Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/402/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 383 (177) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
27.07.2022 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2022 року, яким:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку с.Обертасово, Кіровоградського району, пенсіонерку, не одружену, із середньою спеціальною освітою, не маючу утриманців, депутатом будь-якого рівня рад та інвалідом не являється, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України та призначено їй покарання:
- за ч.1 ст.383 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік;
- за ч.1 ст.384 КК України - у виді позбавлення волі на 2 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання звільнено з іспитовим строком на 1 рік.
Відповідно до ч.1 ст.76 КК України, покладено на ОСОБА_7 на період іспитового строку наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено питання щодо речових доказів,
Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнана винуватою за те, що вона вчинила завідомо неправдиве повідомлення слідчому про вчинення кримінального правопорушення та введення в оману уповноваженого органу, а саме завідомо неправдиве показання свідка, за наступних обставин.
01.09.2021 (точного часу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_7 знаходилася на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Перебуваючи у вказаному місці у ОСОБА_7 раптово виник умисел на завідомо неправдиве повідомлення слідчому про вчинення кримінального правопорушення.
Цього ж дня о 11.30 год. ОСОБА_7 , реалізуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, зателефонувала оператору лінії «102», якому повідомила про начебто вчинений злочин та необхідність допомоги правоохоронних органів.
01.09.2021 приблизно о 12.40 год., знаходячись за адресою АДРЕСА_2 , по приїзду за викликом слідчо-оперативної групи відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, ОСОБА_7 завідомо неправдиво повідомила слідчому слідчо-оперативної групи відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області - слідчому слідчого відділення відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_9 про начебто вчинене кримінальне правопорушення, а саме про те, що 27.08.2021 в період часу з 11.00 до 12.00 її донька - ОСОБА_10 та її онука - неповнолітня ОСОБА_11 пішли з дому та їх місце знаходження невідоме.
При цьому ОСОБА_7 достовірно знала та усвідомлювала, що вказаний факт не відповідає дійсності, так як їй було відоме місцезнаходження ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які на час здійснення ОСОБА_7 вищевказаного повідомлення оператору лінії «102» та приїзду слідчо-оперативної групи знаходилися за їх спільним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Слідчий слідчого відділення відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_9 , виконуючи вимоги КПК України та відомчих нормативних актів МВС та Національної поліції України, заповнила бланк протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, до якого внесла отримані від ОСОБА_7 відомості про начебто скоєне кримінальне правопорушення, після чого ОСОБА_7 , будучи ознайомленою зі змістом заяви та попередженою слідчим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, засвідчила своїми підписами у відповідних графах бланку правильність внесених з її слів слідчим слідчого відділення ОСОБА_9 відомостей до протоколу прийняття заяви.
Подання ОСОБА_7 указаної заяви, якою слідчого неправдиво повідомлено про вчинення кримінального правопорушення, послугувало внесенню відомостей про начебто скоєне кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121020000664, кваліфікація - п.1 ч.2 ст.115 КК України та подальшого проведення досудового розслідування.
Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними та протиправними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.383 КК України.
Крім того, 02.09.2021 ОСОБА_7 приблизно о 11.30 год. знаходилась за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 .
Перебуваючи у вказаному місці у ОСОБА_7 раптово виник умисел на введення в оману уповноваженого органу, а саме на завідомо неправдиве показання свідка під час проведення досудового розслідування.
Реалізуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, 02.09.2021 в період часу з 11.40 год. по 11.50 год. ОСОБА_7 , під час допиту її в якості свідка по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121020000664, кваліфікація - п.1 ч.2 ст.115 КК України, надала оперуповноваженому сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_12 завідомо неправдиві показання свідка, а саме про те, що 27.08.2021 в період часу з 11.00 год. до 12.00 год. її донька - ОСОБА_10 та її онука - неповнолітня ОСОБА_11 пішли з дому та їх місце знаходження станом на 02.09.2021 невідоме.
При цьому ОСОБА_7 достовірно знала та усвідомлювала, що зазначених подій не було та вказані показання не відповідають дійсності.
Оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_12 , виконуючи вимоги КПК України та відомчих нормативних актів МВС та Національної поліції України, заповнив бланк протоколу допиту свідка, до якого вніс отримані від ОСОБА_7 відомості про начебто скоєне кримінальне правопорушення, після чого ОСОБА_7 , будучи ознайомленою з текстом показань та попередженою оперуповноваженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка під час провадження досудового розслідування, засвідчила своїми підписами у вказаному протоколі допиту правильність внесених з її слів оперуповноваженим ОСОБА_12 відомостей до протоколу допиту.
Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними та протиправними діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.384 КК України.
Не погоджуючись з рішенням районного суду прокурор в апеляційній скарзі просить вирок Знам'янського міськрайонного суду від 18.05.2022 стосовно ОСОБА_7 скасувати частково у зв'язку з істотними порушеннями норм кримінального процесуального законодавства та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винною та призначити покарання за ч. 1 ст. 383 КК України у виді 1 року позбавлення волі, за ч. 1 ст. 384 КК України - у виді 6 місяців арешту.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік, поклавши на неї обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.
В іншій частині вирок залишити без змін.
В обґрунтування свої вимог зазначає, що санкцією ч. 1 ст. 384 КК України передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Натомість, за вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 384 КК України призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, що взагалі не передбачено санкцією вищевказаної частини статті Кримінального кодексу України, так як, найтяжчим покаранням відповідно до санкції вищевказаної статті є покарання у виді обмеження волі.
Таким чином, суд першої інстанції при ухваленні вироку безпідставно та незаконно призначив ОСОБА_7 за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 384 КК України, вид покарання який не передбачено санкцією відповідної статті Кримінального кодексу України, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення норм кримінального процесуального закону, що, в свою чергу, перешкодило суду ухвалити законне те обґрунтоване рішення.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу частково та просила вирок суду змінити, обвинувачену, яка не заперечувала проти апеляційних вимог прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити виходячи з наступного.
Згідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновок районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України за обставин, викладених у вироку, підтверджуються сукупністю зібраних органами досудового розслідування доказами, які досліджені судом першої інстанції у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.
Оскільки, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України учасниками судового провадження не оскаржуються фактичні обставини вчинення правопорушення в апеляційному порядку, колегія суддів не входить до оцінки доказів провадження, тому вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_7 винуватою за завідомо неправдиве повідомлення слідчому про вчинення кримінального правопорушення та введення в оману уповноваженого органу, а саме завідомо неправдиве показання свідка та правильно кваліфікував її дії за ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України.
Разом з тим, колегія суддів вважає слушними апеляційні доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, виходячи з такого.
Відповідно до положень п.п.1, 2 ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу.
Санкція ч. 1 ст. 384 КК України передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Суд першої інстанції призначаючи покарання ОСОБА_7 врахував ступінь тяжкості вчинених обвинуваченою кримінальних правопорушень, які згідно зі ст.12 КК України є нетяжкими злочинами, мотив та мету їх вчинення, а також дані про особу обвинуваченої, яка є раніше не судимою, пенсіонеркою, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, висновок досудової доповіді, згідно з якою виправлення обвинуваченої можливе без застосування позбавлення та обмеження волі. Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої суд першої інстанції визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.
Виходячи з цих підстав, районний суд прийшов до висновку про необхідність призначити обвинуваченій покарання у межах санкції ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України та можливості застосування до обвинуваченої положень ст.75 КК України, а саме: звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням із покладенням обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком щодо призначення покарання, оскільки з урахуванням наведених обставин справи та особи ОСОБА_7 , звільнення особи від призначеного покарання з випробуванням є необхідним і достатнім для виправлення останньої та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень обвинуваченою.
Разом з цим, апеляційні доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність є слушними, оскільки обвинуваченій за ч. 1 ст. 384 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, що не передбачено санкцією даної статті Кримінального кодексу України.
Таким чином, суд першої інстанції при ухваленні вироку безпідставно та незаконно призначив ОСОБА_7 за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 384 КК України, вид покарання який не передбачено санкцією відповідної статті Кримінального кодексу України, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення норм кримінального процесуального закону, що, в свою чергу, перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Згідно із п.4 ч.1 ст.409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що прокурор під час апеляційного розгляду уточнила апеляційні вимоги та просила вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2022 року стосовно ОСОБА_7 змінити в частині призначеного покарання, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 413, 418, 419, 424 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2022 року, стосовно ОСОБА_7 - змінити в частині призначеного покарання.
ОСОБА_7 вважати засудженою:
- за ч. 1 ст. 383 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 /один/ рік;
- за ч. 1 ст. 384 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 /шість/ місяців.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупностю кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 1 /один/ рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на на 1 (один) рік.
Відповідно до ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_7 на період іспитового строку наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4