справа № 365/74/16-ц головуючий у суді І інстанції Хижний Р.В.
провадження № 22-ц/824/7178/2022 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
27 липня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Лобоцької В.П.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 17 лютого 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Згурівського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яценка Юрія Миколайовича, боржник - ОСОБА_3 , -
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати протиправними дії старшого державного виконавця Яценка Ю.М.: щодо винесення постанови від 02 грудня 2021 року (супровідний лист за № 6432) про повернення виконавчого документу стягувачу - оригіналу виконавчого листа за № 365/133/15-ц по відкритому виконавчому провадженню за № 48414004 про стягнення з боржника - ОСОБА_3 суми грошових коштів - 96 026,86 грн., яке було об'єднано до зведеного виконавчого провадження за № 57104508; щодо винесення постанови від 02 грудня 2021 року (супровідний лист за № 6434) про повернення виконавчого документу стягувачу - оригіналу виконавчого листа за № 365/74/16-ц, що був виданий 20 квітня 2016 року по відкритому виконавчому провадженню за № 52566964 про стягнення з боржника - ОСОБА_3 суми грошових коштів - 28 812,70 грн., яке було об'єднано до зведеного виконавчого провадження за № 57104508; щодо винесення постанови від 02 грудня 2021 року (супровідний лист за № 6430) про повернення виконавчого документу стягувачу - оригіналу виконавчого листа за № 365/48/18, що був виданий 19 липня 2018 року по відкритому виконавчому провадженню за № 57087727 про стягнення з боржника - ОСОБА_3 суми грошових коштів - 23 533,24 грн., яке було об'єднано до зведеного виконавчого провадження за № 57104508; скасувати постанови старшого державного виконавця Яценка Ю.М.: від 02 грудня 2021 року (супровідний лист за № 6432) про повернення виконавчого документу стягувачу - оригіналу виконавчого листа за № 365/133/15-ц по відкритому виконавчому провадженню за № 48414004 про стягнення з боржника - ОСОБА_3 суми грошових коштів - 96 026,86 грн., яке було об'єднано до зведеного виконавчого провадження за № 57104508; від 02 грудня 2021 року (супровідний лист за № 6434) про повернення виконавчого документу стягувачу - оригіналу виконавчого листа за № 365/74/16-ц, що був виданий 20 квітня 2016 року по відкритому виконавчому провадженню за № 52566964 про стягнення з боржника - ОСОБА_3 суми грошових коштів - 28 812,70 грн., яке було об'єднано до зведеного виконавчого провадження за № 57104508; від 02 грудня 2021 року (супровідний лист за № 6430) про повернення виконавчого документу стягувачу - оригіналу виконавчого листа за № 365/48/18, що був виданий 19 липня 2018 року по відкритому виконавчому провадженню за № 57087727 про стягнення з боржника - ОСОБА_3 суми грошових коштів - 23 533,24 грн., яке було об'єднано до зведеного виконавчого провадження за № 57104508; зобов'язати Згурівський ВДВС нанести відповідні відмітки (написи) в оригіналі виконавчого листа за №365/74/16-ц, що був виданий Згурівським районним судом Київської області 20 квітня 2016 року.
Скарга обґрунтована тим, що рішенням Згурівського районного суду Київської області від 05 червня 2015 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 96026,86 грн. 16 червня 2015 року судом було видано виконавчий лист за № 365/133/15-ц. Постановою ВДВС Згурівського районного управління юстиції в Київській області було відкрито виконавче провадження № 484414004. Постановою від 20 листопада 2015 року накладено арешт на все майно боржника та оголошена заборона його відчуження. Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 01 квітня 2016 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 28812,70 грн. 20 квітня 2016 року судом видано виконавчий лист за № 365/74/16-ц. Постановою ВДВС Згурівського районного управління юстиції в Київській області від 04 жовтня 2016 року відкрито виконавче провадження № 52566964. Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 18 червня 2018 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 23533,24 грн. 19 липня 2018 року судом видано виконавчий лист за № 365/48/18. Постановою ВДВС Згурівського районного управління юстиції в Київській області від 27 серпня 2018 року відкрито виконавче провадження № 57087727. Постановою від 29 серпня 2018 року виконавчі провадження № 484414004, № 52566964, № 57087727 об'єднано у зведене виконавче провадження за № 57104508. ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду із скаргами на дії та бездіяльність державного виконавця, які задовольнялись судом. Лише після подання ним великої кількості скарг державний виконавець провів ряд виконавчих дій, які позитивних результатів не дали. За чотири місяці роботи боржника в КМД ПАТ «Укрпошта» на користь стягувача було перераховано лише два перекази в розмірі 177,71 грн. та 136,30 грн., які він до цього часу не отримав. Виходячи із суми відрахувань, ця робота боржника була за сумісництвом. Із основного місця її роботи він відрахувань не отримував. ВДВС не наклав на боржника штрафи за невиконання рішення суду та лише 29 травня 2017 року звернувся до правоохоронних органів щодо притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 382 КК України. Боржник після 2017 року кілька років не подавала обов'язкової щорічної декларації. Після цього нею була подана декларація в кінці грудня 2021 року. Старший державний виконавець Яценко Ю.М. умисно протягом тривалого часу не виконував свої обов'язки. Так, Яценко Ю.М. постановами від 02 грудня 2021 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37, ч. 2 ст. 39, ч. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернув стягувачу виконавчі листи № 365/133/15, № 365/74/16-ц та № 365/48/18 без виконання. ОСОБА_1 вказує про те, що зазначені постанови є незаконними. Крім того, внаслідок повернення постанов знімається заборона боржнику перетинати кордон України, що надає їй можливість назавжди виїхати з України, оскільки офіційний чоловік боржника має громадянство Росії.
Ухвалою Згурівського районного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції передчасно та помилково дійшов висновку про своєчасне та у повному обсязі виконання державним виконавцем усіх виконавчих дій, спрямованих на повне, своєчасне та ефективне виконання судових рішень. Державний виконавець не звертався до органів РАЦСу з метою підтвердження факту, що боржник перебуває у зареєстрованому шлюбі. Також, державний виконавець не звертався до суду у порядку ч. 1 ст. 439 ЦПК України з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання. Таким чином, у порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не вжив всіх заходів щодо розшуку майна боржника. Крім того, усі обов'язкові згідно Закону України «Про виконавче провадження» запити по виконавчих провадженнях за період з 01 квітня 2021 року по 02 грудня 2021 року, які мають надаватись державним виконавцем у електронному вигляді і мають зафіксовану дату та час, були подані з порушенням порядку. Також, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вказав про те, що Згурівським РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) було подано заперечення на скаргу. Однак, такі заперечення не були отримані ОСОБА_1 , матеріали справи не містять доказів їх надсилання іншим учасникам справи, а, відтак, зазначені заперечення у відповідності до вимог ч. 9 ст. 83 ЦПК України не повинні були прийняті судом першої інстанції до уваги. Крім того, суд першої інстанції не виконав свій обов'язок щодо належного обґрунтування судового рішення, не надав відповіді на доречні аргументи апелянта, що є додатковою підставою для скасування зазначеного рішення. Судом першої інстанції були проігноровані та нерозглянуті вимоги ОСОБА_1 про приведення Згурівським РВ ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) у відповідність виконавчого документа, що є порушенням права на справедливий суд, передбачений ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 2 ЦПК України.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на виконанні у Згурівському ВДВС перебували: виконавчий лист № 365/133/15-ц, виданий Згурівським районним судом Київської області 16 червня 2015 року, про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 96 026,59 грн. (ВП № 48414004); виконавчий лист № 365/74/16-ц від 20 квітня 2016 року, виданий Згурівським районним судом Київської області, про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 28 712,70 грн. (ВП №52566964); виконавчий лист № 365/48/18 від 19 липня 2018 року, виданий Згурівським районним судом Київської області, про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 23 533,24 грн (ВП №57104508).
Постановою старшого державного виконавця Згурівського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області Цатурян А.Е. від 29 серпня 2018 року виконавчі провадження №48414004, №52566964, №57104508 були об'єднані до зведеного виконавчого провадження № 57104508.
Постановами старшого державного виконавця Згурівського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Яценка Ю.М. від 02 грудня 2021 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37, ч. 2 ст. 39, ч. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу ОСОБА_1 виконавчі листи № 365/133/15, № 365/74/16-ц, № 365/48/18 без виконання.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані дії та рішення державного виконавця були прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право стягувача ОСОБА_1 порушено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
У відповідності до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника
Відповідно до ч. 1 ст. 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця
З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець не звертався до органів РАЦСу з метою підтвердження факту, що боржник перебуває у зареєстрованому шлюбі.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 439 ЦПК державний виконавець не звертався до суду з поданням для вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.
Заперечуючи проти задоволення скарги, начальник Згурівського ВДВС у Броварському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Сташук Н.В. вказував про те, що державним виконавцем було вчинено всі дії на виявлення майна боржника.
У підтвердження зазначеного, в матеріалах справи містяться акти державного виконавця від 15 липня 2021 року та 10 жовтня 2021 року, відповідно до яких зазначено, що майно, що належало б боржникові, не виявлено.
Однак, зі змісту зазначених актів не можливо ідентифікувати дію, що була вчинена державним виконавцем. Так, з зазначених актів вбачається, що державним виконавцем констатовано факт відсутності майна у боржника. При цьому не зазначено, в результаті яких саме дій зроблено такі висновки, місце виконання таких дій та конкретні обставини, що були встановлені.
Крім того, зі місту акту державного виконавця від 15 липня 2021 року вбачається, що під час складання акту було залучено лише одного понятого ОСОБА_5 . В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи. Враховуючи викладене, зазначені акти не можуть бути прийняті судом до уваги.
Таким чином, приймаючи рішення про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець не дотримався вимог закону про виконавче провадження на що обґрунтовано посилається скаржник у своїй скарзі.
Що стосується вимог скаржника зобов'язати Згурівського ВДВС нанести відповідні відмітки (написи) в оригіналі виконавчого листа за №365/74/16-ц, що був виданий Згурівським районним судом Київської області 20 квітня 2016 року, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. При цьому суд немає права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
При цьому, скаржник не звернув уваги, що не внесення передбачених п. 22 інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року відміток у виконавчих листах про підстави завершення виконавчого провадження, в даному випадку не порушує його прав, виходячи з наступного.
Після скасування судом оскаржуваних постанов державного виконавця, виконавче провадження підлягає поновленню, незалежно від строку, що минув з моменту повернення виконавчого документу стягувачу. Строк на повторне пред'явлення виконавчого листа до виконання, після повернення його стягувачу, починає свій відлік саме після винесення постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, незалежно від того, чи внесена відмітка про це у виконавчому листі.
Враховуючи викладене, висновки суду про відмову у задоволенні скарги не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що в силу вимог ст. 376 ЦПК України є підставою до скасування рішення та ухвалення нового судового рішення по суті вимог скаржника.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції скаржник поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.
Розмір витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу підтверджуються додатком №1 до договору № 22-02/22 про надання правової допомоги від 22 лютого 2022 року, актом №1 приймання-передачі правової допомоги від 07 березня 2022 року, звітом про витрачений час на надання правової допомоги та супутніх витрат від 07 березня 2022 року, квитанцією № 0.0.24799823441.1 від 07 березня 2022 року на суму 4 500 грн.
З матеріалів справи вбачається, що така допомога була надана скаржнику, який за неї сплатив. Обсяг та склад виконаної адвокатом роботи детально викладений в додатку №1 до договору №22-02/22 від 22 лютого 2022 року (а.с. 9, Т.2).
Про неспівмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, та значенням справи для сторони Згурівський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не заявляв.
Враховуючи зазначене, на користь скаржника із Згурівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини вимог (6/7), а саме - у розмірі 4 185 грн.
При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог (6/7), а саме - 425 грн. 32 коп.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 17 лютого 2022 року скасувати та прийняти постанову.
Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Згурівського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яценка Юрія Миколайовича задовольнити частково.
Визнати дії старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яценка Ю.М. щодо винесення постанови від 02 грудня 2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу - оригінала виконавчого листа за № 365/133/15-ц, виданого Згурівським районним судом Київської області 16 червня 2015 року у виконавчому провадженні № 48414004 про стягнення із ОСОБА_3 суми грошових коштів у розмірі 96 026,86 грн., яке було об'єднано до зведеного виконавчого провадження за № 57104508, протиправними.
Визнати дії старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яценка Ю.М. щодо винесення постанови від 02 грудня 2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу - оригінала виконавчого листа за № 365/74/16-ц, виданого Згурівським районним судом Київської області 20 квітня 2016 року у виконавчому провадженні № 52566964 про стягнення із боржника ОСОБА_3 суми грошових коштів у розмірі 28 812,70 грн., яке було об'єднано до зведеного виконавчого провадження за № 57104508, протиправними.
Визнати дії старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яценка Ю.М. щодо винесення постанови від 02 грудня 2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу - оригінала виконавчого листа за № 365/48/18, виданого Згурівським районним судом Київської області 19 липня 2018 року у виконавчому провадженні № 57087727 про стягнення із боржника ОСОБА_3 суми грошових коштів у розмірі 23 533,24 грн., яке було об'єднано до зведеного виконавчого провадження за № 57104508, протиправними.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яценка Ю.М. від 02 грудня 2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу - оригінала виконавчого листа за № 365/133/15-ц, виданого Згурівським районним судом Київської області 16 червня 2015 у виконавчому провадженні № 48414004 про стягнення із ОСОБА_3 суми грошових коштів у розмірі 96 026,86 грн., яке було об'єднано до зведеного виконавчого провадження за № 57104508.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яценка Ю.М. від 02 грудня 2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу - оригінала виконавчого листа за № 365/74/16-ц, виданого Згурівським районним судом Київської області 20 квітня 2016 року у виконавчому провадженні № 52566964 про стягнення із боржника ОСОБА_3 суми грошових коштів у розмірі 28812,70 грн., яке було об'єднано до зведеного виконавчого провадження за № 57104508.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яценка Ю.М. від 02 грудня 2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу - оригінала виконавчого листа за № 365/48/18, виданого Згурівським районним судом Київської області 19 липня 2018 року у виконавчому провадженні № 57087727 про стягнення із боржника ОСОБА_3 суми грошових коштів у розмірі 23533,24 грн., яке було об'єднано до зведеного виконавчого провадження за № 57104508.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути із Згурівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місце знаходження - вул. Українська, 13, смт. Згурівка, Київської області, ідентифікаційний код 34749497, на користь ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 185 (чотири тисячі сто вісімдесят п'ять) гривень та 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень 32 копійки судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 29 липня 2022 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.