02 серпня 2022 року
м. Київ
справа №160/8090/21
адміністративне провадження №К/990/18264/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі № 160/8090/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «АДВЕРС» до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
18 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі № 160/8090/21.
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються вимоги та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
У тексті касаційної скарги скаржник посилається на те, що адвокатський запит не є запитом що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб'єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокатської інформації для надання правової допомоги клієнту, у зв'язку з чим відносини, які склалися між позивачем та Офісом Генерального прокурора щодо зобов'язання надати відповідь на адвокатський запит, не є публічно-правовим у розумінні КАС України.
На обгрунтування своєї позиції відповідач посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №826/2106/17, від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а та від 05 червня 2018 року у справі №826/13340/15, Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 826/645/16, від 05 вересня 2019 року у справі № 821/429/17, Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-1666а15.
Таким чином, на думку скаржника провадження у справі підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки судами не взято до уваги, що з огляду на зміст правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі, та заявлених позовних вимог, оскарження дій Офісу Генерального прокурора, що не пов'язані із сферою управлінської діяльності має відбуватися в рамках кримінального провадження, що виключає можливість розгляду поданого позивачем позову в порядку адміністративного судочинства.
У касаційній скарзі відповідач у якості підстав касаційного оскарження судових рішень зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі №826/7244/18.
Доводи касаційної скарги у цій частині побудовані на незгоді скаржника із висновками судів попередніх інстанцій по суті спору, що знайшло своє відображення в прохальній частині касаційної скарги, де скаржник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Разом із тим Суд звертає увагу скаржника, що підстави для скасування судових рішень і закриття провадження у справі визначено частиною першою статті 354 КАС України.
Натомість підстави для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення визначено частиною першою статті 351 КАС України.
Ураховуючи суперечність змісту касаційної скарги із її прохальною частиною, скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції.
Крім того, в порушення вимог статті 330 КАС України, до касаційної скарги додано документ про сплату судового збору в розмірі меншому ніж передбачено законом.
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн.
Із текстів рішень судів попередніх інстанцій встановлено, що позов у цій справі заявлено у 2021 році юридичною особою та заявлено одну вимогу й похідну від неї.
Отже, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 4540 грн (2 270 грн х 200%).
Як вбачається з доданого до касаційної скарги платіжного доручення №2388 від 01 липня 2022 року скаржник сплатив судовий збір у сумі 3 632 грн.
Таким чином, відповідачу потрібно доплатити судовий збір на суму 908 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Враховуючи викладене, касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням скаржнику строку для виправлення вказаних недоліків шляхом уточнення вимог до суду касаційної інстанції та подання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі № 160/8090/21 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді А. Г. Загороднюк
Л. О. Єресько