справа № 752/5223/20 головуючий у суді І інстанції Первушина О.С.
провадження № 33/824/2074/2022 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
01 серпня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Березовенко Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року, якою провадження відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ознаками ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення,-
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 21 липня 2022 року подав апеляційну скаргу до суду першої інстанції, в якій просив скасувати постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року, а матеріали справи направити до УПП м. Києва НПУ на доопрацювання та приведення матеріалів справи відповідно до вимог чинного законодавства.
До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. У вказаному клопотанні ОСОБА_1 просив визнати поважними причини пропуску та поновити строк на апеляційне оскарження. При цьому зазначає, що в день винесення оскаржуваної постанови судом не оголошувався повний текст, а лише вступна та резолютивна частини. Зазначає, що постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року апелянтом отримано лише 13 липня 2022 року, що підтверджується відміткою в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
Згідно ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте можливість суду щодо поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»). При визначенні наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об'єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова була прийнята Голосіївським районним судом міста Києва 30 червня 2022 року.
Окрім того, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні 30 червня 2022 року.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що перебіг строку на апеляційне оскарження постанови суду, що прийнята за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, розпочинається з моменту винесення такої постанови судом, а не з моменту коли скаржник отримав копію такої постанови суду.
У матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання апелянтом копії оскаржуваної постанови 13 липня 2022 року. До апеляційної скарги чи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 жодних доказів не надано. А відтак, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити достовірність дати отримання копії оскаржуваної постанови суду саме 13 липня 2022 року. Тому, колегія суддів вважає, що перебіг строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївським районним судом міста Києва 30 червня 2022 року розпочався 30 червня 2022 року та закінчився 09 липня 2022 року. Апеляційна скарга була направлена засобами поштового зв'язку лише 21 липня 2022 року.
Будь-яких інших посилань на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не зазначено, у зв'язку з чим апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому, висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, ОСОБА_1 , будучи самостійним суб'єктом оскарження, достеменно знаючи про постановлення судового рішення, оскільки приймав участь у розгляді справи, не скористався своїм правом на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції в строки, що визначені чинним законодавством та, зважаючи на відсутність перешкод для реалізації такого права, пропустив такий строк без поважних причин.
Також слід зауважити, що розглядаючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд звертає увагу на те, що існування обставин, які були чи об'єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 , чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно, подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційному суду не надано.
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського Голосіївського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року, якою провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення - повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Березовенко