Справа № 513/112/22
Провадження № 2-а/513/24/22
Саратський районний суд Одеської області
02 серпня 2022 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Рязанової К.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Фабрикатор Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00008443 від 18 січня 2022 року,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шаркевич Я.В. звернувся до суду засобами поштового зв'язку з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ВМ №00008443 від 18 січня 2022 року про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень.
В обґрунтування пред'явлених вимог зазначив, що 18 січня 2022 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Колєснік Наталією Геннадіївною винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00008443, якою позивача, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень, за те, що 18 листопада 2021 року о 12 год. 48 хв. за адресою М-06, Київ - Чоп, км 54+285, зафіксовано транспортний засіб DAF 95 XF430, ДНЗ НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 6,7% (7,434 тон), що підтверджується копією вказаної постанови.
Вважає вказану постанову протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки складена з порушенням КУпАП та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512, з наступних підстав.
Так, транспортний засіб, який належать позивачу відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів є вантажними спеціалізованими контейнеровозом С (відповідно до особливих відміток), а тому фактична дозволена маса транспортних засобів для здійснення дорожнього перевезення без спеціального дозволу 44 т. Згідно даних товарно-транспортних накладних загальна маса транспортних засобів з вантажем не перевищувала вагових параметрів, визначених п.22.5 Правил дорожнього руху. Крім того, оскаржувані постанови не містять інформації про результати зважування (загальної маси автомобіля), а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги, тобто не зрозуміло від яких показників маси відштовхувалася уповноважена особа під час винесення оскаржуваних постанов. Відповідач не надав документів, які б містили інформацію про вагу автомобілів визначену в автоматичному режимі під час проведення зважування.
Крім цього, виникають сумніви щодо коректної роботи приладу для автоматичного зважування транспортних засобів у русі, яке використовується на а/д М-06, Київ - Чоп, км 54+285, оскільки показники вагових параметрів під час зважування на пункті навантаження, розвантаження та зазначені в оскаржуваних постановах перевищення вагових параметрів суттєво відрізняються один від одного. Всупереч вимогам Інструкції в оскаржуваних постановах не міститься наступна інформація: марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі. Під час автоматичної фіксації адміністративного правопорушення не було визначено тип транспортних засобів та відповідно не було враховано цю інформацію під час розгляду справи.
Позивач та його представник будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилися, не повідомили суд про причини своєї неявки, жодних заяв та клопотань не надали.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій позовні вимоги не визнав та просив розглядати справу за його відсутності. Крім того, 05 липня 2022 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить продовжити строк на подання відзиву, та зазначає свою незгоду з вимогами ОСОБА_1 .. Так, під час здійснення габаритно-вагового контролю в автоматичному режимі, було виявлено та зафіксовано транспортний засіб марки DAF 95 XF 430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 6,7% (7,434 тон). За результатами фіксації в автоматичному режимі винесено постанову ВМ №00008443 від 18 січня 2022 року, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за вчинення порушення передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Надана Позивачем разом з позовною заявою на оскарження постанови серії ВМ № 00008443 товарно-транспортна накладна серії ААИ № 072890 від 18 листопада 2021 року свідчить про те, що транспортним засобом позивача перевозилася кукурудза врожаю 2021 року насипом, а отже, подільний вантаж, заборонений для перевезення автомобільними дорогами при перевищенні вагових параметрів. До позовної заяви про оскарження постанови не додано документів, які підтверджували б факт розміщення на транспортному засобі позивача під час вчинення ним адміністративних правопорушень контейнера із відповідним маркуванням. З фотографій транспортного засобу, зроблених автоматичним пунктом під час фіксації вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, не вбачається, що позивачем належним чином здійснено перевезення подільного вантажу у контейнері, який би мав єдину нумерацію та маркування. Більш того, вантаж був подільним, тобто, міг вільно переміщуватись всередині контейнера. Окрім цього, відповідні відомості відсутні й у товарно-транспортній накладній, яку Позивачем було надано до суду в якості доказу нібито на підтвердження фактів та обставин здійснення ним перевезення. Таким чином, за відсутності відповідних доказів, встановлюємо, що Позивач перевозив подільний вантаж з перевищенням вагових параметрів, а ймовірний контейнер, про наявність якого стверджує Позивач, не мав єдиної нумерації та відповідного маркування. Таким чином, Позивач здійснював вантажні перевезення вантажним автомобілем з причепом, який не с контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, тому фактична маса для транспортного засобу мусила дорівнювати 40 т. Також, на момент фіксації вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, автоматичний зважувальний прилад був справним та придатним до експлуатації, що падтверджується свідоцтвами на повірку, які є чинними до 30 вересня 2022 року.
На виконання ухвали суду від 04 лютого 2022 року представником відповідача надано наступні документи: 1) сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 76-20 Rev.0 від 17 червня 2020 щодо технічного засобу: «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі», позначення типу: «Інформаційно-телекомунікаційна система (ITC) «Автоматизована система зважування ТЗ у русі (WIM)». Підсистема вагового контролю транспортних засобів»; 2) свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5819 приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі зав. № М-06 Київ - Чоп, км. 54+285/WIM2/ від 08 жовтня 2021 року; 3) свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/5820 приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі зав. № М-06 Київ - Чоп, км. 54+285/WIM2/ від 08 жовтня 2021 року; 4) свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/5821 приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі зав. № М-06 Київ - Чоп, км. 54+285/WIM2/ від 08 жовтня 2021; 5) свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/5822 приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі зав. № М-06 Київ - Чоп, км. 54+285/WIM2/ від 08 жовтня 2021.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України Про дорожній рух, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому, водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки предметом оскарження є постанова про накладення адміністративного стягнення, суд перевіряє законність та обґрунтованість винесення постанови та досліджує, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону при розгляді справи та інше.
В силу ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Судом встановлено, що 18 січня 2022 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Н.Г. винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії ВМ №00008443, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 гривень.
Відповідно до вказаної постанови, 18 листопада 2021 року о 12 год. 48 хв. за адресою М-06 Київ - Чоп, км 54+285 зафіксовано транспортний засіб марки DAF 95 XF 430, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 6,7% (7,434 тон), за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі по тексту - Положення), який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушенні і накладає адміністративні стягнення (пункт 5 Положення).
Пунктом 7 Положення, для виконання покладених на неї завдань, Укртрансбезпека має право: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справи про порушення законодавства; використовувати засоби фото і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.
Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 у справі № 917/210/19.
Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі по тексту - Правила №30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Пунктом 3 Правил №30 передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України.
Відповідно до п. 22.5 ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1174 (надалі Порядку № 1174).
Так, відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Статтею 283 КУпАП встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Як зазначено у постанові серії ВМ №00008443 від 18 січня 2022 року, при проведенні вагового контролю використовувався технічний засіб WIM2, 2 номер свідоцтва про повірку технічного засобу №35-02/5819, 5820, 5821, 5822 до 07 жовтня 2022 року.
Судом встановлено, що габаритно-ваговий контроль проводився у пункті автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, який розміщений на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, км 54+285. При цьому, посадовими особами Укртрансбезпеки використовувалось вимірювальне обладнання автоматичного пункту - прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів в русі WIM2,2 виробництва ТОВ СЕА ЕЛЕКТРОНІКС УКРАЇНА.
Представником відповідача до відзиву на позовну заяву надано сертифікат перевірки типу від 17 червня 2020 року №UA.TR.001 76-20 Rev.0, приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, позначення типу Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ в русі (WIM)», чинний до 16 червня 2030.
Також представником надано свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки №32-02/5819 чинне до 07 жовтня 2022 року, №35-02/5820 чинне до 07 жовтня 2022 року, №35-02/5821 чинне до 07 жовтня 2022 року, №35-02/5822 чинне до 07 жовтня 2022 року.
Таким чином, оскаржувана постанова містить посилання на технічний засіб, номер свідоцтва про його повірку та строк його дії, що призводить до можливості його точної ідентифікації. Оскільки представником відповідача надано технічну документацію на вказаний прилад, суд приходить висновку, що доводи представника позивача щодо сумнівів щодо коректної роботи приладу для автоматичного зважування транспортних засобів у русі, яке використовується на а/д М-06, Київ-Чоп, км 54+285, оскільки показники вагових параметрів під час зважування на пункті навантаження, розвантаження та зазначені в оскаржуваній постанові перевищення вагових параметрів суттєво відрізняються один від одного, спростовуються наданими представником відповідача доказами.
За наслідками проведення габаритно-вагового контролю було встановлено порушення норм, які зазначені в п. 22.5 ПДР України. 18 листопада 2021 року о 12 год. 48 хв. на транспортному засобі марки DAF 95 XF 430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зафіксоване порушення - перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,7% (7,434 т). Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, несе її відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (ч. 1 ст. 14-3 КУпАП).
Враховуючи вищенаведені положення закону та з урахуванням того, що згідно п. 4 Порядку №1174 основними функціями системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, є в тому числі, автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів та автоматизоване формування проекту постанови про адміністративне правопорушення, - суд приходить до висновку, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, зокрема, постанова містить в собі опис обставин, установлених під час розгляду справи; відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення та прийняте у справі рішення та повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та вимогам Інструкції № 512, Додатку 1 до неї.
Окрім цього, постанова підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.
Посилання позивача, що в постанові не вказано категорія марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, що позбавляє можливості кваліфікувати подію, як порушення вимог п.22.5 ПДР України та правопорушення, передбачене ч.2 ст. 132-1 КУпАП, є безпідставними, оскільки як було зазначено, в постанові викладена суть правопорушення та чітко зазначено про рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,7% (7,434 т).
Не зазначення вказаних позивачем параметрів не спростовує суті вчиненого правопорушення - рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,7% (7,434 т).
Суд відхиляє посилання представника позивача на постанову Кабінету Міністрів України Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування від 27 червня 2007 №879, оскільки відповідно до в п.1 Порядку №879 зазначено, що його дія не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах.
Суд також відхиляє доводи представника позивача щодо того, що транспортний засіб, який належить позивачу відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів є вантажними спеціалізованими контейнеровозом С, в розрізі такого.
З доданих до нього матеріалів справи вбачається, що власником вказаного транспортного засобу марки DAF 95 XF 430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , спеціалізований вантажний - спеціалізований контейнеровоз-С, та транспортного засобу марки JANSKY TF 24 - спеціалізований причіп - спеціалізований ПР-контейнеровоз, особливі відмітки - переобладнаний, є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 , виданим та зареєстрованим Центром 5142, 08 лютого 2013 року та свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_3 , виданим та зареєстрованим Центром 5142, 07 червня 2013 року.
Так, наземними транспортними засобами визнаються пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах (пункт 1.5 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).
У частині першій статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт зазначено, що транспортний засіб спеціалізованого призначення - це транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Напівпричіпом визнається причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра маси транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.
У статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі Правила №363), визначено, що сідельний тягач - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски.
Транспортним засобом визнається пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Вантажним автомобілем є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
Автопоїзд (транспортний состав) - це механічний транспортний засіб, що з'єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою, а експлуатацією транспортного состава є транспортування тягачем причепа згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з'єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тощо).
Згідно пункту 2.13 Правил дорожнього руху транспортний засіб для перевезення вантажів складається з тягача відповідної категорії та причепу.
З інформаційної картки автоматичного пункту габаритно-вагового контролю містяться наступні відомості: «class»>>>11». Вказані відомості вказують на клас транспортного засобу, які визначені в автоматичному режимі у відповідності до Опису протоколу взаємодії вагових комплексів/WlM (автоматичних пунктів) з програмним забезпеченням програмного комплексу «Центр обробки даних WEIGH CONTROL SYSTEM (WCS) у сфері забезпечення габаритно-вагового контролю в автоматичному режимі, розробленого ДП «ГЦЦК» 17 вересня 2020, а саме клас транспортного засобу код 11 - автопоїзд із шістьома осями (тривісний вантажний автомобіль із тривісним причепом).
Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року № 363 Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, передбачено, що забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: - розпізнавальний знак; - номер контейнера;- найменування власника контейнера;- вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера (п.17.2 - 17.4 Правил).
Тобто, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства можна дійти висновку, що п.22.5 Правил дорожнього руху повна маса для контейнеровозів 44 тони встановлена у разі здійснення перевезення в контейнерах, в яких заборонено перевозити сипучі вантажі без тари.
Згідно наданої позивачем ТТН, перевезенню підлягав розподільний вантаж - кукурудза, урожаю 2021 року, який вантажовідправником наданий автоперевізнику для перевезення у спосіб - насипом, без тари, не контейнері. Надані представником відповідача результати зважування засвідчують нерівномірність розподілу завантаження вантажу по транспортному обладнанню.
Позивачем та його представником не доведено суду, що на напівпричепі було обладнання для перевезення вантажів, яке можливо було ідентифікувати як контейнер, оскільки він містив маркування, обов'язкове для контейнерів у відповідності до вимог Наказу №363 а саме: розпізнавальний знак, номер контейнера, найменування власника контейнера, вантажність і маса тари контейнера, кг, внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера, час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера, для того, щоб застосувати вагові параметри встановлені Правилами дорожнього руху для контейнерів, відсутній договір на підтвердження того, що вантаж перевозився у контейнері.
Крім того, факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що також впливає на загальну вагу транспортного засобу.
Таким чином, як свідчать обставини справи, позивачем організовано перевезення сипучого вантажу без тари, за відсутності обов'язкових документів, які підтверджують перевезення вантажу автомобільним транспортом у контейнері, з перевищенням загальної маси транспортного засобу на 6,7% (7,434 тон).
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України рішення ЄСПЛ від 10.02.2010).
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право зокрема залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, вказані в постанові про адміністративне правопорушення серії ВМ №00008443 від 18 січня 2022 року мали місце, а старший державний інспектор відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Н.Г. діяла в межах повноважень, у спосіб та на підставі, що передбачені законом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування вказаної постанови.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу ст. 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.
Керуючись ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 241, 242-246, 286, 293 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00008443 від 18 січня 2022 року.
Залишити без змін постанову серії ВМ №00008443 від 18 січня 2022 року про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовану в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: Шаркевич Ярослав Вікторович, 67701, Одеська область, м.Білгрод-Дністровський, вул.Незалежності, 16а, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ОД №003346 від 20 червня 2018 року.
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, юридична адреса: пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ.
Представник відповідача: Сідоров Дмитро Дмитрович, 65012, м.Одеса, пров. Катаєва, 4, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ОД №004551 від 18 серпня 2021 року.
Суддя К. Ю. Рязанова