Справа № 463/3374/22 Провадження № 2/450/1314/22
судового засідання
29 липня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого-судді Кукси Д.А.
секретаря судового засідання Оленич О.І.
за участю представник позивача Блонського М. А.
третьої особи ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву Господарського суду Львівської області про роз'яснення ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.06.2022 року у справі №463/3374/22 за позовною заявою представника позивачки, адвоката Блонського Михайла Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Держави Україна в особі Державна казначейська служба України, треті особи Господарський суд Львівської області, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_1 про стягнення заподіяної моральної шкоди, -
В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовною заявою представника позивачки, адвоката Блонського Михайла Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Держави Україна в особі Державна казначейська служба України, треті особи Господарський суд Львівської області, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_1 про стягнення заподіяної моральної шкоди.
Ухвалою від 28.06.2022 суддя постановив відкрити загальне позовне провадження у цивільній справі та розпочати підготовче провадження у справі.
26.07.2022 на адресу суду надійшла заява Господарського суду Львівської області про роз'яснення ухвали суду від 28.06.2022 у справі №463/3374/22 (провадження №2/450/1314/22). Вказаною заявою Господарський суд Львівської області просить роз'яснити вищевказану ухвалу від 28.06.2022 щодо процесуального статусу Господарського суду Львівської області у справі №463/3374/22 та роз'яснити ухвалу на предмет того, на які права та обов'язки Господарського суду Львівської області може вплинути рішення суду у даній справі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 , адвокат Блонський М.А. пояснив, що зазначені у позовній заяві та залучені до розгляду справи за проханням позивача треті особи - Господарський суд Львівської області та Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) - залучені до участі у справі, як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів; третя особа ОСОБА_1 залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
З приводу того, яким чином рішення суду у даній справі може вплинути на права та інтереси Господарського суду Львівської області пояснив, що підставою позову позивач зазначає те, що відносно її чоловіка ОСОБА_1 була введена процедура банкрутства, яка тривала більше 10 років, призвела до накладення арешту на все його майно та майно позивачки, яке було виставлене на прилюдні торги, у результаті такої процедури банкрутства щодо її чоловіка позивач зазнала порушення її прав. Процедура банкрутства була розпочата та здійснювалася Господарським судом Львівської області, який є державною установою, що виконує функції від імені держави України. Оскільки позивач вважає, що державою в результаті дій її державних органів завдано їй моральної шкоди, а відповідачем у справі Господарський суд Львівської області бути не може, такий залучений до участі у справі як третя особа, оскільки саме у результаті здійснення процедури банкрутства ОСОБА_1 у позивача і виникли підстави для стягнення моральної шкоди.
В судовому засіданні представник позивача, адвокат Блонський М.А. подав письмові пояснення щодо заяви про роз'яснення ухвали суду.
Дослідивши заяву Господарського суду Львівської області, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно ст. ст. 52, 53 ЦПК України, третіми особами є треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.
Частиною 1 ст. 52 ЦПК України визначено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, представником позивача, який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , зазначено у позовній заяві третіми особами Господарський суд Львівської області, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_1 . Відтак, всі треті особи, які зазначені в позовній заяві, залучені до участі у розгляді справи за проханням позивача.
В судовому засіданні з'ясовано, що позивачем залучено до участі у справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Господарський суд Львівської області та Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), а також позивачем залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 .
На предмет того, на які права чи обов'язки Господарського суду Львівської області може вплинути рішення суду у даній справі, судом встановлено наступне.
Згідно з частиною першою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Відповідно до частини другої вказаної статті юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з частинами першою та третьою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
З аналізу статей 126, 129 Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вбачається, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях, можуть оскаржуватися у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» судам роз'яснено, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7, 9 частини першої статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ. Скарги на дії, бездіяльність і рішення суддів мають розглядатися відповідно до процесуального законодавства.
Згідно з пунктом 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 55 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб (наприклад надмірне затримання вирішення справи), повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.
Консультативна рада європейських суддів зазначає, що, беручи до уваги принцип незалежності суду: i) засобом захисту від судових помилок (стосовно питань юрисдикції, суті справи або процедури розгляду) повинна бути належна система апеляційного оскарження рішень (як з дозволу суду, так і без дозволу); ii) будь-яка компенсація за інші недоліки в процесі здійснення правосуддя (у тому числі, наприклад, порушення строків розгляду справи) може вимагатися тільки від держави; iii) недоцільним є притягнення судді до будь-якої особистої відповідальності за здійснення ним уповноважених професійних обов'язків, навіть шляхом відшкодування збитків державі, крім випадків навмисного порушення (пункт 76 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів).
Зазначений підхід однаково застосовний як особисто до суддів, так і до судів, в яких вони здійснюють правосуддя.
Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов'язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 31 липня 2019 року у справі № 636/5534/15 (провадження № 61-9921 св 18), зазначивши, що «У порушення статей 212-214, 315 ЦПК України 2004 року суди, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , не врахували, що суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені, а будь-яка компенсація за інші недоліки в процесі здійснення правосуддя (у тому числі, наприклад, порушення строків розгляду справи) може вимагатися тільки від держави. Разом з тим, позивачами визначено відповідачем у справі суд, а не державу.».
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постановах від 08 травня 2018 року у справі № 521/18287/15-ц (провадження № 14-90цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц (провадження № 14-399цс18), від 29 травня 2019 року у справі № 489/5045/18 (провадження № 14-191цс19).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вважає, що в результаті процедури банкрутства її чоловіка ОСОБА_1 , яка була розпочата та здійснювалася Господарським судом Львівської області, відбулося порушення її прав та у зв'язку з цим у неї виникли підстави для стягнення моральної шкоди.
З врахуванням вищевикладеного, у зв'язку з тим, що Господарський суд Львівської області не може бути відповідачем у справі, позивач визначила відповідачем у справі Державу Україна, а Господарський суд Львівської області залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, оскільки констатація порушень та стягнення грошових коштів з Державного бюджету України може вплинути на його права та обов'язки.
Керуючись ст. ст. 259-260, 271, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву Господарського суду Львівської області про роз'яснення ухвали суду від 28.06.2022 року у справі №463/3374/22, - задоволити.
Роз'яснити ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.06.2022 року у справі №463/3374/22 за позовною заявою представника позивачки, адвоката Блонського Михайла Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Держави Україна в особі Державна казначейська служба України, треті особи Господарський суд Львівської області, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_1 про стягнення заподіяної моральної шкоди, а саме:
Господарський суд Львівської області залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів;
Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) залучене до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів;
ОСОБА_1 залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду або через Пустомитівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 29.07.2022 року.
СуддяД. А. Кукса