20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 237/3566/17
провадження № 61-13886св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання ОСОБА_1 та його представника - адвоката Воротиленка Олександра Сергійовича про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду,
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
15 липня 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання позивача та його представника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частинами третьою, п?ятою статті 403 ЦПК України.
Клопотання мотивоване неврахуванням апеляційним судом в оскарженій постанові висновків Верховного Суду щодо пропуску строку на звернення до суду з зустрічною позовною заявою як достатньої причини для її повернення заявнику.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду (частина третя статті 403 ЦПК України).
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики (частина п'ята статті 403 ЦПК України).
Тлумачення змісту частин третьої, п'ятої статті 403 ЦПК України свідчить, що клопотання має містити обґрунтування необхідності про передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Аналіз змісту клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та матеріалів справи свідчить про відсутність виключної правової проблеми у цій справі. Особою, яка звернулася із клопотаннями, не наведено, яким чином передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду сприятиме розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Також не надано обґрунтування наявності різної правозастосовної практики у цій категорії спорів.
Виключна правова проблема як така має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників. Кількісний показник означає, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити наступні обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами були допущені істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.
При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.
У клопотанні відсутнє обґрунтування кількісного та якісного показників, які б свідчили про наявність виключної правової проблеми.
Посилаючись на частину третю статті 403 ЦПК України як на підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, заявники констатували факт неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, проте не зазначили від якого саме висновку пропонується відступити.
За таких обставин у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.
Керуючись статями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 та його представника - адвоката Воротиленка Олександра Сергійовича про передачу справи № 237/3566/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук