Ухвала
25 липня 2022 року
м. Київ
справа № 441/631/21
провадження № 61-6767ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу адвоката Олексик Ірини Михайлівни, на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 30 грудня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання незаконним розрахунку заборгованості за аліментами,
У березні 2021 року ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом та просила визнати незаконним розрахунок заборгованості по аліментах від 16 березня 2021 року ОСОБА_2 , проведеного державним виконавцем Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області під час виконання виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-816 від 8 листопада 2006 року, виданого Городоцьким районним судом Львівської області, про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно з ОСОБА_3 .
Позов мотивувала тим, що під час виконання виконавчого листа від 08 листопада 2006 року № 2-816 державний виконавець провів перерахунок заборгованості по аліментах (лист від 17 березня 2021 року № 19.16-20/2531) у зв'язку з чим нараховано заборгованість по виконавчому листу в розмірі 121 329,00 грн, з яких сплачено 5 130,00 грн; стверджує, що заборгованість боржника - 116 199,04 грн, з розрахунком якої не погоджується.
Рішенням від 30 грудня 2021 року Городоцький районний суд Львівської області у позові відмовив, стягнув з ОСОБА_1 908,00 грн судового збору.
Постановою від 16 червня 2022 року Львівський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишив без задоволення, а рішення районного суду від 30 грудня 2021 року без змін.
У липні 2022 року ОСОБА_1 , звернуласьдо Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 30 грудня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 червня 2022 року.
Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, особа, яка подала касаційну скаргу, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Однак, таке право на касаційне оскарження не є абсолютним та безумовним, скаржник зобов'язаний обґрунтувати причини такого звернення, що дозволяють ініціювати проведення судового розгляду справи в третій раз.
Так, у положенні частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, акцентується увага на тому, що скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.
Всі мотивування особи, яка подає касаційну скаргу, вже були предметом розгляду в судах двох інстанцій і не потребують додаткового перегляду.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) зазначила, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначений баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, за статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Малозначна справа як справа незначної складності є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована у розділі «Загальні положення» цього Кодексу, яка поширюється і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
При цьому суд дослідив та взяв до уваги предмет позову, складність справи тазначення справи для сторін і суспільства.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що судові рішення, які оскаржені, прийняті у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 30 грудня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання незаконним розрахунку заборгованості за аліментами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська