Справа № 463/780/22
Провадження № 2/463/887/22
26 липня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді - Леньо С. І.
з участю секретаря - Станько Р.О.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визначення ідеальних часток в майні, що є у спільній сумісній власності -
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідачів, просить ухвалити рішення, яким припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1 та визначити у квартирі за ОСОБА_1 - 1/5 ідеальну частку, ОСОБА_5 - 1/5 ідеальну частку, ОСОБА_6 - 1/5 ідеальну частку, ОСОБА_3 - 1/5 ідеальну частку, ОСОБА_7 - 1/5 ідеальну частку.
Як на підставу позову покликається на те, що разом з відповідачами вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 , відповідачі відмовляються добровільно визначати частки у вказаній квартирі, чим порушено право позивача на вільне та на власний розсуд володіння та користування своїм майном.
Справа надійшла до суду 31.01.2022.
Ухвалою судді від 14.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду в порядку загального позовного провадження. Визначено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та письмових заперечень.
27.04.2022 відповідачем ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, згідно якого вона проти задоволення позову заперечує, вважає, що позовні вимоги є безпідставними, заявлені з метою зловживання своїми правами та тиску на батьків похилого віку, які фактично отримали та відповідно є власниками даної квартири.
Відповідач ОСОБА_7 подала письмову заяву, згідно якої не погоджується з позовними вимогами, оскільки це морально неправильно по відношенню до батьків позивача.
Інші відповідачі відзиву на позовну заяву не подали.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Ухвалою суду м. Львова від 21.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач та її представник - адвокат Гірник В.М. позовні вимоги підтримали, дали пояснення аналогічні наведеним мотивам позову, просили позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, просила в задоволенні позову відмовити. Додатково пояснила, що сторони набули квартиру у власність в рівних частках. Однак, на її думку квартира повинна залишатися у спільній сумісній власності, що буде справедливим по відношенні до батьків.
Відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, хоча про дату, місце та час повідомлялись належним чином, про причин неявки не повідомили. Враховуючи обсяг зібраних доказів, який є достатнім для ухвалення законного та обґрунтованого рішення суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності, проти чого позивач, представник позивача та відповідач ОСОБА_3 не заперечили.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Згідно копії свідоцтва про право власності на квартиру від 21 січня 1997 року (а.с.7), квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 .
За нормами ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Частинами 1, 2 ст. 357 ЦК України визначено, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.
Згідно ч.1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Оскільки правова природа визначення ідеальних часток у праві спільної сумісної власності лише трансформує спільну власність із сумісної в часткову, не змінюючи при цьому правового статусу об'єкта нерухомого майна, враховуючи презумпцію рівності часток у праві спільної власності та відсутності доказів про існування домовленості між співвласниками про відступлення від засад рівності, суд не вбачає перешкод для задоволення позову, про що ухвалюється дане рішення.
На єдність права і справедливості неодноразово вказував і Конституційний Суд України. Зокрема, у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 зазначено: «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі». «Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права» (Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Таким чином, вище наведеним спростовуються доводи відповідача, оскільки при визначенні часток у майні не порушуються права співвласників. Будь-якого іншого юридичного обґрунтування на заперечення позовних вимог відповідачі не навели.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,81,82,141,223,263-265,268 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 319, 321, 368, 369, 372 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ) про визначення ідеальних часток в майні, що є у спільній сумісній власності- задовольнити.
Визначити частку ОСОБА_1 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 в розмірі 1/5.
Визначити частку ОСОБА_3 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 в розмірі 1/5.
Визначити частку ОСОБА_4 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 в розмірі 1/5.
Визначити частку ОСОБА_5 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 в розмірі 1/5.
Визначити частку ОСОБА_6 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 в розмірі 1/5.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354, 355 ЦПК України, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 02.08.2022.
Суддя: Леньо С. І.