Ухвала
02 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 755/2451/20
провадження № 61-7300ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича як представника ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича, ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна, ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна із чужого незаконного володіння,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Рогача В. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 липня 2019 року, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,40 кв. м за Акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - АТ «Дельта Банк); скасувати запис про право власності № 32524566 від 19 липня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, внесений на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Рогача В. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 липня 2019 року; витребувати нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 45,40 кв. м за АТ «Дельта Банк» з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та передати його на користь ОСОБА_1 ; скасувати запис про право власності № 34475263 від 05 грудня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, внесений на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Шевченко І. Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 грудня 2019 року (індексний номер 50036013).
Дніпровський районний суд м. Києва рішенням від 16 листопада 2021 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 липня 2019 року, індексний номер: 47920669 від 24 липня 2019 року 11:20:17, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за АТ «Дельта Банк». В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Київський апеляційний суд постановою від 28 червня 2022 року апеляційні скарги адвоката Гродовської О. П. як представника ОСОБА_2 та АТ «Дельта Банк» задовольнив частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року в частині вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача В. В. скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Адвокат Касьяненко Д. Л. як представник ОСОБА_1 28 липня 2022 року подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 28 червня 2022 року (повний текст якої складено 07 липня 2022 року) у вищевказаній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У касаційній скарзі адвокат Касьяненко Д. Л. як представник ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження
Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов'язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Позовну заяву подано у лютому 2020 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 102,00 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у справі).
Ураховуючи те, що в касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 28 червня 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено лише в частині однієї немайнової вимоги, тому судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку становить 1 681,60 грн (840,80 грн х 200 %).
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 681,60 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 1 681,60 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича як представника ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 червня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев