02 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 280/2405/21
адміністративне провадження № К/9901/43881/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 280/2405/21
за позовом Акціонерного товариства (далі - АТ) «ДТЕК Дніпроенерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Нацкомісія) про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Нацкомісії
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2021, ухвалене у складі головуючого судді Сацького Р.В.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Бишевської Н.А., суддів Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
І. РУХ СПРАВИ
1. 25.03.2021 АТ «ДТЕК Дніпроенерго» звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Нацкомісії від 10.03.2021 № 394 «Про накладення штрафу на АТ «ДТЕК Дніпроенерго», якою на позивача накладено штраф за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії.
Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на незаконність спірної постанови про накладення штрафу, оскільки жодних порушень вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії позивачем не допущено.
2. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 18.06.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021, задовольнив позовні вимоги.
3. 30.11.2021 Нацкомісією звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 20.12.2021 поновив Нацкомісії строк на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2021 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021 у справі №280/2405/21; відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. У справі, яка розглядається суди встановили, що за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки дотримання АТ «ДТЕК Дніпроенерго» вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, а саме щодо обов'язку ліцензіатів, які виробляють електроенергію із використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електроенергії відповідачем складено акт від 12.02.2021 № 79, у якому зафіксовано виявлені перевіркою порушення.
10.03.2021 Нацкомісія, в результаті розгляду на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, та підставі акта позапланової невиїзної перевірки від 12.02.2021 № 79, проведеної відповідно до постанови Нацкомісії від 25.01.2021 № 85 «Про проведення позапланових невиїзних перевірок АТ «ДТЕК Дніпроенерго», Публічного АТ «Донбасенерго», АТ «ДТЕК Західенерго», ПАТ «Центренерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», встановлено, що АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не дотримано вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджені постановою Нацкомісії від 27.12.2017 № 1467 (далі - Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії), а саме:
частини шостої статті 30 Закону України 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VIII) щодо обов'язку виробників, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії;
пункту 4 розділу V Правил про безпеку постачання електричної енергії, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 27.08.2018 № 448 (далі - Правила про безпеку постачання електричної енергії), у частині обов'язку учасників ринку електричної енергії невідкладно повідомляти Міністерство енергетики України, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії;
підпункту 40 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, щодо обов'язку ліцензіатів, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
10.03.2021 на підставі акта від 12.02.2021№ 79 Нацкомісія прийняла постанову № 394 «Про накладення штрафу на АТ «ДТЕК Дніпроенерго», якою на АТ «ДТЕК Дніпроенерго» накладено штраф у розмірі 1 700 000, 00 грн за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії.
Не погоджуючись із такою постановою відповідача АТ «ДТЕК Дніпроенерго» звернулось до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив із відсутності вини позивача у зменшенні складу вугілля, і як наслідок у порушенні приписів чинного законодавства щодо обов'язку забезпечувати необхідний, гарантований запас вугілля на складах, оскільки на початок осінньо-зимового періоду у позивача було накопичено достатні запаси вугілля. Зменшення цих запасів відбулось не внаслідок умисних дій позивача, а у зв'язку з тим , що відбулись зміни прогнозного балансу затребуваності електричної енергії у бік збільшення і фактичного збільшення виробництва електроенергії за вказівками Регулятора.
Окрім того, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, вказав на те, що відповідач необґрунтовано застосував до позивача санкцію у вигляді максимально можливого штрафу. За аналогічні порушення норм закону відповідачем по відношенню до інших учасників ринку застосовані більш м'які санкції аж до попередження, тобто відповідне оскаржуване рішення є недобросовісним та таким, що порушує принцип рівності. Оспорюване рішення є непропорційним, оскільки не враховує дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для позивача, та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Касаційна скарга відповідача мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення частини шостої статті 30 Закону № 2019-VIII, пункту 4 розділу V Правил про безпеку постачання електричної енергії, підпункту 40 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, пункту 4 розділу ІІ Порядку формування прогнозного балансу електричної енергії об'єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26.10.2018 № 539. Окрім того, Нацкомісія з посиланням на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 480/2675/20, зазначає, що якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки Нацкомісією виявлено порушення у діяльності суб'єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою, з урахуванням вимог частини п'ятої статті 77 Закону № 2019-VIII, є дискреційним повноваженням Нацкомісії.
8. У відзиві на касаційну скаргу відповідача АТ «ДТЕК Дніпроенерго» вказує на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку із чим просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки положеннями статті 22 Закону № 1540-VIII визначено, що при застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
10. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Повноваження Нацкомісії у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом Закону України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII) та Законом № 2019-VIII.
12. Згідно зі статтею 1 Закону № 1540-VIII Нацкомісія (Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
13. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг (частина друга статті 3 Закону № 1540-VIII).
14. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема: ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; порядки контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов; порядок ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Регулятором.
15. Частинами першою-третьою статті 19 Закону № 1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
16. Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: 1) подання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; 2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; 3) обґрунтоване звернення суб'єктів господарювання та споживачів про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; 4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок; 5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.
Під час проведення позапланової виїзної перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки (частина сьома статті 19 Закону № 1540-VIII).
17. Відповідно до пункту 8 статті 19 Закону № 1540-VIII позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.
Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є: 1) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації або необхідність перевірки достовірності такої інформації; 2) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірних даних у звітності або необхідність перевірки достовірності таких даних в установлений Регулятором строк або в інших документах; 3) неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора; 4) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення; 5) обґрунтоване звернення суб'єкта господарювання або споживача про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж, мереж централізованого водопостачання та/або водовідведення, порушення ліцензійних умов та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення ліцензійних умов; 6) виявлення під час аналізу звітності або моніторингу нецільового використання коштів, передбачених встановленою структурою тарифів та/або схваленою інвестиційною програмою.
Позапланова невиїзна перевірка суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, може проводитися без попередження заздалегідь.
Згода суб'єкта, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, його повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, його присутність під час проведення такої перевірки є необов'язковими.
Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення порушень законодавства та їх перелік або про відсутність порушень) суб'єкт господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, повідомляється рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки.
18. Положеннями частин четвертої та п'ятої статті 19 Закону № 1540-VIII визначено, що під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб'єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом; 7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
19. Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг регламентована положеннями статті 22 Закону № 1540-VIII, за правилами частини другої якої за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді, зокрема, накладення штрафу.
20. У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (частина третя статті 22 Закону №1540-VIII).
21. Частиною четвертою статті 22 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом та, зокрема Законом № 2019-VIII.
22. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 77 Закону № 2019-VIII правопорушеннями на ринку електричної енергії є недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
23. Частиною третьою статті 77 Закону № 2019-VIII передбачено, що у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
24. Пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII передбачено, що регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у розмірі від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.
25. При цьому, згідно із частиною дванадцятою статті 2 Закону № 2019-VIII рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності.
Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети - задоволення загальносуспільного інтересу.
Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб'єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.
Згідно з принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень не можуть призводити:
до юридичного або фактичного обсягу прав та обов'язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов'язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо лише така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу;
до юридичного або фактичного обсягу прав та обов'язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов'язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу.
Дія принципів пропорційності, прозорості і недискримінації поширюється також на учасників ринку електричної енергії у випадках, передбачених цим Законом.
26. Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
27. В свою чергу, обов'язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов'язок суб'єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.
28. Так, частиною шостою статті 30 Закону № 2019-VIII визначено, що виробники, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, зобов'язані мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.
Тип та обсяги резервів палива для певних типів електростанцій затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі. Такі рішення мають відповідати правилам про безпеку постачання електричної енергії.
29. Згідно із пунктом 1.1. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії ці ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (далі - ліцензована діяльність), а також визначають вичерпний перелік вимог, обов'язкових для виконання під час провадження ліцензованої діяльності.
30. Згідно із підпунктом 40 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії ліцензіати, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, зобов'язані мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
31. Отже, положеннями наведених норм права на виробників, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів законодавством покладено обов'язок мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.
32. У той же час наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26.10.2019 № 539 затверджено Порядок формування прогнозного балансу електричної енергії об'єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік, пунктами 1, 2 якого встановлено, що він визначає основні організаційні положення, принципи та вимоги, а також методологічні засади щодо формування прогнозного балансу електричної енергії об'єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік з метою підготовки рекомендацій щодо забезпечення безпеки постачання електричної енергії та надання інформації учасникам ринку електричної енергії про режими функціонування об'єднаної енергетичної системи України, загальну потребу в паливі для виробників електричної енергії, що в своєму складі мають теплові електричні станції та теплові електроцентралі, для прогнозування своєї виробничо-фінансової діяльності на розрахунковий рік.
Формування прогнозного балансу електричної енергії об'єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік здійснюється щороку на постійній основі і є складовим елементом системи прогнозування та планування розвитку об'єднаної енергетичної системи України на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективу, що здійснюють Міненерговугілля та оператор системи передачі для забезпечення вимог Правил про безпеку постачання електричної енергії.
33. Відповідно до пункту 15 Порядку формування прогнозного балансу під час розроблення прогнозної структури палива виробники електричної енергії, що у своєму складі мають ТЕС, зобов'язані забезпечити, зокрема:
постачання вугілля в обсязі запланованих витрат відповідно до затвердженого прогнозного балансу електроенергії;
утворення гарантованих запасів вугілля, що відповідають 10-денному (для марки Г + Д) або 20-денному (для марки АШ + П) обсягу середньодобових витрат вугілля.
34. Таким чином, фактична кількість гарантованого запасу вугілля прямо пропорційно залежить від кількості електричної енергії, яку прогнозується виробити, при цьому відповідний прогноз затребуваності у електричній енергії конкретних тепло-електростанцій здійснюють не самі виробники, а Міненерговугілля та оператор системи передачі. При цьому відповідне прогнозування має здійснюватися на рік.
35. На виконання вищенаведених приписів законодавства 28.04.2020 Міністерством енергетики та захисту довкілля України затверджено та доведено до виробників прогнозний баланс на 2020-2021 роки, відповідно до якого позивачу доведено, що в листопаді і грудні 2020 року йому прогнозовано необхідно буде виробити 1061,0 млн. кВт·год та 809,0 млн. кВт·год відповідно.
36. В подальшому, 04.11.2020 Міністерством енергетики України змінено прогнозний баланс в сторону збільшення, яким позивачу доведено, що в листопаді і грудні 2020 року йому прогнозовано необхідно буде виробити 1094,0 млн. кВт·год та 901,0 млн. кВт·год відповідно.
37. Фактично, позивачем у грудні 2020 року, і цей факт не оспорюється відповідачем, вироблено 1090,6 млн. кВт·год, що більше ніж було передбачено первинним прогнозним балансом. Відповідне збільшення виробітку електричної енергії відбулось позивачем на виконання вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго».
38. Виходячи із прогнозного балансу, затвердженого Міненерговугілля 28.04.2020 та з урахуванням зміни прогнозного балансу 04.11.2020, позивач забезпечив наявність гарантованого запасу вугілля станом на кінець листопада - початок грудня 2020 року.
39. До моменту стрімкого збільшення споживання і зміни прогнозного балансу на грудень 2020 року рівень запасів вугілля відповідав прогнозному балансу, що діяв на момент початку осінньо-зимового періоду 2020/2021, та значно перевищував вимоги щодо гарантованих запасів, що підтверджується висновками готовності до ОЗП, складеними Держенергонаглядом та даними про запаси вугілля.
40. Із відповідних даних, розміщених зокрема, на сайті Міненерговугілля, видно, що різке просідання складу вугілля на ТЕС позивача сталося в середині грудня 2020 року, тобто після збільшення прогнозних показників.
41. До того ж, як видно матеріалів справи позивачем вживались заходи щодо укладення контрактів постачання вугілля на склади у необхідній кількості для накопичення гарантованого запасу вугілля, які згодом були укладені.
42. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що зменшення у позивача складу вугілля відбулось не з власної ініціативи, а у зв'язку із зміною прогнозного балансу Міністерства енергетики України та надання ПрАТ «НЕК «Укренерго» як оператором системи передачі диспетчерських команд на збільшення виробництва електричної енергії, тобто з причин, які безпосередньо не залежали від позивача, що свідчить про формальність наявного правопорушення щодо обов'язку позивача мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.
43. При цьому, відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу V Правил про безпеку постачання електричної енергії учасники ринку електричної енергії зобов'язані, зокрема, невідкладно повідомляти Міненерговугілля, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії.
44. У справі, яка розглядається сиди встановили, що позивач, зокрема письмово повідомив відповідача про фактичні обставини та проблематику щодо накопичення вугілля та причини їх виникнення листом від 25.01.2021 № 01/50.
45. До того ж колегія суддів звертає увагу на те, що орган контролю під час прийняття рішення про накладення штрафу зобов'язаний обґрунтовано вказати про причинити застосування обраного розміру штрафної санкції, а також вказати на підстави неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі.
46. Разом з цим, оспорювана постанова Нацкомісії не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого правопорушення АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та відповідності вчиненого правопорушення розміру штрафу.
47. З урахуванням наведеного, колегія погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач необґрунтовано та нерозсудливо застосував до позивача максимальний розмір штрафу, передбачений пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII, а саме 1 700 000, 00 грн, за формально допущене правопорушення.
48. У зв'язку із наведеним вірними є висновки судів попередніх інстанцій про незаконність оскаржуваної постанови та наявність підстав для її скасування.
49. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
50. З урахуванням наведеного висновки судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ґрунтуються на правильному правозастосуванні, у зв'язку із чим рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021 у справі №280/2405/21 слід залишити без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021 у справі №280/2405/21 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіА.І. Рибачук Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик