про відкриття касаційного провадження
01 серпня 2022 року
м. Київ
справа №160/2775/22
провадження №К/990/19087/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2022 у справі №160/2775/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність і зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, у якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1, які полягають у відмові визначити розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, (2102 грн.) на 01.01. 2021, (2270 грн.), та на 01.01.2022, (2481 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до Постанови КМУ №704, та надати до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.01.2021 та з 01.01.2022, з відображенням у них також щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах та премії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1,14 до Постанови КМУ від 30.08.2017 №704;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022, відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 19.04.1992 №2262-Х1І, положень Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до Постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704, також про розмір процентної надбавки за вислугу років, про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) в установлених розмірах та у встановленому розмірі премії до норм ч. 1 ст. 63 Закону №2262- XII, які вимагають перерахунок проводити за документами, що є у пенсійній справі, без обмеження розмірів її виплати, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.01.2022 року у розмірі 77% від розміру мого грошового забезпечення станом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та 01.01.2022, відповідно до вимог п.п.5,7 ст. 13 Закону України від 02.06.2014 року «Про судоустрій та статус суддів» №1402-УІІІ, до норм ч.1 ст.63 Закону України від 19.04.1992 року №2262-ХІІ, які вимагають перерахунок пенсії проводити за документами, що є у пенсійній справі, без обмеження розмірів її виплати, відповідно до висновку Верховного Суду у справі №360/1428/17, викладеного ним у своїй постанові від 02.11.2019.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2022 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 в справі №160/2775/22 скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність і зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.
Частиною третьою статті 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України.
Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.
Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).
Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.
Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з'ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв'язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої у цій справі.
Окрім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо застосування для визначення посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, з 29.01.2020 прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний календарний рік у зв'язку із ухваленням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18. У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також наявність обставин, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Керуючись положеннями пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2022 у справі №160/2775/22.
2. Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/2775/22.
3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя В.М. Кравчук