02 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/1402/18 пров. № А/857/10175/22
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Хобор Р.Б..
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 року (рішення ухвалене у м. Ужгорож судом у складі головуючого судді Луцович М.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови,-
У грудні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування припису та постанови.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що на час проведення інспекційного відвідування 13.06.2018 року у позивача на підставі трудового договору працювали двоє найманих працівників - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були допущені до роботи та перебували на час перевірки у магазині по АДРЕСА_1 . Громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у трудових відносинах з позивачем не перебували та не були допущені ним до роботи, що підтверджується їх письмовими поясненнями. Громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були подругами ОСОБА_2 та маючи бажання влаштуватися на роботу до позивача прийшли для з'ясування у ОСОБА_2 умови праці та в цей час були сфотографовані працівниками відповідача. При цьому, як повідомила позивача ОСОБА_2 у працівників відповідача не було направлення на проведення інспекційного відвідування. Вказані обставини досліджувалися Ужгородським міськрайонним судом при розгляді справи №308/7100/18 та постановою суду від 14.09.2018 року, яке набуло законної сили встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не виконували роботи у магазині, а тому в силу ст. 78 КАС України дані обставини є приюдиційними та не підлягають доказуванню. Просив позов задоволити.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис про усунення виявлених порушень №ЗК249/215/АВ/П від 14.06.2018 року, винесений головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Гукс Маріанною Михайлівною. Визнано протиправним та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК249/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-106 від 03.07.2018 року, винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик Василем Івановичем.
Рішення суду першої інстанції оскаржило Управління Держпраці у Закарпатській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було видано наказ від 07.06.2018 року №96 про проведення інспекційного відвідування позивача щодо порушень при оформленні трудових відносин.
Згідно наказу від 07.06.2018 року №96 було видано направлення від 08.06.2018 року №564 на проведення інспекційного відвідування позивача з метою перевірки додержання законодавства про працю за зверненням щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин.
Результати проведеного інспекційного відвідування позивача відображені в Акті інспекційного відвідування №ЗК249/215/АВ від 14.06.2018 року.
Відповідно до Акту №ЗК249/215/АВ від 14.06.2018 року, в ході інспекційного відвідування було встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_6 здійснює свою діяльність в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за адресою: АДРЕСА_1 . При проведенні інспекційного відвідування з фотофіксацією за місцем здійснення діяльності позивача - знаходилися і виконували роботи з викладки і реалізації товару ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
У письмовому поясненні від 13.06.2018 року ОСОБА_5 повідомила, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 вона підміняє іншого продавця перший день і жодного договору з нею не укладалося.
У письмовому поясненні від 13.06.2018 року ОСОБА_4 повідомила, що у магазин фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 вона іноді приходить допомагати без укладення з нею трудового договору.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 14.06.2018 року представив неналежним чином оформлені документи, а саме: трудовий договір з ОСОБА_4 від 11.06.2018 р., наказ №3 від 04.06.2018 р. про прийом на роботу та повідомлення фіскальної служби від 14.06.2018 року, однак на даних документах не було підпису позивача та підпису ОСОБА_4 .
Відповідно до Акту перевірки зазначено, що підтверджуючих документів щодо перебування в трудових відносинах з ОСОБА_5 позивач під час інспекційного відвідування не надав.
Вказаний Акт інспекційного відвідування за №ЗК249/215/АВ від 14.06.2018 року був підписаний позивачем без зауважень та заперечень на нього.
За наслідками проведеного інспекційного відвідування, результати якого відображені в Акті №ЗК249/215/АВ від 14.06.2018 року, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Гукс М.М. було винесено припис №ЗК249/215/АВ/П від 14.06.2018 року про усунення виявлених порушень.
Першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області 03.07.2018 року було винесено постанову за №ЗК249/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-106 про накладення на позивача штрафу в сумі 223380 грн. за порушення законодавства про працю, а саме: за використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин на підставі абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпПУ.
Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Приписами п.п. 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.
Підпунктом 5 пункту 6 Положення № 96 зазначено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Відповідно до статті 259 КЗпП України Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пп. 5, пп. 49 п. 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 р. №340 Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
Згідно абз. 2 п. 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Відповідно до пп. 3, пп. 5 п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту та за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.
Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник (п. 5 Порядку № 295).
Відповідно до п. 3 Порядку № 295 контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці. Держпраці веде реєстр посвідчень інспекторів праці. Посвідчення, щодо якого відсутня інформація в реєстрі посвідчень інспекторів праці, вважається недійсним.
Згідно п. 9 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Відповідно до до пп. 2 п. 14 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню.
Згідно п. 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Пунктом 21 Порядку №295 передбачено, що якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Відповідно до п. 23 Порядку №295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Згідно п. 24 Порядку №295 припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Таким чином, позивач підписав Акт інспекційного відвідування за №ЗК249/215/АВ від 14.06.2018 року без зауважень та заперечень, відповідачем 14.06.2018 року було винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК249/215/АВ/П.
Згідно п. 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Згідно абз. 4 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Апеляційним судом встанволено, що за наслідками проведеного інспекційного відвідування, результати якого відображені в Акті №ЗК249/215/АВ від 14.06.2018 року, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Гукс М.М. було винесено Протокол №ЗК249/215/АВ/П/ПТ від 15.06.2018 року, згідно якого зазначено, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41КУпАП, а саме: 13.06.2018 року допустив до виконання робіт ОСОБА_5 та ОСОБА_4 без укладання з ними трудового договору, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України.
Даний Протокол №ЗК249/215/АВ/П/ПТ від 15.06.2018 року, згідно якого зазначено, що він 13.06.2018 року допустив до виконання робіт ОСОБА_5 та ОСОБА_4 без укладання з ними трудового договору, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.09.2018 року (справа №308/7100/18) було закрито провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.09.2018 року (справа №308/7100/18), яка набула законної сили, зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення викладки та реалізації товару ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , зокрема підтвердження отримання грошових коштів, товарних чеків, які б підтверджували відомості, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Окрім того, матеріали справи не містять пояснень особи, якій було реалізовано відповідний товар. Як випливає з матеріалів справи, такі не містять доказів виконання робіт, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядкові та отримання заробітної плати за виконану роботу гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Ообставини встановлені постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.09.2018 року (справа №308/7100/18), яка набула законної сили повторно не доказуються.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не було доведено належними та допустимими доказами факт допуску ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до роботи, при цьому постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, яка набула законної сили, встановлено обставини відсутності трудових відносин між позивачем та вище вказаними громадянами, зокрема щодо виконання ними робіт, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядкові та отримання заробітної плати за виконання роботи.
Таким чином, оскільки обов'язковою умовою застосування до суб'єкта господарювання відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), передбаченої ч. 2 ст. 265 КЗпП України, є саме здійснення допуску працівника (тобто, особи, яка виконує певну трудову функцію) до цієї роботи, беручи до уваги встановлення судом нездійснення вищевказаними особами будь-яких трудових функцій (роботи) на користь позивача, суд дійшов висновку про безпідставність та, відповідно, неправомірність прийняття оскаржуваних припису про усунення виявлених порушень від 04.10.2018 р. №ЗК514/08/АВ/П та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.10.2018 р. №ЗК514/8/АВ-ТД-ФС-217.
За таких обставин, відповідачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України доказів фактичного перебування ОСОБА_5 і ОСОБА_4 у трудових відносинах із позивачем, відтак не доведено порушення позивачем ч.3 ст.24 КЗпП України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 року у справі №260/1402/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. Б. Хобор