01 серпня 2022 року
м. Київ
справа №140/9521/21
адміністративне провадження № К/990/17545/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.
перевірив касаційну скаргу Володимир-Волинської міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного року від 01 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі №140/9521/21 за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
11 липня 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Володимир-Волинської міської ради, в якому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження Володимир-Волинського міського голови від 02 серпня 2021 року №244-рк «Про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань охорони здоров'я виконавчого комітету міської ради», поновити її на посаді начальника відділу з питань охорони здоров'я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Володимир-Волинського міського голови від 02 серпня 2021 року №244-рк «Про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань охорони здоров'я виконавчого комітету міської ради». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань охорони здоров'я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради з 06 серпня 2021 року. Стягнуто з Володимир-Волинської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 87834,78 грн (вісімдесят сім тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 78 копійок) з наступним відрахуванням податків і зборів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань охорони здоров'я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради з 06 серпня 2021 року та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 22771,98 грн (двадцять дві тисячі сімсот сімдесят одна гривня 98 копійок) з відрахуванням податків і зборів допущено до негайного виконання.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Володимир-Волинської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
В касаційній скарзі відповідач зазначив, що необхідне формування єдиної правозастосовчої практики Верховного Суду, зокрема в частині визначення належного відповідача та суб'єктного складу у справах за позовними вимогами про поновлення на посаді в органах місцевого самоврядування та стягнення коштів за час вимушеного прогулу, на які особи призначаються сільськими, селищними, міською головою на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством, проте заявник не обґрунтував в чому саме полягає винятковість саме цієї справи, із зазначенням новітніх, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права саме у цієї категорії справ.
Наведені скаржником в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, відповідач не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, а тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Володимир-Волинської міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного року від 01 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі №140/9521/21 за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова