справа № 753/91/22 головуючий у суді І інстанції Комаревцева Л.В.
провадження № 22-ц/824/7719/2022 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
27 липня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 січня 2022 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторія Михайлівна, про стягнення безпідставно отриманих коштів, -
У січні 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 28 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жданович В.М. перебували матеріали виконавчого провадження при примусовому наказі Господарського суду міста Києва № 66137919 від 19 липня 2021 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укравтозапчастина» 1 120 000 грн. попередньої оплати, 179 967,12 грн. пені та 19 499,51 грн. судового збору. В ході виконавчих дій з боржника стягнуто 28 000 грн. на користь стягувача. Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. від 09 грудня 2021 року закінчено виконавче провадження № 66137919. Таким чином, кошти в загальному розмірі 28 000 грн. отримані стягувачем є безпідставно набутим майном та мають бути повернені ФОП ОСОБА_1 .
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 31 січня 2022 року позов ФОП ОСОБА_1 задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ТОВ «Укравтозапчастина» просить скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне, прийняте з порушенням правил предметної та суб'єктної юрисдикції та закрити провадження у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що вказана справа не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства. Справа №910/16684/19 (в межах якої видано виконавчий документ, на підставі якого стягнуто з ФОП ОСОБА_1 28 000 грн.), розглянута господарськими судами трьох інстанцій, стосувалась спору позивача та відповідача, що виник при виконанні правочину у господарській діяльності. Так, виконавче провадження № 66137919 відкрито на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 05 липня 2021 року у справі № 910/16684/19. Оскільки правовідносини з повернення коштів, які були предметом судового дослідження у справі №753/91/22, виникли у зв'язку із закінченням виконавчого провадження № 66137919, яке є завершальною стадією господарського провадження, такий спір повинен вирішуватись в порядку господарського судочинства за критерієм предмету спору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України. Крім того, ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Укравтозапчастина», є суб'єктами господарювання, а, відтак, спір між позивачем та відповідачем повинен бути вирішений в господарському суді за критерієм суб'єктного складу відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 20 ГПУ України. Належним способом захисту права ФОП ОСОБА_1 на повернення грошових коштів в розмірі 28 000 грн. є застосування інституту повороту виконання рішення в господарському процесі у справі №910/16684/19. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі №569/15646/16-ц. Крім того, сума у розмірі 28 000 грн., яка підлягала стягненню з відповідача згідно з оскаржуваним рішенням, є завищеною з огляду на неотримання ТОВ «Укравтозапчастина» коштів у такій сумі в межах виконавчого провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 19 липня 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. відкрито виконавче провадження № 66137919 на підставі наказу №910/16684/19 виданого 05 липня 2021 року Господарським судом міста Києва про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укравтозапчастина» 1 120 000 грн. попередньої оплати, 179 967,12 грн. пені та 19 499,51 грн. судового збору (а.с. 3).
В ході виконавчих дій з боржника стягнуто 28 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № L0920RETGU від 20 вересня 2021 року (а.с. 4).
09 грудня 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жданович В.М. закінчено виконавче провадження № 66137919, оскільки рішення суду на підставі якого проводилось стягнення скасовано постановою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року (а.с. 5).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 1212 ЦК України.
Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне.
По-друге, таким критерієм є суб'єктний склад такого спору.
Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Разом з тим стаття 20 ГПК України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Відповідно до матеріалів справи та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень справу №910/16684/19 (в межах якої відкрито виконавче провадження №66137919 та здійснювалось стягнення) розглянуто господарськими судами трьох інстанцій.
Предметом спору у зазначеній справі були правовідносини, пов'язані з виконанням господарської діяльності, а саме, виконанням господарського договору про надання послуг у сфері інформатизації.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 жовтня 2021 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 червня 2021 року у справі № 910/16684/19 в частині первісного позову ТОВ "Укравтозапчастина" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 1 299 967,12 грн. скасовано. Рішення Господарського суду міста Києва від 22 лютого 2021 року у справі № 910/16684/19 у зазначеній частині залишено в силі.
Зазначене рішення касаційного суду стало підставою до закриття виконавчого провадження №66137919.
Зі змісту ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем в рамках даного спору виникли у зв'язку із закінченням виконавчого провадження, яке було завершальною стадією господарського провадження з розгляду спору пов'язаного з виконанням правочину у сфері господарської діяльності, такий спір повинен вирішуватись в порядку господарського судочинства за критерієм предмету спору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 58 ГК України позивач та відповідач є зареєстрованими як фізична особа-підприємець та юридична особа, отже, такий спір також повинен розглядатись в господарському суді за критерієм суб'єктного складу у відповідності до п. 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України.
Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19 - 22 ЦПК України, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
За приписами пункту 4 частини першої статті 374 ЦПК України, частини першої, другої статті 377 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі апеляційної скарги ТОВ «Укравтозапчастина» сплатило судовий збір у розмірі 1 488 грн. 60 коп. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, сплачений ним судовий збір підлягає стягненню на його користь з позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 377, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 січня 2022 року скасувати та прийняти постанову.
Закрити провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жданович Вікторія Михайлівна, про стягнення безпідставно отриманих коштів.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина», місце знаходження - вул. Першого Травня, 1-А, м. Київ, ідентифікаційний код 30722204, судовий збір у розмірі 1 488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок.
Роз'яснити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.