Справа № 560/4529/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
01 серпня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області про визнання акту протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач 13.05.2021 звернулась із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 13.05.2019 о 09:00 в Городоцькому ВП ГУНП в Хмельницькій області від 16.12.2019 (форми Н-5*) та Акту про нещасний випадок невиробничого характеру № 1 від 16.12.2019 (форма НТ*) щодо майора поліції, слідчого відділення Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області в Хмельницькій області ОСОБА_1 , та складений на підставі цього акту, Акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 1 від 16.12.2019 (форма НТ*);
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області скласти акт розслідування нещасного випадку, що стався 13.05.2019 о 09:00 в Городоцькому ВП ГУНП в Хмельницькій області від 16.12.2019 (форми Н-5*) щодо майора поліції, слідчого відділення Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 за формою Н-5* з зазначенням, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", а саме під час виконання трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні, під час перебування на робочому місці, на території підрозділу, з моменту прибуття в підрозділ до його відбуття, відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, протягом робочого часу і нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, зобов'язавши також скласти акт за формою Н-1* і взяти на облік нещасний випадок (у тому числі поранення), які сталися з працівником, слідчим слідчого відділення Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області майором поліції ОСОБА_1 13.05.2019 о 09:00 в Городоцькому ВП ГУНП в Хмельницькій області в м. Городок, вул. Червоний Майдан, 3б Хмельницької області в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.05.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання акту протиправними та зобов'язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача викладені в заяві не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 -2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказала, що в даному випадку Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 16.12.2019 (форми Н-5*) та Акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 1 від 16.12.2019 (форма НТ*) є рішенням суб'єкта владних повноважень у сфері соціального захисту.
Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що до даних правовідносин не застосовується шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами, а застосовується спеціальний, місячний строк, який визначений ч. 5 ст. 122 КАС України, що даний спір не відноситься до сфери соціального захисту, а є спором щодо проходження служби.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.04.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Вказаною ухвалою суд дійшов висновку, що доводи позивача викладені в позовній заяві не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до суду та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до ст. 167 КАС України та надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.05.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання акту протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві, оскільки вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 24.05.2021 залишились не виконаними, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Законом України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Між сторонами справи виник спір щодо оскарження акту про нещасний випадок невиробничого характеру та акту розслідування нещасного випадку, що стався 13.05.2019 в Городоцькому ВП ГУНП в Хмельницькій області, отже між сторонами цієї справи виник спір щодо проходження публічної служби.
Так, Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (постанова від 21.04.2021 у справі № 380/2359/20, постанова ВС від 24.09.2021 у справі № 0240/2551/18-а).
Отже, строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, і вона є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що строк для оскарження рішень, з приводу правомірності яких виник спір, становить один місяць і його відлік розпочинається з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з цим, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Положеннями частини першої статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 15 статті 171 КАС України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Положенням п.7 ч.1 ст.240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Згідно матеріалів справи позивач оскаржує акт №1 про нещасний випадок невиробничого характеру від 16.12.2019 та акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 13.05.2019 о 09 год. 00 хв Городоцькому ВП ГУНП в Хмельницькій області від 16.12.2019 Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області. Отже, нещасний випадок стався з ОСОБА_1 13.05.2019.
Разом з тим, позивач звернувся з позовною заявою до Хмельницького окружного адміністративного суду 29.03.2022 (після спливу майже дворічного терміну з моменту коли стався нещасний випадок) , тобто з пропуском місячного строку встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
При цьому, обґрунтування позивача в апеляційній скарзі про те, що в даному випадку Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 16.12.2019 (форми Н-5*) та Акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 1 від 16.12.2019 (форма НТ*) є рішенням суб'єкта владних повноважень у сфері соціального захисту, є помилковим, оскільки як зазначалось вище між сторонами цієї справи виник спір щодо проходження публічної служби на який відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України розповсюджується місячний строк звернення до суду.
Водночас, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об'єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду.
Крім того позивачем не надано жодних доказів звернення позивача до відповідача стосовно отримання інформації про розслідування нещасного випадку та документального підтвердження того, що спірні акти ОСОБА_1 отримано саме 02.02.2022.
Оскільки на протязі майже двох років позивачем не ставилося питання щодо правомірності прийняття відповідачем рішення (акту №1 про нещасний випадок невиробничого характеру від 16.12.2019 та акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 13.05.2019 о 09 год. 00 хв Городоцькому ВП ГУНП в Хмельницькій області від 16.12.2019), то подання позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням спірного рішення матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
Відтак, висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду із вказаним позовом, підтверджуються матеріалами справи, у той час як доводи апеляційної скарги відповідну позицію суду не спростовують.
Згідно п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, апеляційний суд зазначає, що відсутні підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права при прийнятті ухвали від 09.05.2022.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.