22.07.2022 Єдиний унікальний номер 205/10167/21
Провадження № 2/205/354/22
22 липня 2022 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Саруханової К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,
ПрАТ «СК «Українська страхова група»» 23 листопада 2021 року звернулось до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача як відшкодування шкоди 9 299,60 грн. та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
Позов мотивований тим, що 18 грудня 2017 року між ПрАТ «СК «Українська страхова група» та ПІІ «ВІП-Рент» був укладений договір добровільного страхування майна № 28-0199-2700/18-2462, предметом якого було страхування транспортного засобу марки «Фольксваген Гольф», д.р.н. НОМЕР_1 . 15 листопада 2018 року у м. Дніпро відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фольксваген Гольф», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобілю «ТАТА», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2019 року встановлено, що вказана ДТП відбулась з вини відповідача. 21 листопада 2018 року до позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. 11 січня 2019 року позивачем складено страховий акт № СТОКА-7644. Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 9 299,60 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2021 року відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні та встановлено для відповідача п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подачі відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Представник позивача у заяві від 24 січня 2022 року просила розглядати справу без її участі, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщався належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. Письмових заяв та/або відзиву не надходило.
На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 18 грудня 2017 року між ПрАТ «СК «Українська страхова група» та ПІІ «ВІП-Рент» був укладений генеральний договір добровільного страхування майна № 28-0199-2700/18-2462, предметом якого було страхування транспортного засобу марки «Фольксваген Гольф», д.р.н. НОМЕР_1 (а.с. 5-7).
15 листопада 2018 року у м. Дніпро відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фольксваген Гольф», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобілю «ТАТА», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 10-11).
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2019 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 12-13).
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
21 листопада 2018 року до позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 14).
11 січня 2019 року позивачем складено страховий акт № СТОКА-7644 (а.с. 16).
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 9 299,60 грн. (а.с. 22).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
У цій справі ПАТ «СК «Українська страхова група» здійснило відшкодування регламентної виплати потерпілій у ДТП особі за страховика винної особи, оскільки цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП не була застрахованою.
Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
При застосуванні наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону №1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Таким чином, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв'язку у сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги законні та обґрунтовані, а, отже, підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. покладається на відповідача.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15-16, 979, 993, 1166 ЦК України, ст. ст. 25, 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 4, 12-13, 81, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258-259, 263-266, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України,
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»» (код ЄДРПОУ: 30859524, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федорова, буд. 32, літ. А) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»» відшкодування шкоди в розмірі 9 299,60 грн. (дев'ять тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень 60 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»» судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 26 липня 2022 року.
Суддя Н.В. Басова