Ухвала
Іменем України
02 серпня 2022 року
м. Київ
провадження № 51-2267 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 грудня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 травня 2022 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Захисник ОСОБА_4 звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій порушувала питання про перегляд у касаційному порядку постановлених щодо ОСОБА_5 судових рішень, просила їх одночасно скасувати, закрити кримінальне провадження, а також ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ст. 127, ч. 2, ст. 146, ч. 1 ст. 125 КК України, та виправдати.
Мотиви Суду
Статтею 427 КПК України встановлено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує зазначення доводів із їх належним обґрунтуванням.
Усупереч наведених положень, захисник ОСОБА_4 , порушуючи питання про скасування судових рішень, у своїй касаційній скарзі не наводить правового обґрунтування щодо їх незаконності з наведених підстав, передбачених ст. 438 КПК України. Натомість, висловлює власне бачення події, наводить доводи, які стосуються неповноти розгляду, оскаржує фактичні обставини справи, не погоджується з оцінкою доказів та визнання їх допустимими, що з огляду на положення ст. 433 КПК України не є предметом розгляду суду касаційної інстанцій.
До того ж, зі змісту касаційної скарги, захисник фактично вказує на незаконність вироку суду першої інстанції, проте взагалі не обґрунтовує свої вимоги щодо необхідності скасування чи зміни ухвали апеляційного суду та не вказує, які конкретно доводи апеляційних скарг, у порушення вимог ст. 419 КПК України, суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Крім того, як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник ОСОБА_4 просить скасувати вирок й ухвалу, а кримінальне провадження - закрити. Однак, у прохальній частині своєї скарги просить ці судові рішення скасувати та постановити новий вирок, яким виправдати засудженого ОСОБА_5 . Отже, мотивувальна та прохальна частини скарги суперечать одна одній.
Разом з цим, п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинні бути викладені вимоги особи, яка її подає. Ці вимоги мають узгоджуватися із положеннями ст. 436 цього Кодексу, а саме, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Проте, вимоги захисника ОСОБА_4 про скасування вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 грудня 2021 року, ухвали Полтавського апеляційного суду від 24 травня 2022 року та постановлення касаційним судом нового вироку, яким виправдати засудженого ОСОБА_5 , у звязку із недоведенням винуватості та відсутністю в діях засудженого складу злочину, не узгоджуються з наведеною нормою закону.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
З цих підстав Суд постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6