Апеляційне провадження № 22-ц/824/917/2022
справа № 369/2022/21
28 липня 2022 року Київський апеляційний суд в складі:
Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
Поліщук Н.В.
При секретарі Моторіній В.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2021 року, постановлене суддею Дубас Т.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до КП «ДОБРОБУТ» Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про зобов'язання відновити водопостачання до будинку позивача та стягнення моральної шкоди,
У лютому 2021 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача КП «ДОБРОБУТ» Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, у якому просила суд зобов'язати відновити водопостачання до будинку позивача та стягнути моральну шкоду, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_2 є власником домоволодіння по АДРЕСА_1 . Після смерті попереднього власника домоволодіння (вітчима), на якого було оформлено договір з водопостачання, позивач звернулася до відповідача із заявою про переоформлення на неї особового рахунку за водопостачання, надала копії підтверджуючої документації (правовстановлюючих документів на майно та свідоцтво про смерть попереднього власника), після чого особовий рахунок було переоформлено на ОСОБА_2 та видано нові розрахункові книжки на ім'я позивача.
З серпня 2019 року на території домоволодіння, де проживає позивач, відсутнє холодне водопостачання у зв'язку із ремонтними роботами, які проводилися КП «ДОБРОБУТ».
У серпні 2019 року поблизу домоволодіння позивача стався прорив труби та аварійний витік води. Представники КП «ДОБРОБУТ» перекрили подачу води до будинку позивача та почали проводити ремонтні роботи. По закінченню ремонтних робіт, після численних суперечок ОСОБА_2 та КП «ДОБРОБУТ» щодо поновлення водопостачання, відповідач так і не під'єднав воду до будинку позивача.
Натомість за межею позивача представниками КП «ДОБРОБУТ» було викопано технічний колодязь та встановлено додатковий лічильник, попри те, що у будинку позивача лічильник і так наявний.
До технічного колодязя КП «ДОБРОБУТ» воду підключив, проте не під'єднав її до мережі ОСОБА_2 . При цьому відповідач повідомив, що водопостачання буде відновлено лише після підписання договору про надання послуг.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2021 року відмовлено в задоволені позову ОСОБА_2 до КП «ДОБРОБУТ» Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про зобов'язання відновити водопостачання до будинку позивача та стягнення моральної шкоди.
Не погодившись з рішенням суду, 20.12.2021 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи тим, що рішення незаконне та необґрунтоване, прийняте з неповним зясуванням обставин справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, в обґрунтування зазначає, що договір між позивачем та відповідачем про надання послуг з постачання холодної води фактично був укладений ще у січні 2013 року після смерті попереднього власника, коли особовий рахунок було переведено на ОСОБА_2 та вона почала оплачувати від свого імені спожиту холодну воду.
Також зазначає, що відповідач жодного разу в період часу з 01.01.2013 року самого початку оплати позивачем послуг за спожиту воду та до серпня 2019 року, моменту припинення постачання води, не надсилав позивачу проект договору з надання послуг водопостачання для його підписання. Позивач у свою чергу жодного разу не ухилялась від підписання договору, оскільки не отримувала будь-яких редакцій договору.
У суді апеляційної інстанції позивач підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду залишити без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15 вересня 2000 року між КГП «Шпитьки» та ОСОБА_3 було укладено договір, за яким водопостачальна організація зобов'язується надавати споживачеві послуги, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування цими послугами на умовах даного Договору.
25 липня 2009 року між КП «Добробут» Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг з постачання холодної води.
11 серпня 2012 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 житловий будинок по АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
11 січня 2021 року було складено акт про відсутність водопостачання в будинку по АДРЕСА_1 .
14 січня 2021 року комісія в складі директора КП «Добробут» слюсаря-сантехніка КП «Добробут», старости старостинського округу №4 Дмитрівської сільської ради, землевпорядника Дмитрівської сільської ради депутатів Дмитрівської сільської ради склала акт про перевірку наявності водопостачання по по АДРЕСА_1 , до межі балансової належності водопровідної мережі КП «Добробут» в напрямок будинку по АДРЕСА_1 . Перевірку здійснено відкриванням запірного пристрою (шарового крану) вузла обліку холодної води будинку по АДРЕСА_1 . При відкриванні шарового крану виявлено виток води з точки під'єднання (з вузла обліку холодної води) будинку по АДРЕСА_1 . Точка під'єднання (вихідне з'єднання вузла обліку холодної води з водопроводом споживача) будинку по АДРЕСА_1 знаходиться в водопровідному колодязі вуличної мережі, котрий розташований на землях загального користування Дмитрівської сільської ради, біля межі земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_1 . Межа балансової належності водопровідної мережі КП «Добробут» в напрямок будинку по АДРЕСА_1 знаходиться після запірного пристрою (шарового крану) в точці з'єднання вузла обліку холодної води з запірною арматурою. Висновок комісії: даною перевіркою виявлено водопостачання до межі балансової належності водопровідної мережі КП «Добробут» в напрямок будинку по АДРЕСА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що відсутність належного оформлених договірних зобов'язань між позивачем та відповідачем, унеможливлює зобов'язання відповідача щодо відновлення водопостачання до будинку позивача.
Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).
Відповідно до статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Надання сторонам вказаного права пов'язано з особливостями послуги і може відбутися у трьох випадках: коли підстави для розірвання договору передбачені ЦК України, передбачені законом, за домовленістю сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач після смерті замовника послуг водопостачання не повідомив позивача про розірвання договору, натомість надав позивачу розрахункову книжку для оплати послуг.(а.с. 35), позивач оплачувала послуги водопостачання, що свідчило про фактичне укладання договору водопостачання.
В період з 01.01.2013 року по серпень 2019 року позивач здійснювала оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, а відповідач приймав оплату та надавав послуги.(а.с. 36-113)
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлові комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до п.6 Постанови КМУ від 05.07.2019 № 690 «Про затвердження правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання комунальних послуг з урахуванням вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п.7 ст.42 Постанови № 690 виконавець зобов'язаний забезпечити підготовку та укладення із споживачем договорів з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом ЗО днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним в редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Як вбачається із матеріалів справи, не заперечували сторони в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції , виконавець не підготував договір та не запропонував споживачу , а саме ОСОБА_2 , підписати договір на централізоване водопостачання. ОСОБА_2 пояснила, що вона не отримувала пропозицію підписати договір на водопостачання, ніколи не відмовлялася підписати такий договір, більш того, коли отримувала послуги водопостачання, то справно сплачувала за тарифами, які їй виставлялися.
А тому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність зобов'язання відповідача перед позивачем з водопостачання.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи з порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст.. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача відновити надання послуг ОСОБА_2 з водопостачання.
Як убачається з матеріалів справи, позивач, просив стягнути моральну шкоду з відповідача у розмірі 50 000 грн, мотивуючи тим, що протягом всього часу відсутності водопостачання позивач була змушена користуватися водою з колонки або колодязя, носити відра та не могла нагріти воду за допомогою бойлера, а тому змушена була гріти воду у кухонній посуді.
Оскільки Закон України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачає стягнення моральної шкоди в разі порушення централізованого водопостачання, то в задоволенні вимоги щодо стягнення моральної шкоди повинно бути відмовлено.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2021 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 до КП «ДОБРОБУТ» Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про зобов'язання відновити водопостачання до будинку позивача та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Зобов'язати КП «ДОБРОБУТ» Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області відновити надання ОСОБА_2 послуг з водопостачання .
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 1 серпня 2022 року.
Суддя - доповідач:
Судді: