Номер провадження 2/754/833/22
Справа №754/12600/21
Іменем України
02 серпня 2022 року м. Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В.В.
за участю секретаря судового засідання Якименко А.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суд з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що вони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, вважає, що сумісне життя і збереження сім'ї неможливе, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 13.08.2021 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
До суд від відповідача ОСОБА_2 28.12.2021 надійшла заява, у якій просить надати строк для примирення терміном шість місяців.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13.08.2021 надано сторонам строк для примирення терміном два місяця, провадження у справі зупинено до закінчення строку для примирення, визначеного судом, а саме до 11.03.2022.
18.03.2022 суддею Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В. було продовжено строки по цивільній справі 754/12600/21, оскільки 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан на підставі Указу Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, про що повідомлено сторін по справі.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 21.06.2022 відновлено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірванні шлюбу.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує та просить задовольнити, зазначивши, що строк на примирення не надав результату позитивного.
Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав та просив задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно із ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін і дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд вважає за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення про задоволення позову, з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та їм правовідносини.
Відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Стаття 112 Сімейного кодексу України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд установив, що з 26.10.2002 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 , видане виконкомом Липоворізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.
Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 , видане виконкомом Липоворізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, актовий запис № 03; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 699.
Подружжя проживає окремо, спільного господарства не ведуть, не підтримують шлюбно-сімейні відносини, втратили почуття любові та поваги один до одного, наданий судом строк на примирення позитивного результату не надав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст.142 Цивільного процесуального кодексу України - у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку з зазначеним вище, суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 454,00грн, та повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 454,00грн.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 142, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб міжОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 жовтня 2002 року, виконкомом Липоворізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, актовий запис № 04 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 454,00грн.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 454,00грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Деснянський районний суд міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_5 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено та підписано 02.08.2022, у відповідності до ч. 5 ст.268 ЦПК України.
Суддя В.В. Бабко