1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 18 липня 2022 року апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2021 року,
за участю: прокурора захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 та скасовано повідомлення виконувача обов'язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 від 09 листопада 2020 року про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 343 КК України в рамках кримінального провадження № 12020000000000493.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 343 КК України від 09 листопада 2020 року здійснено неуповноваженою на те особою.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги захисника про скасування повідомлення про підозру.
Прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступне.
Зокрема, прокурор вважає, що слідчий суддя прийшов до помилкового висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 вручено здійснено неуповноваженою на те особою.
Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 11 Закону України «Про прокуратуру», у разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури.
Згідно з наказом керівника Київської міської прокуратури № 97 від 23 вересня 2020 року обов'язки керівника Київської міської прокуратури у разі його відсутності виконує один із заступників керівника Київської міської прокуратури згідно з наказом.
Наказом Генерального прокурора № 72вк від 06 листопада 2020 року, керівнику Київської міської прокуратури ОСОБА_9 надано відпустку тривалістю 1 календарний день на 09 листопада 2020 року. Цим же наказом, передбачено, що на час відпустки ОСОБА_9 виконання обов'язків керівника Київської міської прокуратури покладено на першого заступника керівника цієї прокуратури ОСОБА_8 .
Вказані вище накази є чинними і до цього часу рішення про їх скасування не приймалось.
Крім того, відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 3 КПК України, керівником органу прокуратури є Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень
З огляду на вказані вище вимоги нормативних актів, на переконання прокурора, виконуючи обов'язки керівника Київської міської прокуратури, 09 листопада 2020 року ОСОБА_8 був наділений повноваженнями керівника міської прокуратури та був зобов'язаний виконувати покладені на нього у зв'язку з цим обов'язки, у тому числі, щодо складання, перевірки та підписання письмового повідомлення про підозру адвокату ОСОБА_7 .
Також, прокурор зазначає, що ухвала слідчого судді містить дані, які не відповідають дійсності, зокрема, про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000493 не завершено.
Так, 24 грудня 2020 року процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 , враховуючи, що під час досудового розслідування кримінального провадження зібрано достатньо доказів для передання обвинувального акту до суду, відповідно до вимог ст.ст. 290, 291, 293 КПК України надано доручення слідчому на повідомлення сторонам кримінального провадження про завершення досудового розслідування та на відкриття матеріалів кримінального провадження №12020000000000493 для ознайомлення.
Підозрювана у судове засідання не з'явилася, повідомлення про дату, час та місце судового засідання завчасно направлено на її електрону адресу, а також повідомлено її захисника, будь-яких клопотань від неї до початку судового розгляду до суду не надходило, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутності підозрюваної, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України. При цьому, колегія суддів приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, думку захисника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів справи видно, що скарга на повідомлення про підозру розглянута слідчим суддею за відсутності прокурора, копія постановленого рішення надійшла на адресу Київської міської прокуратури 19 жовтня 2021 року, і 21 жовтня того ж року прокурором подано апеляційну скаргу, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що у даному випадку строк апеляційного оскарження прокурором не пропущений.
Як убачається з матеріалів судового провадження, в рамках кримінального провадження № 12020000000000493, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 травня 2020 року, ОСОБА_7 повідомлено про підозру в опорі працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків; впливі у будь-якій формі на працівників правоохоронного органу, з метою перешкодити виконанню ними службових обов'язків, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 342 КК України.
01 червня 2021 року захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою на повідомлення виконувача обов'язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 від 09 листопада 2020 року про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 343 КК України в рамках кримінального провадження № 12020000000000493.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2021 року скаргу захисника задоволено.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується та вважає, що воно підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главами 22, 37 КПК України.
Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_7 є адвокатом, членом Національної асоціації адвокатів України, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та у порядку, що передбачені Законом України «Про адвокатську діяльність».
Статтею 480 КПК України визначено, що відносно адвоката здійснюється особливий порядок кримінального провадження.
Згідно зі ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру здійснюється адвокату Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень. Генеральний прокурор (виконувач обов'язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів судового провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 343 КК України, було здійснено виконувачем обов'язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 .
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 11 Закону України «Про прокуратуру», у разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури.
Згідно з наказом керівника Київської міської прокуратури № 97 від 23 вересня 2020 року обов'язки керівника Київської міської прокуратури у разі його відсутності виконує один із заступників керівника Київської міської прокуратури згідно з наказом.
Наказом Генерального прокурора № 72вк від 06 листопада 2020 року, керівнику Київської міської прокуратури ОСОБА_9 надано відпустку тривалістю 1 календарний день на 09 листопада 2020 року. Цим же наказом, передбачено, що на час відпустки ОСОБА_9 виконання обов'язків керівника Київської міської прокуратури покладено на першого заступника керівника цієї прокуратури ОСОБА_8 .
За таких обставин, на переконання колегії суддів, перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , тимчасово виконуючи обов'язки керівника Київської міської прокуратури, в розумінні ст. 481 КПК України, був керівником згаданої прокуратури, а отже, мав повноваження здійснювати повідомлення про підозру адвокатові.
Аналогічні обставини були також предметом дослідження колегії Касаційного кримінального суду у справі № 404/6345/16-к, яка дійшла висновку, що складення та підписання виконувачем обов'язків прокурора регіональної прокуратури повідомлення про підозру спеціальному суб'єкту, що відноситься до кола осіб, визначених ст. 480 КПК України, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Погодившись з обґрунтуванням скарги сторони захисту, слідчий суддя ухвалив рішення про задоволення скарги, яке суперечить вищевказаним вимогам закону, тим самим допустив невідповідність висновків фактичним обставинам, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Апеляційний суд вбачає обґрунтованість підозри в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна з прийняттям апеляційним судом нової ухвали, якою у задоволенні скарги на повідомлення про підозру слід відмовити та, відповідно залишити без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 404, 405, 407, 422, 480, 481 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2021 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 та скасовано повідомлення виконувача обов'язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 від 09 листопада 2020 року про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 343 КК України в рамках кримінального провадження № 12020000000000493, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на повідомлення виконувача обов'язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 від 09 листопада 2020 року про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 343 КК України в рамках кримінального провадження № 12020000000000493.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 761/20076/21 Справа №11-сс/824/501/2022 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_11 Доповідач: ОСОБА_1