Ухвала
02 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 591/5362/18
провадження № 61-6528ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Вдовіченком Олександром Леонідовичем, на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року, додаткове рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 лютого 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 14 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Коваль Наталія Миколаївна, про визнання заповіту недійним,
У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Коваль Н. М., про визнання заповіту недійним.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі додаткової посмертної психіатричної експертизи відмовлено.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним з моменту посвідчення заповіт ОСОБА_4 , складений на ім'я ОСОБА_1 від 17 серпня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Коваль Н. М.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 лютого 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судово-психіатричної експертизи у розмірі 4 714,68 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Постановою Сумського апеляційного суду від 14 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року та додаткове рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 лютого 2022 року - без змін.
У липні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Вдовіченком О. Л., на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року, додаткове рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 лютого 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 14 червня 2022 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Щодо касаційного оскарження ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року
Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Ухвала Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання про призначення у справі додаткової посмертної психіатричної експертизи не відноситься до переліку ухвал, які підлягають касаційному оскарженню.
Ураховуючи те, що заявник оскаржує ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання про призначення у справі додаткової посмертної психіатричної експертизи, касаційна скарга в частині оскарження цієї ухвали суду першої інстанції не може бути прийнята до провадження, оскільки вона не підлягає касаційному оскарженню відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Вдовіченком О. Л., в частині оскарження ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року слід відмовити.
Щодо касаційного оскарження рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року, додаткового рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 лютого 2022 року та постанови Сумського апеляційного суду від 14 червня 2022 року
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:
1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;
4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;
5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;
6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;
8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або
2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або
3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або
4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Як на підстави касаційного оскарження вказаних судових рішень ОСОБА_1 посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України), проте не зазначає підстави (підстав), на яких (якій) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстав (підстави) щодо касаційного оскарження додаткового рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 лютого 2022 року, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Також касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки викладаючи вимогу про скасування рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року та додаткового рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 лютого 2022 року, заявник не пред'являє вимог до постанови Сумського апеляційного суду від 14 червня 2022 року, що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
За приписами статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Отже, ОСОБА_1 необхідно уточнити касаційну скаргу, прохальна частина якої повинна бути сформульована відповідно до положень статті 409 ЦПК України, із зазначенням судових рішень, які він просить скасувати, а також яке рішення просить ухвалити за результатами розгляду його касаційної скарги; зазначити у касаційній скарзі підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав) та направити на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги та копії скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з вимогами частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу в частині оскарження рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року, додаткового рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 лютого 2022 року та постанови Сумського апеляційного суду від 14 червня 2022 року слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Вдовіченком Олександром Леонідовичем, на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Коваль Наталія Миколаївна, про визнання заповіту недійним відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Вдовіченком Олександром Леонідовичем, на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2021 року, додаткове рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 лютого 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 14 червня 2022 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. А. Воробйова
Ю. В. Черняк