всі вищевикладені обставини, рівний обов'язок батьків щодо утримання дітей, суд вважає необхідним встановити ОСОБА_2 розмір аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 8000,00 гривень з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то за приписами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає до стягнення 908,00 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 150, 180-184, 191 СК України, ст.ст.12, 81, 141, 247, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 8000,00 /вісім тисяч/ гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту пред'явлення позову - 03.11.2021 року, і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 908,00 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду або через Пустомитівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30-денного строку з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
СуддяД. А. Кукса